Законодавче забезпечення міжмуніципального співробітництва

співробітництво з питань законодавчого забезпечення міжмуніципального співробітництва в Україні. У зв’язку з цим слід зазначити, що міжмуніципальне співробітництво (ММС) як нова (інноваційна) форма політики місцевого і регоінального розвитку останнім часом набуває все більшого поширення в європейських країнах, зокрема й в Україні. Його поява пов’язана з тим, що місцеве самоврядування у багатьох країнах Європи (у тому числі й в Україні) сьогодні має справу з проблемами, можливі варіанти вирішення яких пропонує саме ММС. ММС пропонує можливості для значного прогресу у вирішенні актуальних проблем місцевого розвитку. Слід зазначити, що ММС не є легким вибором; воно може мати також певні ризики. Одночасно ММС має великий потенціал, який може бути дуже корисним для забезпечення сталого розвитку усіх (великих та малих) громад. Органи місцевого самоврядування (ОМС) можуть об’єднувати свої ресурси, якщо це допомагає їм покращити ефективність своєї роботи. 

Вони можуть обмінюватись набутим досвідом у наданні окремих послуг. 

В окремих країнах навіть існують законодавчі вимоги щодо надання певних послуг (напр., утилізація відходів, водопостачання, транспорт та економічний розвиток) саме у форматі ММС. 

Добрий приклад в цьому сенсі демонструє Франція. В цій країні існує 36,8 тис. комун, і всі спроби держави до їх злиття закінчилися невдачею. Після прийняття відповідних законів сформовано на добровільній основі 2573 об’єднання комун, в які увійшли 90 відсотків їх кількості і в яких проживає 85 відсотків населення Франції. 

В Угорщині законодавчо також передбачено створення об’єднань муніципалітетів. Міжмуніципальне співробітництво налагоджене у Вірменії, Польщі, Португалії, Македонії, Узбекистані. В Іспанії в об’єднання (синдикати) комун входить половина їх загальної кількості. Цим синдикатам держава гарантує більш сприятливий режим надання інвестицій, ніж окремим комунам.

Міжмуніципальне співробітництво можна визначити як відносини між двома або кількома ОМС (тобто, органами базового рівня місцевого самоврядування), які мають статус юридичних осіб та мають певну політичну, юридичну та фінансову автономію (відповідно до принципів Європейської хартії місцевого самоврядування). 

Європейська Хартія місцевого самоврядування та українське законодавство про місцеве самоврядування визначають, що усі органи місцевого самоврядування (територіальних громад міст, сіл та селищ) мають рівний статус, однаковий обсяг повноважень та можуть самостійно виконувати усі повноваження, визначені для них законом. Одночасно абзац 2 статті 142 Конституції України проголошує: «Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об'єднувати на договірних засадах об'єкти комунальної власності,  а  також  кошти бюджетів  для  виконання  спільних  проектів  або  для   спільного фінансування (утримання) комунальних  підприємств,  організацій  і установ, створювати для цього відповідні органи і служби». 

Покращення якості послуг можна досягти завдяки ефекту масштабу. Чим більша кількість громадян користується певними послугами або чим більш масштабними є ці послуги, тим нижчими є витрати, пов’язані з їх наданням. Якщо певна послуга надається для двох або більше муніципалітетів, кількість користувачів зростає, завдяки чому знижуються виробничі витрати. 

Одночасно важливою передумовою для успішного розвитку ММС є створення відповідних правових рамок (умов). Відповідні норми можуть бути зазначені як у базовому законі про місцеве самоврядування, так і в окремому законодавчому акті з питань ММС. У нашій подальшій законотворчій роботі ми маємо враховувати успішний досвід багатьох європейських країн з питань розвитку ММС, який узагальнено у міжнародному інструментарію,що  було підготовлено Радою Європи у співробітництві з ПРООН та іншими міжнародними організаціями. 

Переконаний, що розвиток ММС допоможе нам з однієї сторони гнучко підійти до питань реалізації адміністративно-територіальної реформи в Україні, а з іншої сторони – покращити вже сьогодні якість послуг, що надаються громадянам.