Загальна теорія функціонування Януковича

Чому Юля досі в тюрмі, а Табачник на посаді?

Чому Юля досі в тюрмі, а Табачник на посаді?

З’їзд працівників освіти готувався конспіративно і відбувся на Київських задвірках, аби ускладнити противникам Табачника підготовку ексцесів. Йому й Азарову необхідно уникнути ексцесів саме зараз, коли вони викликають дедалі більше роздратування Януковича, в той час, коли сам Янукович викликає дедалі більше роздратування на Заході, на Сході, внизу, а можливо навіть і зверху, де розподіляють дари фортуни.

Любов вибагливіша за ненависть. Можна ненавидіти одночасно і Путіна, і Януковича, але їх неможливо разом любити.

Ті, хто любить Путіна (наприклад, Табачник та Азаров, який перебуває під суггестивним впливом Табачника) недолюблюють Януковича. І Янукович відчуває це.

Ті, хто прагне аналізувати й передбачати Януковича, дивляться лише архітектуру Межигір’я, але ігнорують його почуття, фрустрації, амбіції, комплекси, драйви, паттерни, зрештою, архетипи. Нажаль, Сергій Льовочкін досі не вважає за необхідне щоранку публікувати на сайті адміністрації президента конспект снів Януковича для полегшення дазайн-аналізу не лише його особистості, але й збірної національної душі, контрольний пакет якої Янукович, так чи інакше, тримає. Тому нижченаведені міркування не можуть претендувати на повноту.

Фрейд вважав, що найгидкіше з того, що згодом витісняється до підсвідомості трапляється в найщасливішу пору життя – в ранньому дитинстві. Перші роки дитинства Януковича були останніми роками старості Сталіна. Сталін мав тотальний вплив на радянське колективне підсвідоме, отже й на формування владних паттернів маленького Віті.

Втім, навіть поза тим, над кожною добою й територією тяжіє певний архетип володаря. Римляни мали збірний архетипічний образ Цезаря-Августа. Кожний наступний принцепс називався Цезарем і Августом, і мавпував їх.

Для германців архетипічним володарем був Карл Великий і всі подальші франкські, саксонські й священноримські володарі наслідували його, його справжню та фальшиву атрибутику, його місію, а багато хто навіть миропомазувався в його капелі в Аахені.

У підсвідомості кожного пострадянського президента мешкає Сталін. Зрештою, вони достатньо живо і не уявляють жодного іншого прикладу володаря, окрім Сталіна, та хіба що Гітлера, як тюнінгованого Сталіна.

Янукович об’єднує соратників травлею Троцького і троцькістів. Дивуються, чому на догоду адептам світової революції (США та Євросоюзу) він не дасть Юлі спокій. А вона має значення сакральної жертви! Припинити переслідувати Юлю – це все одно, що перейти в іншу віру, це зрадити підсвідомого Кобу, це сублімувати агресивне лібідо й капітулювати перед власним неврозом.

Згодом репресії очікують на тих, хто репресував Юлю й на тих, хто репресуватиме тих, хто репресував Юлю.

Загалом, ми спостерігаємо безпрецедентну за останню чверть століття інтенсивність арештів. На обласні прокуратури спускаються місячні рознарядки щодо числа керівників середньої ланки, яких необхідно заарештувати, посилюються репресії по відомствам, в тому числі по міністерству оборони, триває процес розкуркулення – тюрми переповнені дрібними й середніми підприємцями. По-сталінськи впроваджується й зовнішня політика.

Спочатку мешканець «ближньої дачі» в Межигір’ї укладає пакт з Путіним, згодом піддається віроломному нападу Газпрому, який вже захопив половину Європи, користується ленд-лізом МВФ і лякає західних союзників можливістю сепаратного миру з митним союзом.

Відомостей про сни Януковича нам категорично не вистачає не лише для психоаналізу, але й для містичного передбачення.

Не варто забувати, що європейські містики вдалися до аналізу сновидінь за півтори тисячі років до Фрейда і Юнга. Хтось із французьких дослідників доречно зауважував, що історія має бути доповнена історією снів, позаяк сновидіння володарів і єпископів неодноразово визначали історичні події. Історія ХХ ст. має бути доповнена історією галюцинацій. Розповсюдження психотропних речовин суттєво вплинуло на хід подій у США та Європі у 60-80-х рр.

Проте, ми трохи відволіклися. Містика тяжіє над психікою. Тому жодний психоаналіз не замінить містичного осягнення.

Ось, що воно нам говорить: більшовицька диктатура, схильна до символічних жестів, усвідомлювала необхідність знищення або осквернення ворожих символів і святинь. Тому не тільки потребами електрифікації було викликано затоплення Дніпровських порогів. Коли Дніпро перестав бути «ревучим», як назвав його Шевченко, Україна припинила повставати.

Невипадково нинішні комуністи поставили ідол Сталіна саме в Запоріжжі, поблизу Дніпрогеса. Коли його (ідола, нажаль не Дніпрогес) було підірвано, вибух пролунав і в підсвідомості Януковича. Саме тоді там прокинувся ментальний Сталін.

Нас не повинні бентежити дрібні невідповідності в усій вищевикладеній «теорії Януковича». По-перше, ігнорування незручних фактів прикрашає будь-яку теорію, по-друге психічні й містичні процеси мають дзеркальну природу. Саме тому Сталін низенький і миршавий, а Янукович високий і кремезний. Сталін мав загрозу з Заходу, а Янукович – зі Сходу, Сталін кидав у топку людей, а Янукович гроші, Сталін набував території, а Янукович віддає, Сталін мучив Троцького – непривабливого чоловіка з борідкою, а Янукович за Троцького має симпатичну жінку з косою. Сталін приберігав на десерт Бухаріна, а Янукович – Табачника.

Втім, після останнього засідання Кабінету Міністрів, де від Януковича очікували «п‘ять сталінських ударів» по міністрах і губернаторах і де все закінчилося млявим докором міністру охорони здоров‘я, стало ясно, що юність Януковича домінує над дитинством. Він таки реалізує архетип Брежнєва. На щастя.