"Технічні правки", або Як дозволяють нищити ліси і парки…

У Києві можуть змінити Порядок видалення зелених насаджень

Київ планує спростити процедуру видалення зелених насаджень. Таке рішення хотіли прийняти ще на минулому засіданні міської ради. Та через відсутність погоджень із профільними комісіями, зокрема, комісією з питань екологічної політики, яку я очолюю, перенесли на наступний раз. Як запевняють автори документа, пропонується внести «технічні» правки до чинного Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва, щоби він відповідав законодавству. Саме тому законодавству, яке дозволяє забудовникам вирубувати дерева без відповідного ордера, котрий видає місцева влада, а лише на підставі декларації про початок будівельних робіт. Та ще й дозволяє сплачувати відновну вартість знесених зелених насаджень не до початку будівництва, а вже перед введенням збудованої споруди в експлуатацію.

Отже, проект рішення Київради про внесення змін до Порядку видалення зелених насаджень у столиці також передбачає полегшення життя забудовникам, котрим уже відведені земельні ділянки. Зокрема, цей документ дозволить таким забудовникам сплачувати відновну вартість знесених дерев не перед початком будівельних робіт, як передбачено чинним порядком, а аж перед введенням в експлуатацію збудованої споруди. 

Тобто забудовник зможе спокійно вирубувати дерева, зводити будинки чи розважальні комплекси, а через п’ять років перед введенням об’єктів в експлуатацію сказати, що на ділянці дерев не було і сплачувати відновну вартість немає підстав. Адже якщо забудовник отримає право спочатку вирубати дерева, а потім колись сплатити їхню відновну вартість, то, поза сумнівом, знайдуться ті, хто не буде сплачувати ніякої компенсації взагалі.

Ще один пункт, який пропонується внести до Порядку видалення зелених насаджень на території міста Києва – зменшення розміру відновної вартості зелених насаджень на суму, передбачену в проектній документації на озеленення прибудинкової території, – також «на руку» забудовниками. Знову ж таки, тут забудовник отримає можливість цілком легітимно не сплачувати відновну вартість. Адже можна спиляти багаторічні дерева, що заважають будівництву, а потім прикрившись словосполученням «озеленення прибудинкової території» влаштувати невеличкий газон на декілька квадратних метрів. І на цьому сплата відновної вартості закінчиться.

А відновна вартість – це кошти, що зараховуються до бюджету Києва і використовуються на висадку нових дерев, захист від шкідників та збудників хвороб, закупівлю посадкового матеріалу декоративних дерев і кущів, квіткової розсади, насіння газонних трав і квітів, родючого ґрунту, оновлення зеленої зони столиці.

Тобто зменшення надходжень коштів відновної вартості неминуче призведе до скорочення фінансування на догляд за існуючими деревами та висадку нових. Тож внаслідок спрощення процедури видалення зелених насаджень постраждають не лише ті дерева, що ростуть безпосередньо на місці потенційного будівельного майданчика, а й всі інші, фінансування на висадку та утримання яких суттєво зменшиться.

І це рішення пропонують прийняти незважаючи на мораторій на видалення зелених насаджень, що діє у столиці. Нагадаю, ще наприкінці 2010 року Верховна Рада прийняла Закон «Про мораторій на видалення зелених насаджень на окремих об'єктах благоустрою зеленого господарства м. Києва», відповідно до якого на 5 років встановлюється мораторій на видалення зелених насаджень у скверах, ботанічних садах,  парках,  лісопарках, рекреаційних зонах, лісах, урочищах зі стрімкими схилами, берегозахисних ділянках та водоохоронних зонах, на островах річки Дніпро в межах території м. Києва, а також на прибудинкових територіях.

Та не заважаючи на це, Київраді підготований проект рішення, що спрощує процедуру знищення дерев. Звісно, екологічна комісія не підтримала цей документ. Адже спрощення процедури видалення зелених насаджень призведе до ще більшої кількості вирубок дерев, від яких уже і так страждають не лише сквери, а й Жуків острів та Біличанський ліс.

До речі, забудовники унікального Біличанського лісу, котрий захищає Київ від негативного впливу важких металів і сполук, рубають 70-80-річні сосни лише на підставі квитанцій про сплату відновної вартості. А новий порядок дозволить таким ділкам навіть не сплачувати ці кошти, принаймні, під час будівництва.

То як можна вберегти від знищення зелені зони столиці, якщо дозволяти забудовникам рубати дерева навіть без попередньої сплати відновної вартості? Якщо приймати такі рішення, то кияни через декілька років взагалі можуть забути, що таке парки чи сквери у місті. 

Переконаний, що єдиним механізмом збереження зеленої зони Києва є посилення відповідальності за вирубки та розширення мережі природно-заповідного фонду. Адже за самовільні порубки дерев на території об’єктів природно-заповідного фонду передбачена кримінальна відповідальність. Максимальним покаранням за такі порушення є позбавлення волі до трьох років. Саме для захисту столичних лісів ми і намагаємося об’єднати усі три лісопаркові господарства столиці в регіональний ландшафтний парк «Київський», який буде охоронятись відповідно до законодавства про природно-заповідний фонд. Цей проект рішення, розроблений з моєї ініціативи та схвалений екологічною комісією Київради ще півроку тому, ще й досі не потрапив до сесійної зали.

А Президент все ще не підписав указ про оголошення Біличанського лісу національним природним парком. Хоча Київрада прийняла відповідне рішення ще три місяці тому…