Рада Європи рекомендувала запускати новий КПК не раніше ніж через два роки.

20 листопада, набирає чинності новий Кримінальний процесуальний кодекс (КПК), який повністю змінює судову та слідчу процедуру в країні.

Мною було запропоновано відтермінувати дію КПК у зв’язку з тим, що Кодекс містить рекордну кількість нововведень. По суті, це повний злам усієї колишньої системи, що передбачає не тільки величезний масив роботи, а й чималі не фінансові вливання. Органи державної влади, які наділені повноваженнями відповідно до новоприйнятого КПК України ще не готові до реалізації його положень. Адже передбачених шести місяців для набрання чинності новим КПК не достатньо для повноцінної та належної дії його положень.

Після внесення мною цього проекту Закону на розгляд ВРУ в пресі з’явилася маса статей, в яких Прокуратура, МВС, суди запевняють про те, що вони готові з 19 листопада цього року працювати за новим КПК. Вони наводять масу прикладів своєї готовності, разом з тим не говорять про те, що їх готовність далеко не досягає всіх 100 %. Вони говорять про те, що зробили, але не говорять про ту масу дій, які ще необхідно зробити для того, щоб Кодекс запрацював повноцінно і на всі 100 %.

Прості рядові працівники прокуратури, органів внутрішніх справ, судді місцевих судів говорять інше, ніж високопосадовці. Переважна більшість в один голос заявляють, що досі не здійснено усіх необхідних дій для реалізації положень КПК України, передбачених його перехідними положеннями.

Так, наприклад, усі заявляють, що працівники МВС проходять перекваліфікацію і вивчають новий КПК. Особовий склад МВС здає спеціальні заліки на знання цього кодексу. Разом з тим, за словами М.Цускарідзе, поки що результати невтішні, але міліція збирається й далі працювати в цьому напрямку, щоб домогтися від своїх кадрів ідеального знання нового КПК. І при цьому вони говорять, що готові…результати заліків невтішні, але ми готові. Це абсурд. Я не натякаю, що в нас міліція не може вивчити це все і це її проблема, що вони тупі чи ще щось в цьому роді…ні…я говорю про те, що навіть високопрофільному юристу важко вивчити та пристосуватись до Кодексу, який містить рекордну кількість нововведень та фактично міняє повністю правовий підхід до кримінального процессу. Його досконало вивчити за пів року не реально, а тим більше поміняти свій підхід до роботи, який повинен стати діаметрально протилежним попередньому.

Генеральна прокуратура говорить, що Єдиний реєстр досудових розслідувань, разом з тим не сказано нічого про те, чи прошла ця система випробування, чи функціонує вона безперебійно, чи на 100 % забезпечено безпеку цього програмного забезпечення й даних реєстру. Адже вся база розслідувань стане частиною загальної системи, а її користувачі матимуть доступ до Інтернету. Тому необхідно передбачити всі ризики. А це, очевидно, не зроблено, так як будь-який програміст, хакер скаже, що не достатньо пів року для того, щоб відтестувати таке масштабне програмне забезпечення.

ГПУ у наданій мені відповіді на моє звернення говорить про те, що частина відомчих актів уже готова, але разом з тим «робота щодо приведення у відповідність із новим кримінальним процесуальним законодавством управлінських актів органів прокуратури, а також розробки необхідних нових відомчих документів триває». Наголошую, триває, а не закінчена. Хіба такі фрази говорять про повну готовність? Аж ніяк ні.

А що в нас із доступом до секретної інформації. Адже однією з важливих новел кримінального процесу є надання повноважень нагляду за ОРД прокуратурам міського й районного рівня пов’язана з режимом секретності. Як повідомляється в ЗМІ з посиланням на слова високо посадовців, зараз частина працівників оформляє допуск до держтаємниці, у всіх районах створені спеціальні приміщення з роботи з таємними документами. У 96% прокуратур районного рівня такі приміщення створені й сертифіковані. Оформлений допуск до держтаємниці 5312 працівникам прокуратури, 3554 заяви перебувають на розгляді в СБУ. Щодо працівників органів внутрішніх справ, то повідомляється, що у слідчому управлінні створені додатково режимно-секретні частини. Оформлення допуску до режиму держтаємниці зараз продовжується: 40% співробітників вже отримали допуск, документи стосовно ще 60% — на узгодженні в СБУ. То як можна говорити про повну  готовність реалізовувати положення нового КПК, коли на 100 % нічого не зроблено.

А з судами що у нас…а вони теж заявляють, що готові. Про це сказали в Державній судовій адміністрації. Я думаю більшість суддів з ним не погодяться і ось чому:

Перехідними положеннями КПК (п. 21) передбачено, що у місячний строк з дня опублікування цього Кодексу внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів у відповідність із цим Кодексом, у тому числі з метою забезпечення фінансування:

 заміни у судах загальної юрисдикції металевих загороджень, які відокремлюють підсудних від складу суду і присутніх громадян, на загородження із скла чи органічного скла;

 обладнання залів судового засідання у необхідній кількості технічними засобами фіксування кримінального провадження та технічними засобами проведення дистанційного провадження в режимі відеоконференції у кількості не менше двох залів на кожний місцевий суд, не менше чотирьох залів на кожний апеляційний суд, не менше п’яти залів на Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, не менше п’яти залів на Верховний Суд України.

Ніхто не відповів чи були зроблені відповідні оснащення і технічне забезпечення судів. А це тому, що нічого цього не зроблено. Р.Кирилюк навіть заявив, що реалізація деяких практичних положень залежатиме від фінансування: «Організаційно судова система готова до набуття чинності КПК, але швидкість впровадження таких новацій, як відеоконференція, переобладнання залів судових засідань, залежатиме від рівня фінансування». При цьому надана інформація про те, що зараз розглядати справи в дистанційному режимі можуть всі апеляційні суди, до кінця року такими системами обладнають ще 150 районних судів. Тобто, жоден суд першої інстанції ще не забезпечений такою можливістю, а до кінця року системи обладнання отримають лише 150 судів 1-ї інстанції, тоді коли їх у нас відповідно до Указу Президента створено 665 місцевих судів. Тоді виникає запитання, як громадяни отримають можливість брати участь в процесі за допомогою відео конференцій.

Також цікаво як будуть реалізовуватись положення КПК щодо домашнього арешту. Де є електронні засоби контролю, які органи ними забезпечені? Невідомо. Цілком логічно та очевидно, що в передбачений строк набрання чинності кодексом фізично та фінансово неможливо забезпечити обладнанням органи досудового розслідування та суди відповідними технічними засобами, системою відеоконференції та кімнат для її проведення СІЗО. Теж саме стосується електронних засобів контролю для застосування запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту, правоохоронні органи досі ними не забезпечені, тому відповідні положення кодексу не можуть бути реалізованими.

Перешкодою для набуття КПК чинності 19 листопада (а це вже через 13 днів) є  відсутність на даний момент кількох важливих законів, які мають бути прийняті Верховною Радою України до набрання чинності цим Кодексом. Йдеться, зокрема, про закони про внесення змін до Кримінального кодексу України і Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо впровадження кримінальних проступків, про Державне антикорупційне бюро розслідувань України, про національний слідчий комітет, про поліцію, а також оновлені закони про прокуратуру, про службу безпеки тощо. На даний час суб’єктами права законодавчої ініціативи внесені до Верховної Ради України лише два законопроекти № 10126 від 28.02. 2012 р. “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження інституту кримінальних проступків” і № 10146 від 03.03.2012 р. “Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо введення інституту кримінальних проступків”, які мають набрати чинності з 1 січня 2013 року. При цьому зазначені законопроекти до цього часу не розглянуті парламентом і за змістом є вразливими у правовому відношенні, у зв’язку з чим їх прийняття виглядає недоцільним.

Нагадую всім про те, що Рада Європи рекомендувала запускати документ не раніше ніж через два роки. І ця рекомендація обґрунтовувалася тим, що за цей час потрібно підготувати систему до роботи в нових умовах, навчити персонал, створити необхідні структури, а також прийняти нові редакції законів про прокуратуру, МВС, СБУ, адвокатуру та оперативно-розшукову діяльність. Бо, на думку європейських експертів, для усунення законодавчих протиріч та заповнення правових "дірок" недостатньо схвалених парламентом паралельно з КПК поправок до Цивільного, Цивільно-процесуального, Кримінального, Кримінально-виконавчого кодексів.

Очевидно, визначений термін набрання чинності новим КПК не  є достатнім для того, щоб провести всі підготовчі заходи, необхідні для якісної реалізації його норм.