Поки що ніхто не відкликав законопроект “Про наклеп”!

Або не слід втрачати пильність

Вчора по українським мережам пройшло повідомлення, що автор законопроекту, яким пропонується ввести кримінальну відповідальність “за наклеп” В. Журавський “відкликає” свій законопроект. Про що розміщено повідомлення на сайті Партії регіонів. Про це одразу поспішив розповісти міжнародній громадськості президент, наголосивши, що нардеп просто виправляє помилку, яку зробив особисто.

Отже, все чудово?

Не зовсім.

Журналіст Ю. Луканов справедливо назвав все це “розводняком”, оскільки відповідної процедури відкликання проголосованого законопроекту депутатом, який його вніс, просто не існує.

Додам, що вищеназвану “помилку” (про яку каже президент) зробив не лише нардеп Журавський, але й інші 244 народні депутати. При цьому, зробили абсолютно свідомо, про що свідчать їх численні заяви, про те, що “відсидка журналіста зробить з нього героя”, що законопроект слід підтримати і у другому читанні, що даний закон потрібен, аби журналісти “не писали фігню”, і він порятує від “ангажованих журналістів”.

Всі ці заяви свідчать проте, що особи. Які голосували за законопроект, чудово розуміли, за що вони голосують, чому голосують, і для кого вони це роблять. Тому це далеко не лише справа одного В. Журавського.

Крім того, якщо ви звернетесь до сайту парламенту, то ви побачите, що там цей документ числиться зовсім не знятим, а таким, що пройшов перше читання. І це не дивно, адже згідно до парламентського регламенту, Законопроект  може  бути   відкликаний   суб'єктом   права законодавчої  ініціативи,  який  його  вніс,  до  включення такого законопроекту до порядку денного сесії Верховної Ради (ст. 104, п. 1). Ухвалений у першому читанні законопроект вже не є приватною власністю депутата В. Журавського, а попередньо схваленим законом України, який відкликати може лише парламент.

Тобто до того часу, поки парламент не проголосував відповідне рішення, законопроект “Про наклеп” не є відкликаним ні формально, ні фактично.

Для того, щоб можна було справді говорити про відкликання, слід здійснити наступні дії: 1) поставити відповідну постанову на голосування; 2) одержати підтримку 226 депутатів. А тут занадто багато “якщо”. Якщо поставлять, якщо проголосують… Приміром, підтримали законопроект 244 депутати. У більшість входить фракція КПУ – 20 депутатів. 244-20=224. Тобто менше, ніж потрібно, аби скасувати законопроект.

Припустимо такий варіант. Опозиція вчергове покидає зал засідань, протестуючи проти чогось. Комуністи відмовляються голосувати, і постанова провалюється. Бувало у нас таке в парламентській практиці? І не раз.

Тому поки постанова не проголосована, рішення знаходиться у “підвішеному” стані, але аж ніяк не скасоване, а просто чекає свого часу.

Очевидно, що нинішня епопея з “відкликанням” має наступне призначення.

По-перше, під час іноземного візиту президенту було не зайвим продемонструвати свою відданість принципам свободи слова. Тому “зняття законопроекту” – це своєрідний реверанс у бік Заходу.

По-друге, виявилося, що викликати загальне обурення журналістів перед виборами – не надто обачно. Тому вирішено не педалювати це питання до виборів.

Але що зміниться далі? Зникнуть депутати, які вважають, що законами можна заборонити “писати фігню”? Зміняться загальні підходи до інформаційної роботи? Зміниться свідомість перших осіб держави?

До речі, М. Чечетов висвітлив це питання максимально щиро та відверто. Він сказав, зокрема, що ДО ВИБОРІВ жоден резонансний законопроект прийматися не буде. Ключові слова у всьому цьому – це “до виборів”.

Відповідно, особисто в мене не викликає сумнівів, що відповідні спроби законодавчого обмеження свободи слова будуть здійснюватися неодноразово.

Чому?

По-перше, у нас у всьому рівняються на Росію, де відповідні норми уже діють. По-друге, людям, які здійснюють владу, є що приховувати, а інших методів, окрім прямої заборони, вони не знають. По-третє, сама політична культура політичної еліти, що дісталася нам від СРСР, усіма силами опирається будь-яким проявам плюралізму та вільного вираження думок.

Тому “розслаблятися” усім заінтересованим сторонам явно зарано.