Громадяни України, які мають нещастя роками бачити і відчувати "на своїй шкурі" наслідки діяльності артистів та клоунів цирку під назвою Верховна рада, мають ангельське або рабське терпіння.
Відсутність будь-якої моралі і честі, нахабство,
зарозумілість і боягузтво, жадібність і зрада, тупість і злість - саме такими якостями в більшості
своїй зазвичай володіють власники депутатських значків, небожителі Олімпу під Куполом, законописці і словоблуди. Люди, які жирують за гроші платників податків і держави,
захищені від будь-якої відповідальності за свої дії депутатською недоторканістю. Люди, які руйнують і продають Батьківщину.
Люди, які повністю
дискредитували поняття "парламентаризм" і позбавляють державу та її громадян будь-якої зрозумілої і конструктивної перспективи на багато
років вперед. Такі, майже остаточні висновки, я зробив спостерігаючи за
останніми подіями у Верховній Раді, пов'язаними з прийняттям законопроекту про
мовну політику. У той час як сусідня Росія щорічно витрачає сотні мільйонів
доларів, величезні інтелектуальні та медіа ресурси для підтримки та експансії
російської мови, культури, музики і кіно, Україна руками і ногами недалеких політиканів скочується у прірву
духовного гетто. В безнадійний
простір кримінально-олігархічної зони, колоніального феодалізму і рабства. З
біло-блакитною
"політичною"
командою і її президентом мені особисто все зрозуміло ще з 2004-ого року. З
громадянином на прізвище Ківалов, одним з авторів вищезазначеного законопроекту - теж! Але абсолютно незрозумілі,
симптоматичні, і показові дії "опозиції" в день голосування по
життєво важливому для України
питанню. Питанню - бути
чи не бути державі Україні на географічній і політичній карті світу в цілком
доступному для огляду майбутньому. Бо як правильно вчили в недалекому минулому
ще радянських людей - мова, культура та ідеологія в справі
будівництва держави є поняттями фундаментальними! Чи пам'ятають це люди з
депутатськими значками і людина, яка сидить у кріслі президента - велике
питання. Але ненависть одних, і страх інших "державотворців" в даній
дуже небезпечній ситуації, в
такий непростий час, в якому живе весь сучасний світ, не дозволяє мені говорити
політкоректно! Адже з кожним днем стає все більше соромно і страшно мати
паспорт нашої прекрасної і болісно сумної країни. Народ, який спить і не розуміє,
що єдине майбутнє яке ми можемо мати - це те, що побудуємо ми самі.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.