Казус Колесніченка

Дещо про звичку панів демонструвати свою зверхність

В черговий скандал встиг потрапити відомий народний депутат В. Колесніченко.

Вчора весь Інтернет обійшло відео, на якому він вчить життю співробітницю аеропорту, яка відмовляється зареєструвати його на рейс без наявності у нього паспорта громадянина України, у той час як сам п. Колесніченко намагався потрапити на рейс виключно на основі посвідчення народного депутата України.

Що ми дізнаємося із цього відео?

По-перше, п. Колесніченко слабко розуміє собі структуру Конституції та конституційного права України, вважаючи, що саме в Основному законі прописано його право використовувати посвідчення нардепа замість паспорта, хоча зрозуміло, що порядок перевезень визначається зовсім не Конституцією.

По-друге, п. Колесніченко, не зважаючи на свій статус заслуженого юриста України, досить слабко орієнтується у сучасній нормативно правовій базі, зокрема, стверджуючи, що раніше від нього ніхто не вимагав паспорту, він не враховує те, що правила повітряних перевезень були перед самим новим роком змінені Міністерством інфраструктури. Відтепер положення цього документу твердять, що «Реєстрація пасажирів та оформлення багажу здійснюються на підставі квитка та документа, що посвідчує особу пасажира, а саме: для громадян України - паспорт громадянина України (для виїзду за кордон та повернення до України - паспорт громадянина України для виїзду за кордон), проїзний документ дитини; дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу... 6. Перевізник зобов’язаний здійснювати перевірку документів та у разі відсутності відповідним чином оформлених віз для в’їзду (транзиту) або документів, необхідних для подорожі, відстороняти особу від польоту. У такому випадку відмова від польоту вважатиметься добровільною”.

По-третє, поводить себе подібно до якогось самовпевненого пана, озброєного вулично-базарним хамством, який вважає себе господарем цієї країни, і обіцяє всіх, хто йому не подобається відправити підмітати вулиці.

В принципі, у будь-якій цивілізованій країні останнього пункту цілком би вистачило, аби зупинити кар’єру подібного парламентарію, адже коли депутат починає поводити себе із виборцями наче він – їх господар, то це одразу мусить викликати у них зворотну реакцію. Принаймні, преса б не випустила з рук нагоди показати представника не у самому найкращому та приємному вигляді. А якщо політик у розвиненій демократичній країні “зловлений публічно” на зневажанні рядових громадян, то останні йому ніколи цього не пробачають.

Але ми в Україні, тому будь-що ми можемо довести до абсурду.

Зокрема, сам п. Колесніченко, замість того, аби не роздмухувати скандал, навпаки почав здійснювати публічні нападки на всіх і вся, що виразилося у наступній публікації.

Цікаво, що розміщена на офіційному сайті ПР, із чого слідує, що там гнів та обурення В. Колесніченка повністю поділяють. Більше того, вони, мабуть, вважають його поведінку – гідної поваги, вони хизуються нею. Бач, мовляв, як “наш” нагримав на унтерменшів із обслуговуючого персоналу.

Дана стаття ще більш цікава, ніж відео. Там, де дехто забажав би промовчати, п. Колесніченко йде у рішучий наступ.

Що ми з неї дізнаємося?

По-перше, що пан Колесніченко і після скандалу так і не вивчив новітні правила перевезень, які вийшли наприкінці 2012 року за підписом його відомого однопартійця Б. Колеснікова. Очевидно, вважає, що правила – вони для тих, хто мають мести вулиці, а не для нього ДЕПУТАТА! Не знаючи правил, не знаючи те, що вони змінилися, він продовжує повторювати, що літав за посвідченням із 2006 року.

По-друге, він погрожує кримінальною справою, судом та в’язницею дівчині, яка відмовилася його зареєструвати (очевидно, порушивши відповідні НПА), і на яку він вже нагримав у хамській манері. Ось такими серйозними справами зайняті наші нардепи – спробами засадити за грати рядових громадян, які, виконуючи свою роботу, опинилися на їх шляху. Страшно подумати, що може чекати на громадянина, який, припустимо, не пропустив би на дорозі машину, що належить на священній та недоторканій особі нардепа (!) із правлячої фракції (!!) та ще із корочкою (!!!). Таке нахабство, яке, до речі, теж можна тлумачити як перешкоджання виконанню своїх обов’язків (депутат поспішав на зустріч із виборцями, доведіть, що у нічному клубі їх немає), має заслуговувати на довічну каторгу, не менше!

Громадяни, уважно слідкуйте за тим, аби не зустріти десь депутат із більшості. А то не дай бог він на вас образиться, і що тоді?

По-третє, ми дізнаємося про те, що п. Колесніченко одержав безкоштовний депутатський квиток, вартість якого складає 1700 гривень, і тепер він сильно переживає, що ці гроші втрачені. Впевнений, що багатьом виборцям цікаво дізнатися, скільки коштує любов до безкоштовних перельотів для народних обранців, які, чомусь, по Україні не бажають подорожувати поїздами, але, маючи немаленькі офіційні доходи, користуються лише повітряним транспортом.

Коротше кажучи, виправдався так, що втоптав себе в багно ще сильніше.

Хоча жодних наслідків це не матиме. Можливо, дійсно звільнять дівчину, яка просто сумлінно виконувала власну роботу.

Але ні для партійного керівництва, для виборців В. Колесніченка це не буде значити нічого.

Це ж нормально, коли заслужений юрист не розбирається в НПА, а законодавець слабко розуміється на конституційних правах та обов’язках.

Нормально, коли “начальник” поводить себе з іншими, наче останні – це бруд. Нічого страшного, адже над начальником є інші начальники, які, в свою чергу, витиратимуть ноги об нього. А який смисл ставати начальником, якщо не можеш плювати на інших, яке тоді задоволення від посади, значка та корочки?

Нормально, коли ті, хто відносять себе до вищих каст суспільства, вважають, що для них мають бути власні закони, і що корочка народного депутата – це документ, який, безсумнівно, має заміняти всі інші, включаючи і якійсь “лохівський” паспорт громадянина.

Нормально, коли народні обранці за кожної нагоди займаються публічним залякуванням представників цього самого “народу”, обіцяючи їм усілякі кари забудь-який прояв непослуху. Як ще тримати нижчі класи у покорі?

Все це звична практика, чому ж дивуватися? Так мислить, живе, дія велика частина країни. Чому хтось має виділятися? Тим більше, що сам В. Колесніченко – захисник російської і кавалер ордена Пушкіна, а, значить, може робити в принципі що завгодно, все одно він буде переобраний.

Реакція на це неподобство, а також численні інші – це водорозділ всередині нашої держави, що поділяє усіх її громадян на дві великі категорії. Тих, хто сподівається жити колись у нормальній країні, не залишаючи Україну, і інші – кого все довкола цілковито влаштовує.

Допоки депутати (представники) будуть поводити себе із громадянами (наймачами) як господарі поводять себе із кріпаками – у цій країні нічого не зміниться. Але не зміниться це до тих пір, поки самі виборці вважатимуть для себе це нормальним та обиратимуть собі таких депутатів.