Дембельский аккорд Верховной Рады

Какая гадость эта ваша заливная рыба

 Казалось, что накануне дембеля воинской части, что расквартирована в казарме под куполом, кроме Закона о языке, ничем страну эти вояки уже удивить не смогут. Но, зная с кем мы имеем дело, расслабляться было явно противопоказано.

И точно.

Не успел Янукович в Ялте рассказать о неизменности украинских евроустремлений, как парламент на голубом глазу принял в первом чтении законопроект № 11013. «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо посилення відповідальності за посягання на честь, гідність та ділову репутацію людини».

Некую пикантность ситуации добавило и то, что законопроект внес не уважаемый парламентский «дед» типа Кивалова или Колесниченко, а какой-то «салага» по фамилии Журавский. Получивший депутатский мандат 24 апреля этого года. Номер 230 в предвыборном списке Партии Регионов образца 2007 года. Что по тогдашней табели о рангах было намного ниже секретарш, водителей и охранников донецких VIP, которыми заполняли втооую сотню предвыборного списка ПР.

Что характерно, работавший до прихода в Раду, одним из заместителей, простите, мэра Черновецкого.

Словом, всем депутатам депутат. Хотя есть большие сомнения, что, даже учитывая все издержки списочной системы выборов, кто-то из самых ярых фанатов ПР имел отдаленное представление о наличии в списке данного гражданина.

И теперь вот этот, опять же, простите, народный избранник стал главным героем недели, поскольку засветился в качестве единоличного автора антиклеветнического законопроекта, который в случае его принятия, автоматически выведет Украину по линии удушения гражданских и иных свобод в лидеры, как постсоветского, так и не только пространства.

Хотя поверить в то, что г-н Журавский вот так вот запросто взял и сам вдавил свой законопроект в повестку дня, крайне сложно. Как сказал бы Остап Бендер: «Здесь чувствуется лапа Корейко»…

Во-первых, документ № 11013 был всунут на рассмотрение парламентариев с нарушением регламента, поскольку не прошел обсуждение в том же профильном комитете по свободе слова. А без учета чьих-то высоких интересов такие штуки в парламенте не проходят.

Во-вторых, каждый законопроект в парламенте сопровождается обязательным заключением экспертов Главного научно-экспертного управления. Так вот, по поводу документа имени Журавского мнение было однозначно негативным. И с учетом всей сложности ситуации в свете угроз, который законопроект несет стране, вынужден привести это заключение в полном объеме. В том числе и потому, что коллеги Журавского, пользуясь тем, что далеко не все граждане Украины любят посещать сайт Верховной Рады, начинают дурить головы электорату всякими небылицами:

«ВИСНОВОК на проект Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо посилення відповідальності за посягання на честь і гідність людини)» Законопроектом пропонується доповнити Кримінальний кодекс України (далі – КК) статтями 145¹ та 145², якими встановлюється кримінальна відповідальність за такі діяння, як наклеп та образа. Крім того, повноваження щодо провадження досудового слідства у справах про такі злочини пропонується надати слідчим органів внутрішніх справ (зміни до частини другої статті 112 Кримінально-процесуального кодексу України). Головне науково-експертне управління звертає увагу, що аналогічні законопроекти вже надходили на розгляд Верховної Ради України (№ 5173 від 20.02.2004 р., № 4267 від 15.10.2003 р., № 2051 від 06.09.2006 р., № 6398 від 17.05.2010 р., № 2086 від 22.02.2008 р.), але жоден з них не був прийнятий як закон. Поданий законопроект містить майже ті самі недоліки, що й попередні, а тому Головне управління за результатами розгляду вважає за необхідне висловити до нього такі зауваження. 1. У КК України 1960 р. відповідальність за наклеп була передбачена статтею 125, а за образу статтею 126. За відсутності кваліфікуючих ознак наклеп вважався злочином, що не являє великої суспільної небезпеки, а справи по обвинуваченню у його вчиненні відносились до справ приватного обвинувачення. Під час підготовки нового КК України було прийнято рішення не включати до нього статтю про наклеп з огляду на те, що наклеп є різновидом поширення неправдивих відомостей, які принижують честь та гідність особи. Зауважимо, що немайнові особисті (приватні) права осіб, якими є честь, гідність, репутація, відносяться до предмету регулювання цивільного права. Статтями 28 і 32 Конституції України, а також статтями 297 та 299 Цивільного кодексу України (далі – ЦК) закріплюється право кожного на повагу до його гідності та честі, а також на недоторканість ділової репутації. При порушенні таких прав особа може звернутися до суду з позовом про захист гідності, честі та ділової репутації, які за статтею 201 ЦК відносяться до немайнових благ, що охороняються цивільним законодавством. Заподіяння моральної шкоди цим об’єктам цивільно-правової охорони шляхом розповсюдження недостовірних відомостей чи інформації підлягає відшкодуванню (стаття 23 ЦК). У цивільному законодавстві досить детально виписано механізм захисту немайнових благ особи, а тому всі, хто вважають, що на них було зведено наклеп, можуть скористатись його положеннями для свого захисту. Таким чином, цивільне законодавство забезпечує особі достатній захист у разі поширення неправдивої інформації про неї. Крім того, поняття «наклеп», «образа», як і «честь», «гідність» та «ділова репутація» мають суб'єктивний індивідуально визначений характер. Відповідно й рішення про звернення до суду в цьому випадку має приймати особа, котра зазнала негативних наслідків від поширення завідомо неправдивих, недостовірних та негативних відомостей або інформації чи від образи. З огляду на викладене при прийнятті нового КК України у 2001 році парламентом було підтримано позицію його розробників щодо відсутності потреби в існуванні у КК статей про відповідальність за наклеп та образу. 2. Хоча описані в проекті діяння безумовно є протиправними, викликає значний сумнів доцільність їх віднесення до злочинів, а не до інших правопорушень. Адже запропоновані редакції статей 145¹ та 145² КК не містять навіть вказівки на тяжкі наслідки відповідних діянь (на відміну від статей 125, 126, які містились у КК 1960 р.), які б давали можливість порівнювати суспільну небезпеку та шкоду від даних правопорушень з аналогічними ознаками інших злочинів, які передбачені у Кримінальному кодексі. На нашу думку, описані у проекті діяння не мають того рівня суспільної небезпеки, який можна було б вважати достатнім для їх криміналізації і який притаманний іншим передбаченим у чинному КК злочинам. 3. Криміналізація, тобто запровадження кримінальної відповідальності за певні діяння, не може здійснюватись довільно на основі суб’єктивних пропозицій, вимог чи побажань. Обставинами, які мають вважатись необхідними умовами для криміналізації, зокрема, є: значна суспільна небезпечність відповідних діянь; їх розповсюдженість; неможливість ефективної протидії цим діянням шляхом використання інших (не пов’язаних з кримінальним покаранням) видів юридичної відповідальності. З огляду на викладені вище обставини криміналізація діянь, про які йдеться в проекті, потребує особливо серйозного обґрунтування. Зокрема, необхідно переконливо довести, що ці правопорушення у даний час становлять значну небезпеку для суспільства, а передбачені чинним цивільним та інформаційним законодавством санкції за їх вчинення є недостатніми і не забезпечують ефективного захисту прав постраждалої особи та відповідальності винних осіб. Однак у пояснювальній записці переконливої аргументації, яка б доводила наявність підстав для криміналізації наклепу або образи, не наведено. 4. Слід також звернути увагу, що прийняття запропонованих змін призведе до порушення міжнародних зобов’язань щодо дотримання стандартів свободи слова, взятих Україною перед Радою Європи і викладених в Резолюції № 1239 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Свобода вираження поглядів та переконань і функціонування парламентської демократії в Україні» та Рекомендаціях № 1513 (2001) Парламентської Асамблеї Ради Європи «Виконання обов'язків і зобов'язань, взятих Україною при вступі до Організації». Саме на виконання зазначених вимог ПАРЄ в 2001 році Україна декриміналізувала наклеп та образу і вилучила ці статті з нового Кримінального кодексу. 5. З огляду на викладене вище вважаємо недоцільними також і запропоновані зміни до статті 112 КПК. Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити. Заступник керівника Головного управління А.М. Ришелюк»

В третьих, как-то очень по Фрейду г-н Журавский неожиданно заявил, что к законопроекту не имеет никакого отношения Виктор Янукович (в смысле президент Украины, а не Виктор Янукович депутат ВР). Хотя о роли главы государства в этом скандале еще особо никто не говорил. Но после неуклюжей попытки Журавского вывести Януковича из-под удара, теперь точно заговорят.

Ну, и наконец, в четвертых. Маловероятно, чтобы один, отедльно взятый депутат (пусть даже и Журавский) смог обспечить необходимое число голосов. Потому что Чечетов просто так фракции ПР рукой махать не станет. И лидер коммунистов Петр Симоненко тоже своим товарищам просто так приказа не отдает. Как, собственно, и фракция Народной партии, которая также единогласно поддержала своего коллегу из ПР.

(Кстати о Симоненко. Который просто зарезал в сердце и печень своей чисто коммунистической непосредственностью. Заявив на следующий день после, как личной, так и фракционной поддержки законопроекта, что он категорически против "решения вопросов" подобными методами)…

В итоге получается, что вопрос с этим законом был оговорен и решен в самых больших верхах. Признан важным и необходимым элементом в борьбе со всеми распоясавшимися гражданами и гражданками, которые по-прежнему хотят жить в демократическом государстве.

Об отдельно взятых журналистах можно не упоминать. Ибо о перспективах массовых репрессий против представителей СМИ сказано уже немало. Причем, не только в Украине, но и за ее пределами.

Лучше перейти к действиям практическим.

Потому что в своем рвении заткнуть рты целой стране, 244 народных, простите, избранника вместе с их непосредственными хозяевами, к счастью поторопились.

Во-первых, до выборов еще есть время. Во-вторых. Закон принят только в первом чтении. В третьих, волна протеста (в том числе и международного) нарастает со стремительностью цунами. И к 28 октября может принести немалые разрушения в лагере тех, кто ее вызвал.

Правда, не исключено, что такая поспешность была спровоцирована не жестким рассчетом схемы закручивания гаек, а паникой, вызванной неутешительными результатами закрытой социологии, которую заказывают основные участники избирательного процесса. А в панике, как известно, можно и не таких дров наломать.

Хотя, по большому счету, это уже не так и важно. Что сделано, то сделано. Дальше дело за избирателями.

Которые либо сделают соответствующие выводы из грядущих перспектив, либо, разинув рты, выстроятся в очередь, ожидая мармелад из-под добрых царей.

Тем же, кто такой мармелад не любит, предлагаю небольшое пособие. Для чего пришлось прошерстить состав всех 225 избирательных округов на предмет выявления в оных действующих депутатов из числа поддержавших законопроект № 11013. Тех, кто хочет вновь оказаться в парламенте, избираясь по мажоритарным округам.

При этом у некоторых их них были выявлены нехилые способности к мимикрии. Т.е. с одной стороны кандидат как бы еще является членом фракции той же ПР, а избирателям об этом почему-то особо не рассказывает. Интересно, а почему?... Ведь страна должна знать своих героев без прикрас и маскировок…

Словом, изучайте, делитесь информацией с друзьями и близкими  и пока не поздно, делайте выводы.

Ведь если нельзя полностью вывести из игры те партии, которые загоняют страну в цензурно-полицейское стойло, то уж обескровить их по максимуму через мажоритарные округа еще под силу.

Раз они объявили нам войну, пока будем держать оборону. А то, как по мне, наших дембелей как-то не по-детски заносит.

Вот интересно, как быстро и в какой фарш превратили бы избиратели своего депутата в какой-нибудь из стран устойчивой демократии. Если бы он, как нардеп Сухой позволил бы сказать журналистам, что закон принимается для того, чтобы журналисты не писали всякую фигню…

Правда, с другой стороны, сложно себе представить в такой стране наличие клуба депутатов-самоубийц. Но в любом случае, вызов принят. Опять же, это относится к тем, кто еще не потерял надежду на перемены.

 

Кстати, изучая этот список депутатов-мажоритарщиков, многие получат еще представление и о тех безымянных бойцах невидимого депутатского фронта, которые пять лет спокойно проедали наши с вами немалые деньги, и жаждут продолжения банкета…

Итак, список депутатов ВР, голосовавших за принятие закона о введении уголовной ответственности за клевету, которые баллотируются по мажоритарным округам:

Автономная республика Крым Округ 2. Александр ЧЕРНОМОРОВ, ПР. Округ 3. Елена НЕТЕЦКАЯ, ПР. Округ 6. Юлия ЛЕВОЧКИНА, ПР. Округ 8. Борис ДЕЙЧ, ПР.

Винницкая область Округ 11. Валерий БЕВЗ, КПУ. Округ 13. Юрий ГАЙДАЕВ, КПУ, Василий ЧЕРНИЙ, Народная партия. Округ 18. Григорий КАЛЕТНИК, КПУ

Днепропетровская область. Округ 27. Николай ДЕРКАЧ, Народная партия. Округ 34. Сергей ГЛАЗУНОВ, ПР. Округ 37. Дмитрий ШВЕЦОВ, ПР. Округ 38. Николай СОЛОШЕНКО, ПР. Округ 39 Юрий САМОЙЛЕНКО, ПР. Округ 40. Олег ЦАРЕВ, ПР.

Донецкая область. Округ 42. Татьяна БАХТЕЕВА, ПР. Округ 43. Валентин ЛАНДЫК, ПР. Округ 45. Ефим ЗВЯГИЛЬКИЙ, ПР. Округ 46. Сергей КЛЮЕВ, ПР. Округ 49 Денис ОМЕЛЬЯНОВИЧ, ПР. Округ 52. Игорь ШКИРЯ, ПР, Округ 53. Леонид ЛИТВИНОВ, ПР. Округ 54. Владислав ЛУКЬЯНОВ, ПР. Округ 56. Виталий БОРТ, ПР. Округ 58. Виталий БИЛЫЙ, ПР. Округ 59. Александр ВАСИЛЬЕВ, ПР. Округ 60. Валерий КОНОВАЛЮК, ПР. Округ 61. Николай КРАВЧЕНКО, КПУ.

Житомирская область Округ 63. Святослав ПИСКУН. Представляется беспартийным, но на самом деле является членом фракции Партии регионов. Округ 66. Герой нашего сюжета - Виталий ЖУРАВСКИЙ, ПР. Николай РУДЧЕНКО, Народная партия

Запорожская областиь Округ 74 Алексей БАБУРИН, КПУ. Ярослав СУХОЙ, ПР. Округ 78. Валерий БАРАНОВ, Народная партия. Округ 81. Артем ПШОНКА, ПР.

Ивано-Франковская область Округ 85 Валерий КЕЛЕСТИН, ПР. Округ 89. Василий ЧУДНОВ,

ПР. Киевская область. Округ 94. Татьяна ЗАСУХА, ПР. Округ 95. Петр МЕЛЬНИК,

ПР. Кировоградская область. Округ 100. Станислав БЕРЕЗКИН, ПР. Округ 101. Виктория ДЕМЬЯНЧУК, КПУ. Юрий ЛИТВИН, Народная партия. Округ 102. Александр ЕДИН, ПР.

Луганская область Округ 106. Алексей КУНЧЕНКО, ПР.

Николаевская область Округ 127. Владимир МАТВЕЕВ, КПУ Владимир НАКОНЕЧНЫЙ, ПР

Одесская область Округ 134. Сергей ГРИНЕВЕЦКИЙ, Народная партия. Округ 135. Сергей КИВАЛОВ, ПР. Округ 137. Леонид КЛИМОВ, ПР. Округ 139. Евгений ЦАРЬКОВ, КПУ. Округ 141. Виталий БАРВИНЕНКО, ПР. Округ 142. Игорь ПЛОХОЙ, ПР. Округ 143. Юрий КРУК, ПР

Полтавская область Округ 146. Олег НАДОША, ПР. Округ 148. Владимир ПИЛИПЕНКО, внефракционный

Ровенская область Округ 156. Николай ШЕРШУН, Народная партия

Сумская область Округ 159. Андрей ДЕРКАЧ, ПР. Округ 162 Владимр ДАНИЛЕНКО, КПУ

Тернопольская область Округ 164 Орест МУЦ, заявлен,, как беспартийный, но на сегодня является членом фракции Партии регионов

Харьковская область Округ 168 Валерий ПИСАРЕНКО, внефракционный, выдвинут ПР. Округ 169. Ирина БЕРЕЖНАЯ, ПР. Округ 170. Алла АЛЕКСАНДРОВСКАЯ, КПУ. Дмитрий СВЯТАШ, ПР. Округ 171 Ирина ГОРИНА, ПР. Округ 174. Александр ФЕЛЬДМАН, ПР. Округ 176. Дмитрий ШЕНЦЕВ, ПР

Херсонская область Округ 182. Андрей НАЙДЕНОВ, КПУ

Хмельницкая область Округ 191. Василифй ШПАК, Народная партия

Черкасская область Округ 195. Владимир ЗУБИК, ПР. Богдан ГУБСКИЙ, внефракционный. Виктор КОРЖ, ПР. 198. Игорь САВЧЕНКО, ПР. Округ 199. Сергей ТЕРЕЩУК, Народная партия Округ 200 Антон ЯЦЕНКО, ПР

Черниговская область Округ 207. Владимир ЛЕЩЕНКО, КПУ.

г. Киев Округ 213. Валерий БОРИСОВ, ПР. Округ 216. Владимир ГЕРАСИМЧУК, позиционирует себя, как полный нейтрал, но на самом деле член фракции Народной партии. Александр СУПРУНЕНКО позиционирует себя, как полный нейтрал, но на самом деле член фракции Партии регионов. Округ 217. Василий ГУРЕЕВ, ПР. Вадим СТОЛАР, ПР. Округ 221 Василий ГОРБАЛЬ, ПР. Округ 222 Максим ЛУЦКИЙ, ПР

г. Севастополь Округ 224. Павел ЛЕБЕДЕВ, ПР. Округ 225. Вадим КОЛЕСНИЧЕНКО, ПР