Про чесні критерії та об’єктивність оцінки

Оприлюднення рухом “Чесно” результатів власної фільтрації Верховної Ради...

... викликало неоднозначну реакцію в українському суспільстві.

Так, воно показало, що “нечесними”є майже всі нинішні депутати, що, звісно, нікого не здивувало. Не знаю, можливо для когось це і було руйнуванням його життєвого світу. Можливо, хтось і справді був шокований звісткою, що у будівлі з овальним куполом ПРАЦЮЮТЬ НЕЧЕСНІ ЛЮДИ, але підозрюю, що таких могли бути одиниці.

Фактично, результати майже річної роботи вилилися у вердикт, що цілком гідний для “Капітана Очевидності”: практично всі “народні обранці” негідні своїх крісел.

Чому? Бо на роботу не ходять, доходи не декларують, з фракції у фракцію переходять і т.д.

Знову ж таки, і тут Капітан Очевидність добряче допоміг, бо це і так все було відомо заздалегідь.

Загалом, у будь-якому оцінюванні ключове питання – це критерій.

Результат буде залежати саме від того, за якими параметрами ми спів ставляємо два феномени.

Наприклад, як можна довести, що В. Янукович як президент кращий за Б. Обаму?

Дуже просто. Візьмемо як критерії: наукові досягнення, успішність письменницької діяльності, ріст ВВП в країні за рік урядування, участь військових країни у збройних конфліктах за межами держави.

І тут, очевидно, український президент “долає” свого американського колегу досить впевнено. З одного боку, професор, доктор наук В. Янукович, а з іншого – Б. Обама, який навіть до PhD “не доріс”. Далі, оплата результатів письменницької діяльності у В. Януковича була в 2011 році значно вищою, ніж у американського президента Б. Обами, що має свідчити про якісно вищий рівень літературної праці. Згідно до даних державної статистики, ріст ВВП у 2011 році склав у нашій країні 5,2 %, у той час як США можуть похизуватися жалюгідними 1,7%. Україна не бере участь у збройних конфліктах, у той час як США змушені утримувати значні військові контингенти за своїми межами.

Коротше кажучи, український президент впевнено обходить американського колегу. За визначеними нами самими критеріями.

Об’єктивно? Мабуть. Є від подібних вимірювань якась користь? Сумніваюсь. Адже хтось може обрати інші критерії та одержати протилежний результат.

Якби політику і політиків можна було розкласти на кілька критеріїв та зобразити у вигляді математичної функції, то це вже давно б зробили.

Можна (за бажання) порівняти будь-що із будь-чим і одержати будь-які результати. Наприклад, провести знак дорівнює між Черчиллем та Гітлером. Обидва прийшли до вади у результаті демократичних процедур та втягнули свої народи до світової війни. Можна довести, що немає в світі кращої країни для проживання, ніж Північна Корея (особливо комфортно це робити, мешкаючи на іншій стороні земної півкулі).

Приблизно так само ми можемо оцінити і критерії від “Чесно”. Наче, формально все виглядає логічно, а реально – не несе дуже корисного змісту.

Адже згідно до визначених критеріїв (особисте голосування, прогули, корупційні дії, порушення прав і свобод людини, нечесність при оприлюдненні доходів, зміна політичної позиції) жоден громадянин не може полегшити собі вибір.

Наприклад, із фракції ПР майже ніхто не виходив. Те саме стосується і КПУ. Отже, за одним із критеріїв це дві найпорядніші фракції. І що з того? Бігти підтюпцем та голосувати за Симоненка?

Яка корисна інформація від того, що більшість депутатів не помічені у порушенні прав і свобод людини? Швидше, це означає, що депутати – люди непублічні, вміють приховувати свої дії. Крім того більшість з них – взагалі якоїсь самостійної ролі не грають. А є просто функцією по голосуванню. Біороботи, що одержали картку, віддали її, і повернулися до звичних функцій. Водія олігарха, наприклад.

Як може ЩОСЬ порушувати НІХТО?

Крім того, оскільки  в рейтинг не потрапили претенденти, які не є нинішніми депутатами, то виходить, що той самий О. Довгий – чесний кандидат. Або, приміром, секретар Донецької міськради М. Левченко, якого вже висунула ПР.

До речі, із різних джерел доходить останнім часом інформація, що на майбутньому З’їзді ПР очікується “кадрова революція”, у результаті якої значна частина нинішніх депутатів не потрапить ні у прохідну частину списку, ні на округи. Чому б це не подати, як реакцію на критерії “Чесно”? Мовляв, дивіться, як ми чистимо свої ряди. Крім того, все це непогано вкладається у ідеологію Королевської, з її народними списками та “новими людьми” (яких набирають у тих же інкубаторах, що і старих).

Ви можете зауважити, що щось робити все ж треба. Цілковито згоден. І ідея люстрації депутатського корпусу сама по собі чудова. І обсяг роботи, виконаний “Чесно” заслуговує на повагу.

Але у їх роботі є одна вада. Всі їх критерії можуть бути лише додатковими у оцінці, але аж ніяк не основними. В чому функція парламенту? Насамперед, це законотворчість. Звісно, дуже цікаво, чи їздить депутат на “Бентлі”, чи на “скромному представницькому Мерседесі”, але вся ця інформація – допоміжна.

Відповідно, саме у тому, які закони приймає ВР, і слід шукати відповіді на питання про “якість” тих чи інших депутатів.

Візьмемо такий цікавий НПА як Проект закону про зайнятість населення, який зараз готується до підпису президентом. Під час його обговорення, Голова Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та праці, нардеп-регіонал В. Хара ясно вказав на низку порушень Конституції у вищеназваному законопроекті, що ним знищуються фонди державного страхування, а за рахунок відповідних коштів планується фінансувати орган центральної влади. Що, звісно, не завадило депутатам за нього проголосувати у кількості 262 депутатів. Причому, борці за права народу проти олігархів (себто комуністи) проголосували у повному складі.

Ось вам і чудовий привід задуматись над тим, чи варто за них голосувати.

Ще один об’єктивний критерій – витрата депутатом суспільних коштів. Як особиста (кількість поїздок за державний кошт, одержана мат. допомога та інші затрати на нього особисто), так і участь у розподілі державних коштів під сумнівні проекти.

Наприклад, 4 липня цього року наш парламент проголосував за чергову “реформу державних закупівель”, у чому дуже допомогло нагнітання істерії з мовних питань. На думку О. Шалайського (засновника порталу «Наші гроші»), це рішення призведе до втрати 20 млрд. гривень бюджетних коштів щороку.

Список депутатів, які проголосували за це рішення, відомий та розміщений на сайті ВР. Це 241 прізвище, як на мене, може бути непоганим підґрунтям для визначення переліку депутатів, які не заслуговують бути переобраними.

В принципі, громадянину не треба лізти у нетрі законодавчого процесу. Достатньо відповісти для себе на кілька питань: 1) як змінилося моє життя у результаті законів, які розробив/вніс до порядку денного/проголосував депутат (покращилось чи погіршилось)?; 2) скільки мені і державі вартувала його депутатська діяльність?

Відповідей на ці питання достатньо для раціонального вибору.

Чи запропонує Вам, шановні співгромадяни, готові відповіді на ці питання? Дуже у цьому сумніваюсь. Ніхто за нас самих нічого не визначить. Ніхто об’єктивних, розжованих відповідей не дасть. А якщо і дасть, то будуть вони, швидше за все, заангажованими. Інформацію “Чесно” слід узяти до відома, подякувати за виконану роботу, але думати самим.

Жодна “очистка” парламенту не буде ефективною до тих пір, поки власною головою не буде думати бодай якась значна частина виборців.