Наступний крок Януковича скоро проявиться

Луценко й Тимошенко будуть депутатами 7-го скликання - (08.08.12 р.. ) Повертаючись в минуле Моє інтервью на сайті НУНС http://www.nso.org.ua/ua/news/10539

Ознайомившись з  текстом Указу Президента України №197 від 7 квітня 2013, яким Юрій Луценко звільнений від подальшого відбування основного покарання, Партія захисників Вітчизни вітає це рішення. Вітає зі звільненням Юрія Луценко,  всю його родину і всю Україну. Це перший крок за всі роки президентства Віктора Януковича, який зроблено на зустріч відновлення справедливості щодо одного з політичних в’язнів і крок цей зроблено в вихідний день  великого Православного свята. Це обнадіює…Правда, автори Указу показали різницю у підходах до помилування — опозиціонер Георгій Філіпчук звільнений  від призначених судом основного та додаткових  покарань, а Луценко — тільки від відбування основного покарання. Понад  двохрічне знущання над Юрієм Луценко, як одним з тих, з ким асоціюється помаранчева революція і Майдан, показало виключну вибірковість дій і прокуратури і судів. Чи є різниця між звільненням від подальшого відбування основного покарання і додаткових покарань? Звичайно є, і вона колосальна. Вдумайтесь, на основі БЕЗДУМНИХ вироків, а стверджую я це, як автор Кримінального Кодексу України, в якості покарання Луценка позбавили права обіймати державні посади протягом двох років, позбавили першого рангу державного службовця, постановили стягнути з нього на користь МВС 643 тис. гривень. Нагадаю за що це покарання: за святкування дня міліції в 2008—2009 роках, «перевищення службових повноважень»  при нарахуванні пенсії своєму водієві, виділенні йому житла.  «Шкода» аж на 40 тис. гривень. Це зовсім не серйозно, адже на розслідування, суди, охорону,перевезення, витрачено понад 4 млн. гривень, тобто в 100 разів більше.

Спостерігаючи за судовими справами  над Юрієм  Луценком, я переконався в заангажованості судів, але й побачив, як мужньо Юра тримався, він суттєво виріс. Це зовсім не той молодий  чоловік, який сидів в кріслі міністра. Це людина, яка вже усвідомлює що відбувається з її країною, з її майбутнім, майбутнім його дітей. В мене було враження, що судді знаходяться чи то в  дурмані, чи то під впливом страшних погроз, бо додуматися до того, щоб звинуватити колишнього Міністра внутрішніх справ України в службовій недбалості за те, що він затвердив постанову  про продовження провадження оперативно — розшукової справи стосовно Давиденка В.О.  до 18 місяців, незаконно подовжив ведення закритої оперативно — розшукової справи  треба бути або повним невігласом  або обкуреним чи  обколотим. Прикро стає за тих, хто виносив рішення Іменем України і знаходиться в Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ. Переконаний, що або судді мають бути звільнені без пенсії, або такий суд має бути розформований, якщо Європейський Суд з прав людини  дасть іншу оцінку і вона співпаде з моєю. Все таки переконаний, що Європа розділить мої  погляди і від нас  українців буде залежати чи будемо ми платити по 20 тис. пенсії  тим «кілерам»  із Вищого спеціалізованого суду,  із Київського апеляційного суду, із Печерського чи, як його сьогодні називають — печерного суду. Ці рішення приймалися в той час, коли так званий «потерпілий» Давиденко на жодне судове засідання не з’явився, потерпілим себе не вважав, а проведення оперативно — розшукових дій по оперативно —  розшуковій  справі, заведеній з метою розкриття замаху на життя Президента Ющенка В.А.  - було УЗГОДЖЕНО заступником  Генерального  Прокурора України,  та САНКЦІОНОВАНО заступником  Голови  Апеляційного  суду м. Києва. Додуматися притягнути до відповідальності двох оперативників — людей, яких примушували оговорити свого Міністра і не добившись цього — притягнули до відповідальності, а також Міністра внутрішніх справ України навіть не скасувавши санкції суду — це не просто вибірковість суду, це  ряд злочинів: притягнення завідомо невинного до кримінальної відповідальності і винесення завідомо НЕПРАВОСУДНИХ вироків і ухвал. Пройде час і  прокурори та судді по цій справі —  самі будуть під судом.

Прикро, що за час перебування в ув’язненні Юрія Луценка заразили невиліковними захворюваннями, прикро, що так звані судді, не знаходили підстав звільнити його в зв’язку з цим від відбування покарання. Це в усьому цивілізованому світі називають тортурами. До честі Луценка, його дружини, дітей і брата, вони не попросили про помилування.  Честь їм і хвала, слава їх мужності. Думаю, що і Президенту В.Ф Януковичу., якого, переконаний,  дезінформували  про нібито доведеність скоєних злочинів,  було не просто прийняти рішення про помилування, але він це зробив. І це теж вчинок. Саме він, як Президент  України, Гарант дотримання Конституції України,  прав і основоположник свобод, відповідає перед Україною, світом і Богом за ту «реформу правосуддя», яку зробили два роки тому. Я пропонував альтернативу, сьогодні для всіх очевидно, що правий був я. Ні, не для тих хто критикує, але не пропонує. Я пропонував. Мене не послухали, як не послухали в десятках випадків, які привели і приводять  країну до катастрофічних негативних наслідків. В рішенні, яке прийняв сьогодні, в день Благовіщення Президент України  і оприлюднив в цей же день, добившись його виконання через кілька годин, я вбачаю також колосальну  заслугу європейських політиків, низький їм уклін,  а також і всього  українського суспільства. Переконаний, що ми доб’ємося повної реабілітації Юрія Луценка за всіма звинуваченнями, покарання тих, хто виносив незаконні рішення про притягнення до кримінальної відповідальності, незаконні ухвали і вироки тих, хто за цим стояв. Здоров’я тобі, Юрію! Бажаю, щоб ти дочекався тих часів, успіхів твоїй родині і Україні. Нам залишилось добитися ще звільнення Юлії  Тимошенко та інших політв’язнів.  Україна має бути в центрі Європи не лише географічно, а й політично і  вчинок, який вчинив сьогодні Президент Янукович — це маленький і перший крок до цього. Переконаний, що ще більшим кроком було б звільнення таким же чином  Юлії Тимошенко, яку перетворили з усміхненої красуні в хворобливу, розбиту горем жінку,розбиту горем,  втратившу здоров’я, але не втратившу силу духа, не втратившу розум, не втратившу совість. Я переконаний, що вона має бути звільнена і її як найшвидше звільнення принесе спокій і лад суспільству. Суспільство втомилося від холодної громадянської війни, яка почалася із  президентських виборів. Звернення Тимошенко з приводу незаконності засідання частини Парламенту на Банковій до Президента Януковича  показує, що вона не ставить над усе свої особисті амбіції. Вона ставить над усе справу єдності України. Я переконаний, що це не може пройти не поміченим, не поміченим українським суспільством, як опозиційними силами, так і провладними силами. Воно не може бути не поміченим і Президентом України.  Я переконаний, що  навіть після війни ворогуючі  сторони знаходять формули для встановлення миру, а ми в одній країні,   без війни, весь час ведемо громадянську війну. Визволення Тимошенко і інших політв’язнів,  дослуховування до іншої, навіть зовсім протилежної  думки, призведе до  поступально руху України вперед,  зробить Україну на багато сильнішою перед північним сусідом, перед південними сусідами і перед Заходом.  Дасть змогу, передихнувши, зібравшись з  силами, укласти угоди з нашими сусідами на вигідних нам, українцям, умовах в ім’я наступних поколінь, в ім’я майбутнього наших дітей, наших онуків, в ім’я єдиної, суверенної  України.