БРАТСТВО Корчинського приєднує частину Росії до України

Російські марші заглохли. Починається парад Українських націоналістів безпосередьно в РФ. На авансцену виходить Дмитро Корчинський на білому коні...

Із ким ніколи не знудишся, так це з Дмитром Корчинським, його, як на мене, дещо шалапутним БРАТСТВОМ, котре він величаво називає партією Ісуса Христа. За що і проти кого вони воюють, борються – годі й збагнути. Та й як інакше може бути, коли в їхньому маніфесті так і написано, що в Україні кожен сам собі гетьман. А в партії, мабуть, двічі воєвода…

Однак, ця афористична максима не перешкоджає тому, аби їхній неординарний гурт повсякчас немовби привид з’являвся на передньому плані, в гущі тих чи інших екстраординарних подій, повсякчас загострений на непересічні дії, а сам довговусий лідер беззмінно на амвоні.

Молодцям із БРАСТВА, либонь, усе таки тісно на політичних теренах України. Як вічні революціонери, доморощені українські че гевари, вони завжди в пошуку екстриму і свіжого вітру в ср…, чи, даруйте, спину.

Цими днями вона влаштували справжній переполох у Росії. Скажімо, в ці дні вулиці і площі Ставрополя заклеєні оголошеннями такого змісту:

"4 листопада на Ставропіллі БРАТСТВО проведе український марш. Марш пройде центральними вулицями міста. Хода організована з метою підвищити національну самосвідомість етнічних українців Ставропільщини, актуалізувати проблеми реалізації права на національне самовизначення козацтва та етнічного українського населення. Смолоскипна хода закінчиться традиційними народними гуляннями, виступом українських письменників і співаків. Місце: Центральний парк, проспект Жовтневої революції, Ставрополь; Початок: 9.00, 4 листопада 2013 року"

У час відьом, 00 годин 00 хвилин, 23 жовтня ц.р. подібне оголошення з’явилося і на сайті самого братство, в цьому можете переконатися тут.

У Ставрополі все здобрено ще й ось цією екзотичною картинкою:

Справді, нашого цвіту на північному Кавказі, як білих пелюсток під вишнями у травні. Відповідно до першого Всеросійського перепису населення 1897 року у тих краях мешкало понад 1,3 мільйона українців. Але царська влада, а ще жорстокіше радянська диктатура, цілеспрямовано й активно зрусачувала люд із наших країв, вельми часто, як свідчать мешканці тих місцин, без згоди громадян, записувала росіянами цілі родини, хоча це були чистокровні українці. І, напевне, в цілому правий Дмитро Корчинський та його БРАТСТВО, котрі докопуються нині до душ і сердець наших кровних братів та сестер, позаяк уже  не одне століття стогнуть вони під гнітом Московщини, під дією утисків "руського міра" змушені втрачати свої мову, культуру, етнічні корені українців у тих краях.

Прочитавши вище подане оголошення, уважний читач, напевне ж, поставить запитання: а як до цього ставиться місцева російська влада? Невже вона дає добро на проведення українського маршу, смолоскипної ходи у своїй вотчині? Ми ж знаємо, як у Кремлі і по за ним, вороже ставляться до всього українського. Навіть у Москві безцеремонно закривають бібліотеки, інші культурні центри. Що вже казати про периферії імперії…

Приміром, у нинішній РФ, за деякими даними, мешкає до десяти мільйонів українців, а за офіційними  даними на липень 2009 року тамтешньою владою офіційно визнавалося, що українців у Федерації – лише 2 мільйони 800 тисяч 825 осіб. Це, підкреслю, складає лише два відсотки від усього населення Росії.

Нині можна чітко сказати, що внутрішня ситуація в Московщині помітно змінюється. Насамперед, із засиллям РФ китайцями зі Сходу, а ще більше відвертим і цілеспрямованим наступом мусульман із Кавказу.

Північний Кавказ, частину якого складають Ставропілля, Краснодар, Ростовська область, де якраз мешкає чимало українців, усе більше страшить владу тим, що ця територія все активніше заселяється мусульманами, вони наполегливо і агресивно наполягають на необхідності надання їм дозволів на спорудження, відкриття мечетей. Життєвий простір тих, хто віддавна мешкає в цих краях, як і українців, помітно звужується. Атмосфера все помітніше стає задушливою. Влада, провалюючись під лід войовничого ваххабізму, котрий посилено наступає з гір, як за соломинку хапається за міфічну слов’янську єдність.

Уже після того, як у Ставрополі з’явилися оголошення від київського БРАТСТВА Дмитра Корчинського, місцева влада затіяла свій хурал за подібним сценарієм. На 2 листопада ц.р. (на дві доби раніше від київського), в крайовому центрі заплановано провести перший з’їзд слав’ян Ставропілля.

Повідомлення про це я прочитав вчора пізно ввечері на ресурсі одного з ліберальних московських видань. Привернуло увагу те, що якийсь Васілій Крюков так змішав усе в купу – події 2 листопада і майбутній український марш, видаючи все за мовбито  єдину акцію російської влади і українського БРАТСТВА, називаючи Дмитра Корчинського служником російської влади, київської СБУ і московської ФСБ. Бо чого ж, мовляв, йому безперешкодно надають право палити смолоскипи в крайовому центрі, привозити сюди  українських проповідників?

Іще гаспадін Крюков для посіву смути в головах росіян, розмістив у своєму блозі карту майбутньої Великої України, за котру буцімто воюють Корчинський і його БРАТСТВО. Ось вона:

Я зберіг на ранок електронну адресу цієї публікації, аби розібратися з усім детальніше. Забив у пошук її о десятій годині п’ятниці – публікація ще була на місці, а вже за пів години – як корова язиком злизала. Дивуватися нічого: в Росії, знаєте, не можна всує згадувати ФСБ, бодай якось критикувати її дії. Відтак, самі можете переконатися – статтю зняли. Ось лише її адреса - http://echo.msk.ru/blog/kwas/1184188-echo/

Не подумаю ж, що це пан Корчинський такий всесильний. Та й йому, як мені здається, буквально все одно – хвалять його, чи хулять… Лиш би прізвище було на слуху…

Однак, дух переполоху, ревізорської гоголівщини у Росії з приводу українського маршу БРАТСТВА в Ставрополі зможете ясно відчути, заглянувши ось сюди. Хто з ким і проти кого – їй право, самотужки збагнути не можу. Але все це, мабуть, не так і погано. Аби наші милі сусідоньки знали, на собі відчули, як те потішно буває, коли люди через межу безпардонно пхають свого довгого носа аж  під вашу ковдру, безцеремонно і нахабно повчають, якою мовою розмовляти, яких пісень співати… Якому Богу молитися…

Що ж стосується карти Великої України, то, скажу, мені, приміром, розмах та масштаби сподобалися. Зверніть увагу, від Москви до Ставрополя без малого півтори тисячі кілометрів, а від Києва до нинішнього крайового центру тільки 1200 км. Від граничного міста з нашого боку – Свердловська Луганської області - взагалі рукою подати, всього лише декілька сотень верств. Чим не аргумент для БРАТСТВА, яке, приміром, бажає "експортувати не металопрокат, а містику…», яке в своєму головному постулаті чітко стверджує, що "українцям довелося у цьому столітті знищити дві імперії – німецьку… своїм героїзмом, радянську – саботажем". Якщо прямолінійно продовжити подібну тезу, то виходить, а чому б під сурдинку не створити свою нову державу? Твку. яку намалювали на розміщеній вище мапі: задумали і зліпили…

Я, щоправда, не розумію Дмитра Корчинського в одному: на фіга йому те їхнє Сочі?

Ну, спотворили ж росіяни дивовижну природу краю субтропіків так, що від чудернацької неперецвітної краси не залишилося вже нічого. А головне, що приєднати його в межі Великої України до початку чергових зимових Олімпійських ігор уже точно не вдасться: БРАТСТВО свого "Бліцкригу" з цього питання, здається, не оприлюднювало.  Так що відкривати спортивний парад все таки буде Путін, а не Корчинський. То чи варто так поспішати? Аби ж людей не насмішити…