Чи справді Україна реформується?

Відповіді є неоднозначними: деякі з них вважають, що ситуація покращується, деякі – що погіршується, а деякі кажуть, що ситуація ані покращується, ані погіршується, а просто є відмінною від попередньої.
 
Я нещодавно обговорював це питання з групою провідних економічних та політичних експертів, які зацікавлені у просуванні економічних реформ в Україні. Усі вони сказали, що важко оцінити прогрес у процесі здійснення деяких важливих реформ. Це стосується, зокрема,  політичної та конституційної реформ, покращення діяльності митних та податкових органів з метою підвищення їхньої прозорості та викорінення корупції, пенсійної реформи, а також гарантування  встановлення верховенства права та незалежності судової системи від уряду.
 
Отже, втілення яких реформ можна оцінити?  Цікаво, що зібрані разом експерти надали корисний перелік конкретних економічно-забарвлених реформ (або запобігання анти-реформістських кроків), які могли б мати значний вплив та які також легко було б оцінити.  Цей перелік включає наступні кроки, які мала б здійснити влада:

• прийняти завершений та остаточний варіант закону про державні закупівлі, який би відповідав стандартам ЄС;
• запровадити та дотримуватися автоматичного відшкодування ПДВ без накопичення нових заборгованостей (я писав про це нещодавньо);
• скасувати квоти на експорт зерна як захід, мета якого є невизначеною, але впровадження якого створює потенційну загрозу зростання корупції, гальмування іноземних інвестицій в український аграрний сектор та скорочення прибутків фермерів; а також запобігти створенню нової монополії на експорт зерна;
• ввести в дію антикорупційний закон, який би насправді налякав корумпованих осіб, включно із тими, які працюють в уряді та у парламенті. Україна має поставити собі за мету увійти до 100 найменш корумпованих країн у рейтингу країн за рівнем корумпованості міжнародної організації Transparency International до того часу, як буде опубліковано наступний рейтинг у жовтні 2011 року (у 2010 році Україна посіла 134 місце серед 178 країн).  Якщо Україна серйозно налаштована на боротьбу з корупцією, вона повинна поставити собі за мету потрапити до переліку 50 найменш корумпованих країн у 2012 році;
• поліпшити бізнес-клімат таким чином, аби Україна  увійшла до 50 найпривабливіших країн у рейтингу легкості ведення бізнесу Світового Банку у 2012 році (у 2011 році Україна зайняла 145 позицію із 183 країн) або, якщо це надто амбіційна мета, принаймні потрапити до першої сотні;
• забезпечити приєднання України до «Ініціативи із забезпечення прозорості видобувних галузей» (EITI).

Усі ці заходи могли б покращити імідж України за кордоном, активізувати торгівлю та підвищити рівень прямих іноземних інвестицій у порівнянні з їх теперішнім низьким рівнем. Будь-які інші пропозиції також радо приймаються. Я знову перегляну цю ситуацію приблизно за шість місяців, щоб побачити як вона розвивається.