Шевченківський суд вважає «дерибан» майна громади суспільно корисною діяльністю!

На які вироки для членів «молодої команди Черновецького» здатний «самый гуманный суд в мире»?

6 листопада 2012р., разом з іншими небайдужими киянами, прийшла на останнє судове засідання Шевченківського районного суду м. Києва у справі співголови депутатської фракції «Блок Леоніда Черновецького» у Київраді, депутата Київської міської ради Дениса Комарницького, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 398 (насильство щодо захисника), ч. 1 ст. 357 (викрадення офіційного документа), ч. 4 ст. 187 (розбій) Кримінального кодексу України. 

Коротко про що йдеться. Злочин був вчинений паном Комарницьким та групою осіб, серед яких зять Черновецького - В’ячеслав Супруненко (оголошений Генпрокуратурою у розшук) ще у 2005 році, з метою захоплення приміщення АОЗТ «Книга» (м. Київ, вул. Артема, 25) та заволодіння контрольним пакетом акцій підприємства для здійснення незаконної приватизації. Саме для цього, вказаними громадянами було жорстоко побито прямо у приміщенні БТІ (!) адвоката Івана Гранцева та відібрано у останнього портфель з особистим майном та документами, які засвідчували права на будівлю АТЗТ «Книга». Варто нагадати, що аналогічним методом представники «молодої команди Черновецького» – ті самі Комарницький з Супруненком, а також Анатолій Чуб та Олесь Довгий, на початку 2010 року, здійснили рейдерське захоплення приміщення книгарні «Сяйво» й тричі  перепродати його пов’язаним з ними компаніям (здається, не без підтримки голови Шевченківської райради і райдержадміністрації Віктора Пилипишина)

 Головуючим у зазначеній кримінальній справі виявилася сама голова Шевченківського районного суду м. Києва - Олена Мєлєшак, яка, читаючи вирок, заявила, що вина Комарницького повністю доведена матеріалами справи.  Активісти, які зібралися у залі суду, були переконані, що Комарницький отримає як мінімум 6 років позбавлення волі і це надасть надію, під тиском громадськості, поступово притягнути до відповідальності всю «молоду команду» на чолі з Черновецьким. Але, на жаль, дива не сталося. Завдяки знайденим «пом’якшуючим обставинам», пані Мєлєшак вирішила призначити покарання менш, ніж, навіть, вимагають відповідні статті Кримінального Кодексу України.

Денис Комарницький отримав 2 роки умовно, без конфіскації майна та з подальшим поверненням застави, під яку його було звільнено. Цікаво, що серед інших «пом’якшуючих обставин», голова суду назвала «заняття Комарницького суспільно-корисною діяльністю у якості депутата Київської міської ради».

 Доки ми з вами будемо дозволяти суддям, чиновникам, депутатам вважати пограбування столиці суспільно-корисною діяльністю, нічого у нас не змінеться. А комарницькі у КиївЗраді будуть безкарно продовжувати займатися дерибаном землі та майна київської громади…

 P. S. Денис Комарницький з пихато піднятою головою та веселою посмішкою, у супроводі своїх радісних адвокатів (серед яких пан Федчук, захищавший Аделаджу), пройшов крізь невелику купку активістів, зібравшихся біля суду, вже досить замерлих але не припиняючих кричати судді «ганьба». Шкода, що небайдужих киян цього разу виявилося так мало…