Урсус, або Ати-бати, йшли знімати – 9

У фільму «Урсус» — останній знімальний день в Києві. Встигли — все: і ведмедя зняти для подальших комп’ютерних ефектів і постеру, й Бенюка з Тавадзе жорстоко побити… Суцільна жовта преса…

9 день. Україна, Київ: Fresh Studio і Кіностудія ім. О. Довженка.

17.00 Fresh Studio — це величезний павільйон в районі Куренівки. Він нашпигований різноманітними пристроями, потрібними для студійної роботи. Саме тут ведмедя Тіму знімали на фоні зеленого екрану, що використовується техніками на пост-продакшені: зображення Тіми встромляється в будь-яке інше зображення — щоправда, його потрібно підготувати завчасно, як це було зроблено в київському зоопарку. Тіма крутився, вставав на задні лапи, сідав, гарчав, обнімав всіх охочих. За день таких накопичилось з 50 людей, і вже вночі, коли останню з ним сцену було відзнято на «довжику», як називають кіностудію ім. О. Довженка, він вже і хліб не міг їсти — ледве обнімаючи якогось ще-одного-охочого-сфотографуватися на виїзді зі студії, Тіма був мов п’яний від втоми. Із сьогодні в нього дводенні канікули. Везе комусь…

На Fresh Studio приїхав і фотограф Олександр Ктитарчук: його задача — зробити фотосет з усіма ключовими героями фільму для створення рекламного постеру фільму. 5 років тому він вже робив постер для українського фільму «Сафо» Роберта Кромбі і це було доволі вдало, бо і фільм зібрав найбільшу на той час в Україні суму в 1 мільйон доларів, і постер запам’ятали усі: збоку сфотографоване оголене жіноче тіло, до якого з двох сторін тягнуться чоловіча та жіноча руки. Пройшло 5 років, але лише зараз Олександр розказав, як його знімав. «До мене прийшли замовники, — каже він, — сказали, що треба постер, але з акторами фільму його зробити не можливо, бо вони вже всі поїхали, а фільмовий матеріал вже відзнятий. І ми влаштували кастинг з красивих і не сором’язливих дівчат, що не були причетні до фільму. А крім того, що їм потрібно було розтягатися, ще хотілося, аби у них була клепка в голові — адже постер покликаний розказати історію шляхом прояву акторами артистичного таланту». «Урсус» в цьому плані відрізняється від «Сафо»: фотографа закликали на моменті зйомок фільму і він має всіх акторів під рукою. Залишилося лише історію придумати.

Після «зеленки» Fresh Studio, вся знімальна група понеслась на «довжик», залатувати дірку минулої ночі. Власне, бійка Нікі та Фоми була перервана погодою: там на горі вияв насильства не сподобався, тому о пів на п’яту ранку почався проливний дощ. Очікування його закінчення не привели до позитивного результату. Все перенесли на наступну ніч з 18-го на 19-те. Спочатку «поганяли» Тіму — за сценарієм п’яні бійці їздять за ним на машині, стріляючи з автоматів вгору, ну, а що буде потім — ми знаємо (читай про день 8-й). Трохи лячно було дивитися — з боку оператора, — як ведмідь плететься перед машиною, ледве чи не потрапляючи під колеса, як біжить, трохи підстрибуючи. Сцена, як-то кажуть, не для любителів тварин — драма прошибає, у всякому випадку, всі дівчата з групи не приховуючи нарікали на всіх, хто причетний до отих знімальних тортур «бідолашного ведмежатка». Одна деталь: камера мала знімати довгий план з проїздом машини двором, яким втікає Чола, а бігти Тіма може тільки якщо чує голос свого хазяїна, та хазяїн, аби не потрапити в кадр, перейшов увесь двір і сховався за імпровізований щит, а із-за нього його голос для Тіми — мов з іншого світу. Проблемка реальна, бо ведмідь якщо й рухається, то пішки, а треба ж бігти, втікати, бо позаду — машина. Не знаю, скільки це продовжувалося, врешті ведмідь «сказав» досить. Вчасно «сказав». Але не для монтажера Максима Десятирика — купа записаних репетицій та дублів, навряд чи можуть втішити монтажера, який живе в страшному очікуванні того, як на монтажі закопається у відзнятому матеріалі.

2.00 Бійка, дубль 2-й. Це дуже непроста штука, відзняти динамічну сцену, щоб одночасно вона виглядала реалістично і всі при цьому залишилися живими. Коли робить постановку екшен-сцен Джекі Чан не одноразово все закінчувалося погано, а бюджети у нього значно більші за «Урсус» і каскадери, впевнений, кращі. Словом, розклад такий: семеро бойовиків на підпитку і з автоматами в руках вриваються на студію, розстрілюють декорації та ікону Святого Георгія, чому хоче завадити Ніка. В результаті Ніку валять на землю, як і Фому, що було кинувся рятувати друга. На словах — просто і не особливо вражає. В реальності — складно і шалено цікаво. Бо це танець з обтяжливими зобов’язаннями: рух вправо-вліво може закінчитися травмою, якщо не гірше, адже в учасників автомати в руках. Так, це лише реквізит, лише підробки, та, доречно чи ні, помилка з реквізитом і підробленими кулями трагічно закінчилася для актора Брендона Лі — випадково одна вставлена справжня куля у справжній пістолет вбила талановитого сина Брюса Лі прямо на майданчику. На «Урсусі» справжніх ні куль, ні автоматів не має. Але покалічитися все одно можливо. В одній репетиції акторці Мако лікоть сусіда болюче врізався як раз у живіт. А на зйомці другого дубля Богдану Бенюку супротивник так врізав ногою в груди, що звук від удару міг нагадувати постріл. Всі аж скривились від можливих наслідків від цього. «Ви живі?» — спитав я його. «Та що мені може бути, це ж дошка», — сміючись відповів Бенюк, вдаряючи себе в груди. Пронесло…

З побиттям Ніки було важче: актор лежить на асфальті, обличчя розфарбоване під синці та кров, навколо — четверо здорових лбів, копають його в груди, боки, руки, і Мако має добити його прикладом автомату. Сергій Борденюк в цій сцені у самій її гущі. Він взяв на плече камеру — Alexa з оптикою, акумулятором і шнурами важить 15-20 кілограм, — і знімав усе в репортажному дусі, швидко переходячи від крупного плану бійки Ніки і Вахо до зваленого Нікі, від вбігання в кадр Фоми знову до Нікі, якого б’ють ногами, а потім — до Маки з її остаточними намірами. Репетиція «танцю» триває довго, хоча перед цим каскадери її відпрацьовували кілька днів, якщо не тиждень. Потім — зйомкма… І виходить дійсно реалістично і динамічно. При чому — відкриваємо секрет, — актори рухались не так вже й швидко, як відбувається у справжній вуличній бійці, але в кадрі все — літає. Це специфіка суб’єктивної камери, про що оператор знає, а глядач — ні.

«Фома — вільний», — кричить другий режисер. «Фома — вільний, вільний, вільний», — наспівує Бенюк, і з задоволенням і пластиковим горнятком чаю в руці о 3-й ночі сідає в крісло. А я підхожу до режисер із одним «критичним» питанням, чому Вахо, після потасовки з Нікою, починає бити своїх? За сценарієм він ще не впізнав друга. То чому? «Він під кайфом», — відповідає Отар Шаматава. Цього мало. Тоді Отар робить ремарку, яку, здається, може зробити лише той, хто знає, про що він говорить: «У Вахо під час війни накопичилась агресія, ненависть, злість, і йому вже не суттєво, кого бити. Він б’є всіх, бо вже не може стриматись. Такі наслідки війни, запам’ятайте». Запам’ятаю.

Завтра переїзд до наступної локації — Джуринського водоспаду в Тернопільській області, який буде зніматися 22-гою.

Там, в Західній Україні, розпочинається новий етап фільму, значно складніший і масштабніший. В кадрі будуть українці, французи, грузини, німці і ведмідь; каскадні і телескопічні крани та камери; ящики з вином і бочка меду, з десяток статистів, дублерів і пакет з наркотиками. Підробними. А також почне зніматися фільм про фільм… Круто, й інакше, соррі, не скажеш.

Ярослав Підгора-Гвяздовський