Кандидати в депутати – вперед СХИЛИ РЯТУВАТИ!

SOS! Варварське руйнування київських схилів, без яких неможливо уявити наше стародавнє місто, триває: знищується легендарна гора ЮРКОВИЦЯ.

Києве мій, Тебе вже не впізнати. Рідне місто, яке я обожнюю, хто спотворює Твоє обличчя? Зберігаючи свою стародавню красу протягом сторіч й неодноразово воскресаючи з попелу, зараз Твоє серце обливається кров’ю, дивлячись на ЩО Тебе перетворюють в мирні часи. Варварське знищення Твоїх легендарних схилів, безліч разів оспіваних в піснях й віршах, без яких неможливо уявити твій неповторний улюблений нами образ, триває…

Слід за Замковою Горою, Щекавицею, Смородинським узвозом забудовники добралися і до Юрковиці (третій утворюючий Київ пагорб, відомий з давніх часів як Хоревиця, розташований на Татарці - в районі вул. О. Шмідта).

Станом на сьогодні зруйнована бічна та центральна частина гори Юрковиця, зрублені дерева та повним ходом йде підготовка до забудови. На ділянці працюють невідомі робітники, які не причетні до жодного підприємства, що має передбачену чинним законодавством ліцензію на виконання відповідних робіт. При цьому, підключення до струму ними виконується безпосередньо до загальної мережі, без жодних лічильників. Тому, ці працівники старанно ховають свої обличчя й відмовляються представитися. Активісткою ВГО «Київське Віче» Іриною Олексієнко та мною 1 вересня 2012р. був викликаний наряд міліції Шевченківського РУ ГУ МВСУ, а також знайдений власник зазначеної ділянки по вул. О. Шмідта, 18-Д - Лишенко Олександр Миколайович, який був вимушений надати пояснення та документи. 

Останній, прибувши на джипі, став роз'яснювати що таке приватна власність й вимагати від нас покинути межі його території. Він запевнив, що є добросовісним покупцем й має всі необхідні дозволи на спорудження об'єкту «малої архітектурної форми» на 10 сотках, при цьому категорично відмовляючись показувати акт, який визначає межі його так званої «приватної власності».  До речі, розрівняна та оточена парканом територія, як мінімум, вдвічі більша за розміром ділянку у 10 соток. Як виявилося в подальшій розмові, пан Лишенко впевнений, що об’єктом «малої архітектурної форми» може вважатися і «невеличкий котедж» на 2-3 поверхи, який він і збирається будувати без жодної затвердженої у встановленому порядку проектної документації. Олександр Миколайович надзвичайно хвилювався, багато разів кудись телефонував й, записавши наші прізвища, пропонував залишити номери телефонів для «зустрічі з метою вирішення ситуації», закликаючи краще розібратися з його сусідами – власниками величезних котеджів у заповідній території, які нібито їх вже ввели в експлуатацію, спрямував каналізаційні відходи прямо на історичні схили. Молодий чоловік наголошував, що неймовірними зусиллями оформив всі необхідні документи у величезній кількості державних установ, пройшовши безліч бюрократичних процедур, зовсім не для того, щоб якась громадськість зараз «лізла у його справи».

Черговим нарядом міліції Шевченківського РУ ГУ МВСУ, прибувшим на місце подій 1 вересня, було викликано оперативну групу, співробітники якої опитали свідків, власника ділянки й повинні були встановити особи робочих, що зруйнували заповідну гору. Активіст ВГО «Київське Віче» Вадим Торопов ще додатково подав заяву про злочин.

ВГО «Київське Віче» встановлено, що земельна ділянка для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Отто Шмідта, 18-Д у Шевченківському районі м. Києва рішенням Київської міської ради V сесії VI скликання від 29 квітня 2010 року за N 713/4151 дійсно передана у приватну власність громадянину Кравченку Едуарду Михайловичу. Громадянин Лишенко Олександр Миколайович придбав її у 2011 році й, відповідно, може вважатися «добросовісним набувачем».  Це «стандартна схема», якою безсоромно користуються для протиправного захоплення особо цінних земельних ділянок по всьому Києву. Але ж будівництво у межах заповіднику, більш того, без дозволів управління охорони культурної спадщини, проведення відповідних археологічних робіт, виїмки грунтів та інших передбачених чинним законодавством процедур, неможливо. Крім того, відомо, що знищення великої частини рослинності на київських горах приводить до розростання ярів і до руйнування грунтів, а також збільшення імовірності утворення зсувів на цих горах. Вихід один – передача матеріалів справи по цьому та іншим аналогічним випадкам до прокуратури.

Незважаючи на те, що Київська міська державна адміністрація направляла представників з управління земельних ресурсів зафіксувати протиправні забудови в районі Смородинський узвіз – Татарка - Лук’янівка (за скаргою громадської організації «Кияни для Киян») ще у квітні поточного року, а київською владою, за результатами перевірки, було обіцяно направити відповідні заяви до прокуратури – жодних дій не відбулося.

Пане Попов, пане Кучук та інші відповідальні чиновники Київської міської державної адміністрації, чому ховаємось від вирішення актуальних проблем міста, навіть, перед виборами? Де звернення київської влади до прокуратури за фактом знищення заповідників?

Панове політики, кандидати в депутати до ВРУ (особливо мажоритарники - Шевченківський район), досить розвішувати себе на бордах та годувати виборців проднаборами й обіцянками – ВСІ на захист київських схилів! А ми подивимося, що насправді ви з себе представляєте. Але лише за реальними результатами.

Кияни, де МИ? Невже не здатні захистити те, що нам передано у спадок багатьма поколіннями наших пращурів, які, протягом століть, не шкодували власні життя за збереження дорогих серцю місць?

Як Тебе не любити, Києве мій? Але якщо любити по-справжньому, потрібно захищати те, що любиш.  Друзі, кидайте клуби -  бари – ресторани, ВИ зараз дуже потрібні рідному місту, вас кличуть спотворені краєвиди, зруйновані стародавні будинки, пам’ятки архітектури, які зараз під величезною загрозою… Київській громаді залишилося сподіватися лише на себе. Інакше, як потім дивитися в очі своїм дітям?

Небайдужі мешканці столиці, панове журналісти, збираємось 4 вересня о 13.30 прямо на горі Юрковиця (біля будинку по вул. О. Шмідта, 18-В, прохід повз гаражі) з метою об’єднання зусиль заради її порятунку й узгодження спільного плану дій. Кияни не повинні дозволити зіпсувати історичне обличчя одного з найдавніших міст Європи!

Історична довідка. Юрковиця сформувалась у четвертинний період – 1,2-1,5 млн. років назад, тому і являє собою частину реліктового ландшафту, відноситься до заповіднику «Давній Київ» В результаті розкопок 1899 р. на цій території вдалося виявити залишки культур кам"яного віку, в т.ч. неоліту, а також поховання давньоруської доби та XVII-XVIII ст, крім того, матеріали чорноліської культури (VIII-VII ст. до н.е. - праслов'янське населення України) та зарубинецької культури (ІІ-І ст. до н.е. – ранні слов’яни). Найбільш ранньою знахідкою, виявленою на Юрковиці, є ріг шорстистого носорога, яку можна пов"язати з всесвітньовідомою пізньопалеолетичною Кирилівською стоянкою (близько 20 тис. років до н.е.). В давньоруську добу на Лисій горі (Юрковиці) знаходилися поселення та могильник середини-кінця Х ст., пов'язаний зі скандинавським загоном, який у складі дружини князя Ігоря приймав участь у поході на Дербент, а пізніше знаходився на службі у княгині Ольги та князя Святослава, й утворивши форпост, захищав північно-західні підступи до міста. Наприкінці Х – початку ХІ ст. цей могильник (відомий в історіографії як Некрополь ІІ) трансформувався в християнський цвинтар. Ймовірно, до цього часу відноситься існування тут печерного комплексу та давньоруської кам"яної церкви св. Миколи (пізніше стала називатися Йорданською), яка була розташована у підніжжя гори. В Юрковицькій долині (р-н суч. вулиці Нижньоюрківської) в давньоруську добу знаходився земляний вал зі «столпієм», який проходив від гори до Дніпра…