Власник сторінки
Начальник КО "Інститут Генерального плану міста Києва"
Мене запитують, як досягатимуться високі темпи житлового будівництва в Києві, якщо його планується залишити в нинішніх межах. Відповідаю: необхідності ущільнювати нема.
Спершу нагадаю, що нині
чинним Генпланом 2002 року передбачалося розширення меж Києва на нових
територіях площею 64 тис. га прилеглих сільських рад і міст Київської області -
фактично удвічі. Однак це не було узгоджено ні з обласною радою, ні з районними
радами в області. Тому ці території забудовувалися за рішенням органів
місцевого самоврядування з урахуванням місцевих потреб, з іншим цільовим
призначенням, ніж було закладено в Генплані Києва. За проектом нового Генплану,
межі міста залишаються незмінними.
Тепер відповідаю. Будівництво вестиметься
не методом ущільнення, як дехто вважає, а, за рахунок нових вивільнених
територій, хоча в Києві щільність забудови і щільність населення в півтора-два
рази нижча, ніж, приміром, у інших містах Європи та Москві.
Щодо нових територій, то
слід врахувати, що у столиці, крім
вільних та незабудованих територій, є 6,7 тис. га промислово-складських зон, більшість
з яких використовуються неефективно. Та і самі їх власники не раз висловлювали
бажання побудувати там житлові або офісні будівлі.
Ще 1,2 тис. га -
території спецпризначення, це військові частини, яких не повинно бути в такому
обсязі у столиці.
Території
сільгосппризначення займають 2,7 тис. га, а яке може бути сільське господарство
в межах міста?
Також підлягають
реновації території з п'ятиповерховими будинками - це теж резерв забудови.
Для житлового будівництва
нові території планується освоювати в основному на правому березі, оскільки
нині 40% населення живе на лівому, де робочих місць лише 18%, тому потрібно
знизити цей дисбаланс.
А шляхом розширення
кордонів зараз не йде жодне європейське місто, крім Москви. При тому, що в
Москві практично на тій же території, яку займає Київ, проживає в чотири рази
більше населення.
Треба використовувати
методику і підходи, які є, наприклад, у Парижа або Лондона. Ці міста юридично
не розширюють свої кордони, але генплани їх забудов передбачають спільне
використання приміської зони. У Парижі створили загальний координуючий орган, в
якому мерія та представники обраних органів приміської зони разом вирішують всі
питання забудови міста і прилеглих територій. Необхідно в перспективі створити
для столиці і області такі ж місцеві органи управління, які будуть вирішувати
питання розвитку 10 районів Києва, винесення промислових підприємств за
територію міста, транспортні розв'язки, єдиний зелений каркас тощо.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.