Верховна Рада, як генератор порушень

З таким Парламентом Конституцію можна спокійно ховати глибоко в землю

Народні депутати не підтримали жодного із 4 проектів постанови опозиції про скасування голосування за мовний законопроект.

Перед голосуванням, я як автор одного із проектів постанови, Голова Партії захисників Вітчизни Юрій Кармазін наголосив, що голосування за закон про мови має бути скасоване, тому, що відбувалося із грубим порушенням регламенту. Я вважаю, що таке ганебне  голосування має бути скасовано, а Верховна Рада має розглянути Закон «Про засади державної мовної політики» у відповідності до чітких вимог  Закону  «Про Регламент», Конституції України, розглянути всі поправки і не забирати у народного депутата  право, конституційне право, на внесення  законодавчих пропозицій і відстоювання їх в цій сесійній залі. Більшість це право у нас відібрала.  Ніколи ще цього в цій залі не було. Через це, я закликав регіоналів схаменутися і скасувати це рішення!   Якщо навіть не скасують – все-одно їх не можна підписувати. Ніхто не скасовував рішення Конституційного суду про те, що народний депутат не має права передоручати свій голос іншому. Переконаний, що закон про мову повинен розглядатися у конституційний спосіб, зокрема, депутати повинні заслухати всі поправки до нього. Але засідання регламентного комітету, де мали розглядатися проекти постанов про скасування голосування, не відбулося.

В свою чергу "регіонал" Михайло Чечетов заявив, що мовний законопроект був прийнятий в рамках Конституції і не має підстав ставити під сумнів голосування за його прийняття.

Наступний крок більшості. Верховна Рада відмовилася скасувати виділення Центральній виборчій комісії 993 600 000 гривень для оснащення виборчих дільниць на парламентських виборах системами відео спостереження

За прийняття мого проекту постанови № 10682-П проголосувало 3 депутати при 226 мінімально необхідних.

Я, як автор постанови, зареєстрував у Верховній Раді проект постанови про скасування рішення про прийняття законодавчих змін, що стосуються встановлення відео спостереження. Дане рішення, як і ряд інших, є неконституційними, так як проекти були прийняті з порушеннями регламенту, а саме без належного обговорення, а проголосовані з порушенням вимог Конституції про принцип особистого голосування депутатів. Я змушений констатувати, що влада тільки тим і займається, що шукає, де взяти гроші під вибори, як роздерибанити Державний бюджет, наче вибори – це кінець року. А що далі? Далі буде девальвація гривні і глибока економічна криза. Але про людей сьогодні ніхто не думає. Всі думки провладних політиків полонила лише мрія про політичний олімп ще на 5 років. Ні Конституція, ні закони, ні Регламент нині у Верховній Раді не в пошані. Через це я категорично проти того, що знову  виділяються кошти за пропозицією народного депутата України в розмірі один мільярд, абсолютно ніяк не обґрунтовано, не прораховано.  Ми прийняли закони  про протидію, боротьбі з корупцією. Вони передбачають  обов’язкову  антикорупційну експертизу кожного проекту, кожного нормативного акту, чи будь то постанова уряду,  чи будь то указ Президента, чи проект закону.  Де ці експертизи? Хто їх проводив?  Мільярд туди, мільярд сюди. Ось такі бажання у влади.

Я напередодні був на засіданні Бюджетного комітету. З 9-ї години просидів там, почалося засідання в 9-44.  За 12 хвилин розглянули проекти  44 документів, роздали кіпу мільярдів, розтикали  у бідній абсолютно державі.

Мені прикро за тих представників  політичних сил, які підтримували  ці проекти. Через те ці проекти, цей проект, про який я зараз говорю – про виділення  додаткового мільярда  - не був включений до порядку денного в установленому законом порядку, не розданий  народним депутатам для ознайомлення, не дотримана процедура обговорення, процедура першого читання, що призвело до позбавлення  прав народних депутатів і грубого порушення  вимог Регламенту.

Більше того, якщо  ознайомитись з стенограмою  розгляду цього проекту, то видно, що мова йшла про прийняття проекту тільки  в першому читанні, тільки про це. Тому, я  хотів би, щоб ми  нововиявлені в Держбюджеті кошти адресували не Міністерству енергетики і вугільної промисловості, а Міністерству аграрної політики та продовольства Украйни. Це набагато вдаліша інвестиція і вона економіці України необхідна в значно більшій мірі. Саме ці поправки я направив до бюджетного комітету.

Все, що відбувається в Парламенті, інакше, як бандитизмом, я не назву. Одночасно відкинуті всі постанови, які підготовлені у відповідності до Закону про Регламент Верховної Ради, вони взагалі не розглядаються. Засідання Комітету з питань Регламенту не було. Я відповідально заявляю, що нікуди не від'їздив з Києва, весь час знаходився на зв'язку, я, мої помічники, включно з вчорашнім днем. Чекав запрошення на засідання комітету – не дочекався. Пішов шукати засідання. Засідання не було. Тому, всі ці доповіді з трибун це  художній свист, але  не доповідь від комітету.

Також, парламентарії відмовилися відмінити збільшення витрат Генпрокуратури.

Верховна Рада не стала скасовувати збільшення витрат Генеральної прокуратури на створення єдиного реєстру досудових розслідувань і режимно-секретних підрозділів на 174 млн. гривень - до 2 млрд. 652 млн. гривень

За прийняття відповідного проекту постанови № 10680-П - його текст розміщений на сайті ВР - проголосувало 4 депутати при 226 мінімально необхідних.

Проектом пропонувалося скасувати рішення парламенту від 4 липня про прийняття законопроекту № 10680, за основу і в цілому. Ініціатор скасування даного рішення  являюсь також я і в  пояснювальній записці я пояснив свою ініціативу тим, що зазначений законопроект не був включений до порядку денного парламенту у встановленому законом порядку і не був розданий депутатам для ознайомлення у встановлені терміни, що призвело до ущемлення прав депутатів.

Закон передбачає покриття зазначених витрат за рахунок перевиконання надходжень до загального фонду державного бюджету. Дані кошти спрямовуються для доукомплектування Генпрокуратури на 1074 людини, закупівлю програмно-апаратного комплексу та створення захищених робочих місць.

Продовжуючи свою «ефективну роботу», Верховна Рада ратифікувала договір про вільну торгівлю з країнами СНД

Таким чином, Україна стала другою після Росії та Білорусії країною, чий парламент схвалив угоду, підписану ще в 2011 році.

Слід зазначити, що опозиція в Раді відмовилася підтримувати договір. Звертаючись до прем'єр-міністра, я запитав Азарова чи задовольняє його той факт, що при розгляді такого важливого законопроекту для нього виділено дві хвилини, а ми не можемо навіть поставити питання.

Всі знають, що з 1994 року у нас вже є ця угода, але вона не виконувалася росіянами. Питаю у повітря, бо не можу запитати Азарова, чи не є це першим кроком до Митного союзу і чому уряд не подало інформацію про негативні наслідки цього договору?

До речі,  в 2011 р.  у пресі з'явилися повідомлення про те, що після підписання документа українські чиновники визнали договір невигідним.

Як пояснювалося в публікаціях, Росія зберігає ряд експортних мит, зокрема, на лом титану, скраплений газ, етиловий спирт, папір, мінеральні добрива і т.п.

Крім того, депутат від Партії регіонів Олексій Плотніков заявив, що договір по СНД вступає в протиріччя з угодами, укладеними Києвом з Євросоюзом.

Головне побоювання Києва - прописана в угоді можливість введення санкцій проти учасників зони вільної торгівлі, що встановлять режим вільної торгівлі з третіми країнами або об'єднаннями і тим самим змінять структуру свого імпорту. Це торкнеться можливої ​​ЗВТ між Україною та ЄС. У відповідь Росія зможе підвищити імпортні мита на українські товари.

За однією з версій, саме це і стало причиною того, що Київ довгий час відмовлявся ратифікувати угоду. Проте у результаті Віктору Януковичу довелося піти на такий крок, ймовірно, через небажання подальшого охолодження відносин з Москвою.

Та все ж таки, мені, як головному парламентському опозиціонеру вдалося зупинити «китаяйтизацію» України.

Після прийняття вагону нелегітимних законопроектів 4-6 липня, я відразу вніс постанови про їх скасування. Проте влада явно не була задоволена, що їй заважають деребанити бюджет «під вибори». Хоча протягом позачергової сесії 30 липня одного разу Кармазіна таки почули і Верховна рада скасувала закон 10683, який був ухвалений 4 липня та відповідно до якого були внесені зміни до державного бюджету України, згідно з якими залучалися кредитні кошти в сумі 3 млрд або 24,3 млрд гривень на реалізацію проектів у сфері сільського господарства, а саме закупівлю китайських засобів захисту рослин, насіння для сільськогосподарських культур, сільськогосподарського устаткування.

За постанову про скасування ухвалення закону про внесення змін до закону про державний бюджет на 2012 рік (реєстраційний номер 10683) проголосували 264 депутатських карток із 278, зареєстрованих у залі. Совість все ж прорвалася хоч єдиним сплеском на світ.

Ці гроші також мали бути залучені для продажу українських злакових культур до Китаю, будівництва заводів, засобів із захисту рослин, переробки органіки-мінеральних добрив та інших будівельних проектів в Україні, культивацію землі, висадки.

Я радію хоча б з того, що уберіг Україну від китайської кабали та повної «китаяйтизації» і закликав підтримувати сільське господарство України та вітчизняного товаровиробника.