І що можна сказати про нового претендента на цей титул – Молдову?
Існує багато способів визначення свободи, деякі з яких є більш об’єктивними, ніж інші. Як я відзначив у недавньому блозі про права людини, рівень свободи в країні часто можна відчути одразу після прибуття до аеропорту. Проте такі враження є неминуче суб’єктивними.
Це робить річний звіт «Свобода в світі -2011», здійснений американською неурядовою організацією Freedom House, важливим документом. Це дослідження є спробою сформувати об’єктивну оцінку, даючи країнам бали від 1 (добре) до 7 (погано) за політичні права та громадянські свободи відповідно, що потенційно надає найвищу оцінку у 14 балів за цими двома показниками. Потім країни поділяються на групи: вільні (які набрали від 2 до 5 балів), частково вільні (які набрали від 6 до 10 балів) та невільні (які набрали від 11 до 14 балів). У 2005 році Україна стала першою, і до цього часу єдиною країною СНД, яку Freedom House визначив як “вільну” і яка набрала 5 балів за період з 2005 по 2010 роки. У 2011 році Україна опустилася на одну сходинку, отримавши 6 балів, що переводить її до «частково вільної» категорії, з такими ж показниками, як і Молдова. У той же час траєкторія Молдови рухається вгору від 8 балів у 2009 році, до 7 балів у 2010 році та 6 балів у 2011 році. Freedom House пояснює падіння показників України « погіршенням свободи засобів масової інформації, тиском силових структур на університети, щоб утримувати студентів від участі у протестах, вороже ставлення уряду до опозиційних зібрань та міжнародних неурядових організацій, а також збільшення президентського впливу на судову систему».
Можна сперечатися щодо методики Freedom House. Але цей звіт є важливим з декількох причин:
- Він є нагадуванням, що процес зміцнення політичних прав і громадянських свобод не є лінійним. Чудова таблиця, розроблена моїми колегами з Посольства, демонструє, як з 1992 року змінювалися, часто дуже істотно, рейтинги Freedom House для України, Білорусі, Росії, Молдови та СНД у цілому. Це своєрідний політичний еквівалент принципу «ти настільки ж гарний, як і останній гамбургер, який ти подаєш». Іншими словами, країни, які досягли поступу у зміцненні свобод, повинні продовжувати невтомно працювати, щоб зберегти їх. Це стосується України, Великої Британії та будь-якої іншої країни;
- Україна втратила лише один бал у рейтингах за 2010 - початок 2011 року, але це й стало причиною того, що Україна опустилася з категорії «вільна» до категорії «частково вільна». Той факт, що Молдова отримала такий же бал, означає, що обидві країни в теорії можуть говорити про те, що рейтинги Freedom House демонструють їх найдемократичнішими серед країн колишнього Радянського Союзу. Буде цікаво спостерігати, яка з цих країн отримає вищий бал наступного року.
- Яким би не було Ваше враження про методику дослідження, перехід України до категорії «частково вільна» ще більш підсилить занепокоєння щодо розвитку демократії та свободи слова. Той факт, що країна опустилася на одну сходинку, вказує на те, що все ще є за що боротися, і я сподіваюсь, що наступного року Україна відновить свою позицію у категорії «вільна».
Зараз основне завдання для українських посадовців – зробити все, що в їхніх силах в цьому році, щоб відновити рейтинг України як «вільної», демонструючи повагу до політичних прав та громадянських свобод. Якщо це означатиме, що ми побачимо запекле змагання між Україною та Молдовою за звання «Найвільніша серед країн пострадянського простору», це буде лише на краще.