Вчимось безкоштовно, але за гроші

Безоплатна освіта та вільний вибір праці передбачені Законом України

 Останнім часом до мене, як до народного депутата України, Голови Партії захисників Вітчизни  почали надходити численні скарги від громадян України щодо фактів грубого порушення органами державної влади їх конституційних прав на безоплатну освіту та вільний вибір праці, що виражається в стягненні з громадян, які навчалися на безоплатній основі, коштів за навчання в державних та комунальних навчальних закладах та примушування виконувати їх певну роботу. 
Крім того, інформація щодо стягнення органами державної влади коштів з громадян, які навчалися на безоплатній основі, за навчання ними в державних та комунальних навчальних закладах України висвітлена в засобах масової інформації.
  Провівши попередню перевірку вказаної інформації,я встановив непоодинокі факти, коли органи державної влади намагаються стягнути кошти за навчання з громадян України, які навчалися за державним замовленням на безоплатній основі або примусити таких громадян виконувати ту чи іншу роботу. В обґрунтування своїх вимог, останні посилаються на Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 за №992.  
  Дослідивши вищезазначені обставини та проаналізувавши дії вказаних органів я дійшов до висновку, що вони не відповідають основоположним принципам та засадам правової держави та суперечать статті 4 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, статті 23 Загальної декларації прав людини, Конвенції про примусову чи обов’язкову працю №29, ст. ст. 6, 8, 19, 43, 53 Конституції України, рішення Конституційного Суду України N 5-рп/2004 по справі № 1-4/2004 від 04.03.2004 та N 10-рп/2002 у справі N 1-13/2002 від 29.05.2002, ч. 1 ст. 4, ст. 56, абз. 5 ч.1 Прикінцевих положень Закону України «Про вищу освіту», ч. 1 ст. 2 Кодексу законів про працю України та іншим актам.  
Відповідно до положень частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. Конституція України гарантує права і свободи людини і громадянина (частина третя статті 22, частина перша статті 64), які не можуть бути звужені, скасовані чи обмежені. Права і свободи є основним елементом правового статусу людини і громадянина. Діставши закріплення в Конституції України, права і свободи визначають міру можливої поведінки людини і громадянина, відображають певні межі цих прав і свобод, можливість користуватися благами для задоволення своїх інтересів.
З метою забезпечення реалізації закріплених прав і свобод людини і громадянина, Конституція України встановлює відповідні правові гарантії. Зокрема, в статті 53 Конституції України закріплено право кожного громадянина на безоплатну освіту, а стаття 43 гарантує кожному право на працю, яка обираєтсья вільно.
Конституційний Суд України у своєму рішенні N 5-рп/2004 у справі № 1-4/2004 від 04.03.2004 про офіційне тлумачення положень частини третьої статті 53 Конституції України роз’яснив:
- безоплатність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає можливість здобуття освіти в державних і комунальних навчальних закладах без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги, визначених законодавством рівня, змісту, обсягу і в межах тих видів освіти, безоплатність яких передбачена частиною третьою статті 53 Конституції України.
Безоплатність вищої освіти означає, що громадянин має право здобути її відповідно до стандартів вищої освіти без внесення плати в державних і комунальних навчальних закладах на конкурсній основі (частина четверта статі 53 Конституції України в межах обсягу підготовки фахівців для загальносуспільних потреб (державного замовлення).
Крім того, зміст та значення терміну „безоплатність” роз’яснив Конституційний Суд України своїм рішенням N 10-рп/2002, згідно резолютивної частини якого:
“у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно” треба розуміти так, що у державних та комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається всім громадянам незалежно від її обсягу та без попереднього, поточного або наступного їх розрахунку за надання такої допомоги.
Таким чином, Конституційний Суд України у своїх рішеннях N 5-рп/2004 у справі № 1-4/2004 від 04.03.2004 та N 10-рп/2002 у справі N 1-13/2002 від 29.05.2002 наголосив, що громадяни України мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних навчальних закладах на конкурсній основі і не повинні сплачувати за навчання у будь-якій формі ні до, ні після її здобуття. Це право є безумовним і не залежить від наступної поведінки випускника після закінчення вищого навчального закладу або місця роботи випускника. Особа, яка вступила до державного вищого навчального закладу України, має право відповідно до норм Конституції України здобути вищу освіту в такому закладі. При цьому, ні державний вищий навчальний заклад, ні будь-який державний орган чи установа не вправі вимагати від громадян вчинити будь-які зустрічні дії, в тому числі внесення плати за навчання у будь-якій формі (у грошовій формі чи покладенні обов’язку на відповідача відпрацювати протягом трьох років за направленням).
Стаття 4 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, стаття 23 Загальної декларації прав людини та Конвенція про примусову чи обов’язкову працю №29 гарантує кожній людині право на вільний вибір праці.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Як зазначено в ч. 1 ст. 2 Кодексу законів про працю України право громадян України на працю, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Закону України «Про вищу освіту», випускники вищих навчальних закладів вільні у виборі місця роботи.
Відповідно до пункту „А” частини 1 статті 4 Закону України «Про зайнятість населення» держава гарантує працездатному населенню у працездатному віці в Україні добровільність праці, вибір або зміну професії та виду діяльності.
Таким чином, стягнення з громадян, які навчалися на безоплатній основі, коштів за навчання ними в державних та комунальних навчальних закладах та примушування їх виконувати певну роботу, суперечить вищевказаним конституційним гарантіям та засадам.
Основними напрямками державної політики в галузі прав людини, відповідно до п.10 розділу постанови Верховної Ради України від 17.06.1999 №757, є захист людини і громадянина від посягань з боку держави.
  З цього приводу, я звернувся до Генерального прокурора України Пшонки В.П., Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Карпачової Н.І., Голови комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Полохала В.І., Голови комітету Верховної Ради України з питань правової політики Мішенка С.Г., Міністра освіти і науки, молоді та спорту Табачника Д.М. з низкою вимог, а семе:

Вказані обставини потребують детальної перевірки, Вашої правової оцінки, затвердження відповідних висновків, прийняття відповідних рішень та вжиття негайних заходів реагування.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 15 Закону України „Про статус народного депутата України”, -

П Р О Ш У :


Генерального прокурора України:

1. Організувати перевірку фактів грубого порушення органами державної влади конституційних прав громадян України на безоплатну освіту та вільний вибір праці, що виражається в стягненні з громадян, які навчалися на безоплатній основі, коштів за навчання ними в державних та комунальних навчальних закладах та примушування їх виконувати певну роботу.
2. За наслідками перевірки вжити заходів щодо внесення на розгляд уповноважених органів відповідних актів реагування та притягнути винних осіб до відповідальності.
3. Вжити заходів щодо недопущення порушення конституційних прав громадян України на безоплатну освіту та на вільний вибір праці.

Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини:

1. Відкрити провадження та призначити перевірку фактів грубого порушення органами державної влади конституційних прав громадян України на безоплатну освіту та вільний вибір праці, що виражається в стягненні з громадян, які навчалися на безоплатній основі, коштів за навчання ними в державних та комунальних навчальних закладах та примушування їх виконувати певну роботу.
2. За наслідками перевірки внести на розгляд уповноважених органів відповідні акти реагування.
3. Вжити заходів щодо недопущення порушення конституційних прав громадян України на безоплатну освіту та на вільний вибір праці.


Міністра освіти і науки, молоді та спорту України:

1. Розглянути питання, з урахуванням положень Конституції та актів Конституційного суду України, щодо законності дій органів державної влади стосовно стягнення ними коштів за навчання з громадян України, які навчалися в державних і комунальних навчальних закладах на безоплатній основі.
2. Дати оцінку вищевказаним діям та в межах повноважень вжити заходів щодо недопущення порушень конституційних прав громадян України на безоплатну освіту.


Голову комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти:

1. На черговому засіданні комітету розглянути питання, з урахуванням положень Конституції та актів Конституційного суду України, щодо законності дій органів державної влади стосовно стягнення ними коштів за навчання з громадян України, які навчалися в державних і комунальних навчальних закладах на безоплатній основі.
2. За наслідками розгляду вказаного питання прийняти відповідне рішення та затвердити відповідний висновок, які направити на розгляд уповноважених органів.
3. У зв’язку з тим, що я, на підставі ч. 5 ст. 15 Закону України «Про статус народного депутата України», маю намір взяти участь у розгляді даного запиту, прошу повідомити про дату, час та місце його розгляду.

Голову комітету Верховної Ради України з питань правової політики:

1. На черговому засіданні комітету розглянути питання, з урахуванням положень Конституції та актів Конституційного суду України, щодо законності дій органів державної влади стосовно стягнення ними коштів за навчання з громадян України, які навчалися в державних і комунальних навчальних закладах на безоплатній основі.
2. За наслідками розгляду вказаного питання прийняти відповідне рішення та затвердити відповідний висновок, які направити на розгляд уповноважених органів.
3. У зв’язку з тим, що я, на підставі ч. 5 ст. 15 Закону України «Про статус народного депутата України», маю намір взяти участь у розгляді даного запиту, прошу повідомити про дату, час та місце його розгляду.

   З надісланих відповідей від Голови комітету Верховної Ради України з питань правової політики, Міністра освіти і науки, молоді та спорту України, Голови комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти, випливає повне визнання грубого порушення органами державної влади конституційних прав громадян України на безоплатну освіту та вільний вибір праці що виражається в стягненні з громадян які навчалися на безоплатній основі коштів за навчання в державних і комунальних навчальних закладах та примушування виконувати їх певну роботу.