Чому українці готові проголосувати за жінку, а по факту вибирають чоловіків?

Про нову якість політики...

Українці готові обирати жінок до парламенту. Такий резонансний висновок можна було зробити під час презентації  результатів опитування, яке проводилося в Україні у листопаді 2012 року Українським центром економічних та політичних досліджень ім.О.Разумкова. Опитування проводилося на замовлення Національного Демократичного Інституту Міжнародних Відносин (НДІ). Зі слів організаторів у ході опитування респондентам надавалася інформація з приводу рівних можливостей жінок та чоловіків в суспільно-політичному житті. Вона допомогла усвідомити важливість підтримки компетентних кандидатів-жінок на виборах. Ближче до завершення дослідження показник готовності підтримувати жінок-кандидаток виріс – на початку важливість підтримувати жінок, які балотуються, висловили 49% чоловіків та 73% жінок, на закінчення – 59% і 84% відповідно.

Однак опитування не мало на меті довести саме готовність широкої підтримки українцями кандидатів жіночої статі. Насамперед дослідники прагнули виявити основні перепони, які стоять на заваді широкій активній участі українських жінок у політиці. Хоча вони і так очевидні - центральна роль жінки у сім'ї («а хто тоді дома борщ варитиме?»), відсутність вільного часу («хай дітей виховують!»), відсутність зв’язків та фінансового ресурсу («вони нічого не змінять»), переконання, що чоловіки мають більше шансів на перемогу («все одно переможе чоловік – або багатій, або чиновник»).

 Проблемою цих стереотипів є те, що більшість чоловіків у владі такий стан речей влаштовує – вони свідомо бояться конкуренції, і ніхто з них не готовий стати лідером європейської практики залучення жінок у владу. 

Подивіться на найвищі кабінети, чи на мерії – поодинокі жінки теж займаються соціальними питаннями – що ж ще їм можна довірити? Зараз мер столиці Олександр Попов подасть кандидатури нових голів трьох районів, звільнивши старих, які провалили прибирання від снігу. Переконана, жінки серед них не буде. Скоріше за все, буде чоловік з досвідом роботи на сході України.

 Це при тому, що майже половина українців обох статей вважає, що кількість жінок, які займають виборні посади є недостатньою. Ми бачимо очі Барака Обами, які світяться радістю, коли він освідчується в любові своїй дружині, складаючи присягу Президента Америки. І це не є електоральною грою перед виборцями, це його щире ставлення, яке відображається в політиці на державному рівні

 У нас чоловіки не готові стати провідниками гендерної рівності. Їхнє уявлення про рівність обмежується квітами на 8 березня і виносом за руки і ноги жінок-депутатів з лікарні у січні. Висновок очевидний – тільки зорганізувавшись, жінки зможуть змінити ставлення до себе. І проведене дослідження це переконливо підтверджує – респонденти вважають, що найбільшого успіху жінки можуть досягти тоді, коли будуть об’єднуватися для досягнення спільних цілей.

 Прикладом такої самоорганізації у Верховній Раді може стати парламентська структура міжфракційне об’єднання «Рівні можливості», яке поновило свою діяльність 25 грудня 2012 року у 7-му скликанні Верховної Ради України. До складу об’єднання увійшли представники трьох політичних сил – «Батьківщини», «УДАРу», «Партії Регіонів» - всього 25 народних депутатів, серед них 15 жінок та 10 чоловіків. Діяльність МФО  полягає у відстоюванні ґендерної рівності, в тому числі щодо активного залучення жінок до суспільно-політичного життя, а також у розробленні спільних законодавчих ініціатив з цієї проблематики. Пріоритетними напрямами роботи парламентського об’єднання є боротьба з домашнім насиллям, захист прав жінок і дітей, створення рівних можливостей для чоловіків і жінок у різних сферах життя.

 Тепер залишилось дати відповідь на запитання – чи зможемо ми голосувати разом за законопроекти, які мають не в телевізійному ефірі, а в реальному житті, зробити життя українців кращим. Нагальним вбачається вирішення таких питань – відміна пенсійної реформи, зміцнення заходів для унеможливлення гендерної нерівності чи експлуатації, створення дієвих механізмів рівності всіх перед Законом, зокрема за ознакою статі.

 І тоді ми отримаємо іншу якість влади – і жінки будуть обиратися на рівні з чоловіками та впливатимуть на прийняття нагальних для суспільства рішень.

 Впевнена, тоді жінки себе покажуть – так як у Швеції чи Фінляндії. З тим, що це хороший приклад, ніхто ж не буде сперечатись?