Ой, чиї ж це яйця у лещатах?

Європа щосили тисне за Тимошенко, Москва безпардонно лякає Януковича втратою президенства. Щось має луснути. Звідки ж потече?

Іще недавно вважалося, що рубіж 21 жовтня має стати показовим на шляху України до підписання Угоди про Асоціацію з ЄС. Еге ж, пройшли ми цей рубікон із нульовим результатом, аж гавкнуло. А як відомо, на вчорашньому засіданні ради Європейського союзу два офіційні представники ЄС П. Кокс і О. Кваснєвський мали доповісти про виконання своєї місії з приводу визволення українського екс-прем’єр-міністра з ув’язнення (не з тюрми – з харківської лікарні), не вийшло. Замість цого знанні політики знову терміново виїхали до Києва і Харкова,  результат – сама лише дірка від бублика…

Відтак, саме 21 жовтня міністри закордонних справ країн – членів ЄС могли вирішити питання про підписання Угоди про Асоціацію - вийшла перша фіга з маком.

Думаю, що цим самим Брюссель показав: без катапульти Ю. Тимошенко за межі України, ні про яке зближення з ЕС не може бути й мови. Більше того, три країни Євросоюзу – це Великобританія, Нідерланди і Швеція, за повідомлення міністра закордонних справ Польщі  Радослава Сікорського, взагалі не підпишуть Угоди з Україною без звільнення екс-глави уряду.   

У той же час українська влада, схоже, поки-що і не збирається навіть розглядати питання про повне помилування пацієнтки відомої німецької клініки Шаріте. Як можна зробити висновок із висловлювань глави держави і його вірник поплічників, Ю. Тимошенко можуть доставити на лікування до Німеччини, як тюремницю, охороняти там, а при видужанні знову повернути в Україну для подальшого відбування покарання і розгляду кримінальної (чи кримінальних) справ, які лежать у судах і знаходяться на розгляді в прокуратурі. Але головна вимога цього варіанту "лікування", "хвора" не повинна мати змоги замість процедур займатися політичною діяльністю…

Не важко зрозуміти, що ця остання вимога є головною в української влади. Якби було інакше, то президент України вже давно міг би застосувати своє право на помилування і помахати пані Тимошенко в небо ручкою. Але ж він вимагає від парламенту створення спеціального закону, який би надалі давав право засудженим, при  необхідності, лікуватися в зарубіжних клініках під вартою, і повертатися до України для поальшого відбуття покарання. Бо ж справді, що це ні в які ворота не йде, коли видавати на-гора спеціальний закон під одну людину.

Зрозуміло, що подібна правова норма тільки далі розбещуватиме багатих людей, яким будь-які канони – фільчина грамота. Тепер кожен магнат, ризикуючи при грабунках держбюджету і людей, відкладатиме гроші на такий варіант втечі від покарання. Тобто, буде, заощаджуватиме кошти на зарубіжну клініку, на своє персональне "шаріте". І прецедент для цього, до речі, створено.

Відомо, що сьогодні подібний закон працює в Польщі. За деякими даними в цій країні 800 осіб скористалися правом лікуватися за кордоном замість нудотного сидіння в смердючій тюрмі, і начебто 600 із них уже знаходяться в міжнародному розшуку. Вважайте, десь на Мальдівах, чи Канарах. Більш детально про це можна прочитати тут.

Однак, завдання глави держави на створення спеціального закону оголило враз іще одну важливу проблему. В українському парламенті, як відомо, 450 народних депутатів, наділених правом законодавчої ініціативи, а підготувати до оказії законопроект нікому. Чи це так усі "палко люблять" пані Тимошенко, що не поспішають відкрити їй решітчасті двері з в’язниці (лікарні), чи так натхненно вірять (принаймні, представники опозиції), що єврокомісари все таки дотиснуть В. Януковича на підписання повного помилування – важко сказати. Але час іде, законопроекту, який після ухвалення його Верховною Радою готовий підписати глава держави, поки що не існує.

Тут мимоволі виникає запитання. Якщо немає кому написати законопроект у державі, чи потрібно українському народові годувати аж 450 народних депутатів, до тисячі співробітників Кабінету Міністрів, ще півтори тисячі працівників адміністрації президента? Знаєте, які у них зарплати, пенсії? Простому смертному трудівнику подібне і не снилося…

У цій ситуації є одна людина, якій нині справді, чисто по-людськи, не позаздриш. Це, звісно, Віктор Янукович.

Який із нього глава держави казати не буду, нехай про це свідчить його персональний рейтинг, а ось у ситуацію Віктор Федорович потрапив у зв’язку з ув’язненням Ю. Тимошенко, можна сказати, -  патову.

Європа з усіх сил протискує свій ліберальний варіант, мовляв, випусти пані з тюрми, помилуй її в усіх гріхах. Із цією метою, зверніть увагу, в Україні нині повне засилля європейських політичних діячів. Тут, приміром, перебуває президент Чехії Мілош Земан, із 23-ім робочим візитом терміново прибула місія Кокса-Кваснєвського, приїхали Радослав Сікорський і Карл Більдт, міністри закордонних справ Польщі і Швеції, яких називають родоначальниками співпраці під назвою "Східне партнерство" – моделі співіснування ЄС з країнами, котрі вирвалися з комуністичного рабства. Іще з неділі в Україні працює єврокомісар із податків і аудиту Альгірдас Шемета.

І всі мають справу до Януковича. Усі на різні голоси стверджують: випусти…

Уявляєте, як страшно вчинити йому акт повного помилування, добре знаючи, що після цього почнеться. Треба ж напевне буде відповідати за Межигір’я. За крадіжки з бюджету, вчинені за його правління, махінації з приватизацією крупних об’єктів, здійснені його соратниками. А їм що, тим лихим донецьким побратимам, вони, подібно до щурів тут же покинуть корабель, розбіжаться по закордонах: благо, валютою обібралися, як пси блохами. Чи врятує, захистить самого В. Януковича та ж таки Європа? Навряд чи…

Із іншого боку почалася справжня безчесна моральна атака з боку Москви. Ці луплять з усіх інформаційних стволів, принижуючи і жахаючи В. Януковича тим, що, мовляв, після підписання Угоди про Асоціацію з ЄС його тут же буде зміщено з посади. Читайте тут, а також тут. А це для владолюбного глави держави смерті подібно…

Однак найбільш безпардонно вчиняє щодо жахів В. Януковича заступник генерального директора Російської державної телекомпанії з інформаційної політики  ВДТРК Дмитро Кисельов. Той самий, котрий не так давно трудився на одному з українських телевізійних мовників і з усіх сил захищав тодішню владу, а з ними  й Партію регіонів  від помаранчевих.

Коли так відверто вчиняють керівники державної телерадіокомпанії – це, треба розуміти, є політика Кремля.

Важко навіть сказати, що в цьому котлі звариться навіть на вечерю…