Дякую за список потенційних корупціонерів, викритих за влади Віктора Януковича

Відповідь пану Аронцю…

Людина, відома у блоггерському середовищі України як «Олександр Аронець», отримала партійне надзавдання: викрити Вашого покірного слугу як «чорного політтехнолога», «діяча із доволі неоднозначною репутацією» (цікаво, а є на світі чорний політтехнолог, який би не був при цьому діячем із однозначною репутацією – В.П.), а також «інформаційним інструментом режиму». Все це цитати із його блогу http://blogs.korrespondent.net/pro_users/blog/aronets/a104534.

Сам пан Аронець, як можна судити із його блоггерської творчості, є політтехнологом «Свободи». Про це я можу судити із його самопрезентації, опублікованої на сайті «Лівий берег» http://blogs.lb.ua/insha_ukraina:

Олександр Аронець

Член київського міського комітету ВО "Свобода"

Член київського міського комітету ВО"Свобода", відповідальний за зв'язки з громадськістю. Заступник голови ГО "Люстрація". Випускник Києво-Могилянської академії. Націоналіст. Публіцист. Блогер. Народився 23 квітня 1988 року в мальовничому місті Коломия, що на Івано-Франківщині. Закінчив ЗОШ № 4 місті Коломиї.

У 2010 р. закінчив Правничий факультет Національного Університету "Києво-Могилянська Академія". У 2009 році почав активну громадську роботу. Взяв активну участь у Всеукраїнській акції захисту української мови, в рамках якої в м. Києві було українізовано більше сотні закладів громадського харчування та інших публічних закладів, серед яких мережа ресторанів "Реприза" та мережа супермаркетів "Мегамаркет".

3 2009 року член Всеукраїнського об'єднання "Свобода". Активний учасник багатьох загальноукраїнських акцій протесту.

З 2010 року приймав участь в організації українських кінофестивалів по Україні, серед яких "Відкрита Ніч", "Тиждень кіно Юрія Іллєнка", "Тиждень кіно Олександра Довженка".

З січня 2012 року член Громадської ради при Державній службі кінематографії.

Публікую статті на суспільно-політичну тематику переважно у всеукраїнських електронних ЗМІ. Блогер».

Ця інформація, менш повна, відповідає тому, що пан Аронець повідомляє про себе на сайті «Корреспондент».

А відреагував пан Аронець на мій текст http://blogs.korrespondent.net/celebrities/blog/pikhovshek/a104444 щодо можливості вивчення активістами партії ДемАльянс місцевих корупціонерів, мерів. Його благородний гнів стосувався того, що я здагав – в допомогу ДемАльянсу – мерів західноукраїнських міст, зокрема, Сергія Надала.

Це – відповідь пану Аронцю, написана українською мовою. Можливо, він не володіє російською, то ж так буде легше.

Перше. Аронець послідовний, як і кожний українських буржуазний націоналість. Він обстоює http://blogs.korrespondent.net/pro_users/blog/aronets/a100907 можливість перемоги на президентських виборах Олега Тягнибока, наводячи при цьому аргумент: «думку пані Бекешкіної про те, що тільки Тягнибок програє в Януковича, підтримав журналіст Сергій Лещенко, також не маючи якогось логічного обгрунтування, а лише опираючись на свою суб'єктивну думку, яка, ймовірно, базується на його виборі у парі Янукович/Тягнибок». Тут, як Ви, шановний читачу, бачите Лещенко поданий трохи не спільником діючого глави держави. Стосовно мене, то він твердить: «як можна охарактеризувати діяча, який 2011 року робить завуальовані під «незалежну аналітику» погрози журналістові Сергію Лещенку? Цитата з заяви міжнародної організації «Репортери без кордонів»: «У своїй статті, опублікованій 26 січня, Піховшек стверджував, що журналіст «Української правди» Лещенко був би найкращою кандидатурою для вбивства журналіста в Україні, як свого часу засновник «Української правди» Георгій Гонгадзе в 2000 році».

При цьому пан Аронець «забув», як ті ж «Репортери» без кордонів друкували мою http://en.rsf.org/ukraine-response-by-vyacheslav-pikhovshek-11-02-2011,39535.html реакцію на ці, зманіпульовані явно не ними слова: «заперечуємо, що метою статті були тиск, чи погрози, залякування, чи змушування когось мовчати. В зв'язку із своєю професійною діяльністю ми неодноразово отримували погрози, тож знаємо такі ситуації. Шануючи право "Репортерів без кордонів" на власну оцінку, наполягаємо на своїй».

Висновок перший:

пан Аронець має додати у послідовності. Або Лещенко не є союзником глави держави, або я не є «діячем, який робить йому погрози».

Друге. Пан Аронець посилається на рішення пана Надала виконувати попередні документи Тернопільської міськради про забудову парку Національного відродження у Тернополі. При цьому він обґрунтовує це дійство так: «досить підняти рішення Конституційного Суду від 16.04.2009 (№7-рп/2009) у справі за конституційним поданням Харківської міської ради про скасування актів органів місцевого самоврядування. Конституційний Суд України стверджує – органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення».

Висновок другий:

пан Аронець не може не знати про ідеологію українських націоналістів, яка не має жодного відношення до будь-яких нормативних документів Конституційного суду України. Базовим «нормативним документом» українського націоналіста, яким вважає себе пан Аронець, є «Декалог Українського Націоналіста». Там сказано чітко: «не дозволиш нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації. Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи». Звідси виникає питання: раз Твоя Нація вимагає скасування рішення міськради про не забудову парку, то чи не виконаєш ти її волі? І чи є таке виконання волі «найнебезпечнішим чином»?

Пан Аронець зробив щось схоже на вибірку подій явно кримінального характеру, пов’язаних із сучасними реаліями діячів місцевої влади.

«А саме – далі просто цитата з його блогу:

«Найсвіжіший приклад – міський голова Мелітополя Сергій Вальтер. У лютому цього року суд постановив звільнити його з посади і взяти під варту – доведено отримання ним хабарів на загальну суму понад 1,5 млн. грн. за період з лютого 2011 по листопад 2012 років.

Не так давно ЗМІ повідомляли про майже голлівудське затримання високопоставленого чиновника Херсонської області Драмарецького, якого звинувачено в отримані хабара в 800 тис. грн. за земельну оборудку. Чиновник отримував гроші в шикарному Mercedes-Benz S-500, а згодом втікав від погоні правоохоронців, розтрощивши своєї мажорною автівкою міліційні машини.

На Луганщині від початку року притягнуто до відповідальності за корупцію 32 особи, половина з яких – депутати, 7 – посадовці органів місцевого самоврядування.

Подібно до історії з керманичем Мелітополя, не так давно, 2011 року, ми були свідками резонансних корупційних скандалів з чиновниками-«регіоналами» на Донеччині. За хабарі затримали міського голову Зугреса і працівників управління комунальних ресурсів Донецької міськради.»

Висновок третій.

Пан Аронець, який народився всього лише 23 квітня 1988 року, демонструє рідкісний для свого віку дивний стан. Інколи його називають старечим маразмом, чи не правда? Я поставив знак питання, адже не ж лікарем і не можу діагностувати рівень психічної адекватності мого візаві?

Всі ці події сталися за керування нинішньої влади. Всі ці злочини розслідуються саме при ній. Чи є ще більш переконливі свідчення, що ця влада бореться із місцевими хабарниками? Можливо, тому пан Аронець і прикриває пана Надала?

Прошу Вас не вважати жодне із моїх тверджень погрозами пану Аронцю, або іншим чином втручанням у його приватність.