Люда: Кілька слів про Соборність

21 січня 2012, 18:40
Власник сторінки
громадський діяч
0
2322
Люда: Кілька слів про Соборність

Завтра День Злуки. Оприлюднюю текст нотатки у Фейсбуку, яка отримала ще у червні 2010 р. півтори сотні коментарів. Нотатка - реакція на заяву Ю.Андруховича про можливість розділу України.

Завтра День Злуки.  Оприлюднюю текст нотатки у Фейсбуку, яка отримала ще у червні 2010 р. півтори сотні коментарів. Нотатка - реакція на заяву Ю.Андруховича про можливість розділу України.

* * * 

Днями пообіцяв Юрію, земляку, який зараз за океаном, зробити фото продавщиці, чиє відкрите лице мені сподобалося. Але до того базарчику мені далі, ніж до магазинчику біля роботи. Щодня купую щось там перекусити.

Продавщицю у магазинчику звати Люда. Тип її краси здався мені поліським. Ан ні – Люда з Хмельниччини.

Шановне панство – галицькі сепаратисти, дозвольте запитати у вас: як Люду можна віддати януковичам, а тим більше, що не виключено, і самим Великим братам?

Кожного разу, коли лунають заклики відокремити проросійські регіони і таким чином зберегти первозданну українськість, я запитую: друзі, де різати будемо, демаркувати на місцевості де?

Мене звати Кухар Володимир Богданович. Батьки мої з Тернопільського району. Бабуся по татові з татом у животі прийшла з-під Любліна босими ногами у 46 році під час операції Вісла. У цей час її чоловік – мій дід, вже мотав строк у таборах.

Пізніше, коли тільки на УТ-1 в часи застою лише заспівував хор Вірьовки – київський, до речі, хор, дід ставив стілець перед самим телевізором і не бачив - не чув нічого навкруги. Добра, навіть меланхолійна його посмішка мені завжди пам'ятається. Коротше кажучи, нехай мені хтось скаже, що я – Галичані я чужий :)

Тепер питаю вас, друзі-сепаратисти: Чи віддамо Волинь?

Я - не віддам! Там - колиска нашої шляхти-аристократії. Там Острог, Луцький замок, Шацькі озера, садиба Лесі Українки, яка, думаю, не зрозуміла б сьогодні, якби їй запропонували розділ України.

Батьківщина УПА - там, шановні гіперпатріоти. Там – мій однокурсник і Бодя, щира і відкрита душа, друг в гулянці, бійці і подорожі. Брати-однокашники по Львіському держуніверситетові, хоч один з них, на жаль, вже освоює простори Каліфорнійщини.

То що, хай вже буде Галицько-Волинська республіка? Все ж краще, ніж Львівсько-Станіславівська-Тернопільська. Але мені мало, друзі! На кой недругам українства Поділля? Нащо їм Кам’янець, Старокостянтинів, Антоніни, палаци Вінничини і тамтешнє Подністров’я? Нащо їм Бердичів з католицьким монастирем і поляками? Може, їм би море сподобалося коло Одеси, але й мені воно дуже пасує – обійдуться!

Університетський друг Олег з Вінничини успішно очолює археологічну експедицію у Львові і відкопує для галичан історію України. А куму мою дорогу - Оксанку, куди накажете подіти? Вона хоч має шанс разом з кумом-чоловіком "емігрувати" до Галичини. А що робити тим добрим людям, хто такої можливості не має? Відразу - в Америку?

Поїхали далі.

Що, друзі, "пилятимемо" по Дніпру? Не хочу, браття: ломать – нє строіть. Давай, пиляй навпіл Чернігівщину, віддавай мало не усі козацькі столиці, Полтавщину-Київщину – батьківщину літературної української мови. Гоголь хоч і хохол, але і його спадку якось не пасувало би пхати чорту в зуби, любі мої.

Що таке Україна без легенди козацтва, без Січі? А чому він співає «небо над Дніпром»? Не над Дністром, Збручем чи Тисою, Десною чи Донцем, а над Дніпром, друзі! Спитайте у С.Вакарчука.

Слухайте, набридло мені це все перелічувати, та й часу нема. Працюю на півставки, і вам на решту півстаки відповів.

Мораль проста: не треба бути дурнем. Не можна відкараскатися від Соборної України тільки тому, що хтось з праведних галичан чи інших правовірних українців вже перестрашився, що Україна буде не такою, як їм уявляється.

У страху очі великі. Але Україна більша!

Чого це я так розбушувався?:) Тому, може, що мій прадід по материнській лінії, як казали в селі Івачеві – "москаль". Прийшов у Першу світову з царською армією воювати цісарську, сподобав собі прабабуся і залишився в Галичині. А цього вже досить було, щоб українця з Київщини у москалі записати. 

І ми всі повинні залишитися – у великій Соборній Україні!

Коментарі та оригінал


P.S. Фотографія я Людмилі віддав - передав через її маму. Сама Люда у магазинчику вже не працює, повернулася на Хмельниччину.

Зараз я б ще мав що додати до теми, адже поїздив трохи Сходом України: http://www.groupua.org/?p=1457

Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.
РОЗДІЛ: Гости Корреспондента
ТЕГИ: Соборность,Україна,Фейсбук,соборність
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.