Як зробити Україну більш європейською

Переговори на саміті цього тижня будуть обертатись навколо запитання: «наскільки європейською є Україна»?

Здається, ця тема є дещо академічною, адже будь-хто, дивлячись на мапу, скаже, що Україна є європейською країною.  Однак, переговори під час саміту Східного партнерства 29-30 вересня будуть стосуватись не географії, а цінностей і реальних змін в країні.

Ідеться про цінності, що передбачені Статтею 2 Договору про ЄС, на яку я вже посилався у моєму попередньому блозі.  У свою чергу, на Статтю 2 посилається Стаття 49 цього ж Договору, яка стверджує: «Будь-яка європейська держава, що шанує цінності, визначені в Статті 2, та зобов’язується поширювати їх, може звернутися з поданням щодо набуття членства в Союзі».

Напередодні саміту Східного партнерства точиться дискусія стосовно того, чи має Україна, або інші країни Східного партнерства, що прагнуть членства в ЄС, отримати «перспективу членства».  Така перспектива членства означає, що ЄС заявить, що певна країна має одного дня напевно стати членом ЄС.  Це непросте питання.  Природно, що країни, які прагнуть приєднатись до ЄС, хотіли б отримати перспективу членства якомога швидше.  Так само природно, що країни-члени ЄС в цілому хочуть впевнитись, що вони готові до майбутнього розширення Союзу і що країни, які прагнуть приєднання, повністю виконують необхідні умови – як політичні, так і економічні.  Імовірним результатом цього саміту стане підсумкова декларація, яка  включатиме формулювання щодо членства, що стане кроком назустріч зацікавленим країнам,  але все ж таки не зовсім тим, чого б вони хотіли.  Такі компроміси часто трапляються в переговорному процесі ЄС, чи то між країнами-членами ЄС, чи то між ЄС в цілому та третіми сторонами.

Головне, аби зацікавлені країни не ставились до цього з надмірним занепокоєнням.  Переговори про набуття членства зазвичай довготривалі.  У середньостроковій перспективі, найкращий спосіб пришвидшити інтеграцію – це конкретні факти, що виникнуть внаслідок проведення реальних реформ і, в ідеалі, засвідчать економічне зростання.  Мене вразили слова турецького Міністра у справах Європи під час Ялтинської європейської стратегії: «Туреччина взяла до уваги дієтичні поради ЄС і стала стрункою та здоровою.  Україні слід зробити те саме, навіть якщо сам дієтолог набрав зайвої ваги і дістав закупорку кількох артерій».  Здається, це гарна порада.  Можливо, Україна та інші країни Східного партнерства, що прагнуть приєднатись до ЄС, не отримають цього тижня бажаних формулювань, але вони отримають чіткий, збалансований сигнал – ми бачимо вас частиною Європи, але треба зробити ще багато роботи – з обох боків – для того, аби ви приєднались до ЄС.  Ви можете продовжити прискорення процесу інтеграції шляхом впровадження економічних реформ, забезпечення відповідності до Статті 2 та завершення переговорів стосовно Угоди про асоціацію, що включає УГВЗВТ.  Усі ці речі зроблять українську економіку стрункішою і здоровішою.