АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ

Справа: "Юрій Кармазін проти ВРУ, Рибака і Януковича" 4 квітня 2013 року відбулися збори групи народних депутатів України в будинку комітетів Верховної Ради України

Вищий адміністративний суд України

 

Позивач:         Відповідач 1:           Відповідач 2:             Відповідач 3:

Кармазін Юрій Анатолійович Верховна Рада України Поштова адреса: м. Київ 01008 вул. Грушевського 5, номер засобів зв’язку: 255-20-24  адреса електронної пошти: rada.gov.ua Голова Верховної Ради України  Рибак Володимир Васильович Поштова адреса: м. Київ 01008 вул. Грушевського 5, номер засобів зв’язку адреса електронної пошти: gov.ua Президент України Поштова адреса: 01220, м. Київ вул. Банкова 11, номер засобів зв’язку: (044)286-84-62 адреса електронної пошти: .

 gov.ua

 

Про визнання дій і рішень (актів) протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дії

У відповідності до статей 8, 55 Конституції України та пункту чотири статті 8 та статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту свого порушеного права на участь в управлінні державними справами через обраних до парламенту представників – народних депутатів України, передбаченого частиною першою статті 38 Конституції України, а також інших порушених конституційних прав, подаю адміністративний позов про визнання дій і рішень Верховної Ради України та Голови Верховної Ради України протиправними та зобов’язання утриматися Голову Верховної Ради України та Президента України від вчинення певних дій.

Фактичні обставини.

 На так званій сесії прийнято за основу-13 законопроектів (як зазначено на інформаційному сайті rada.gov.ua), а саме:

а) за основу:

проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення інституційної системи захисту персональних даних (реєстр. № 2282);

проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення пені у разі не виплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати або її затримки (реєстр. № 2547);

проект закону про внесення змін до Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (щодо державного регулювання укладення та виконання угод) (реєстр. № 2291);

проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із запровадженням державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (реєстр. № 1177);

проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності посадових осіб операторів електронних майданчиків (реєстр. № 2138);

проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зміни кодифікацій видів економічної діяльності (реєстр. № 1246);

проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації осіб як платників податків (реєстр. № 2029);

проект закону "Про внесення змін до статті 287 Митного кодексу України" (щодо створення і функціонування індустріальних парків) (реєстр. № 2084);

проект закону про погашення заборгованості державних підприємств вугільної галузі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (реєстр. № 1178);

проект закону про "Про особливості діяльності санаційного банку" (реєстр. № 1154);

проект закону про внесення змін до статті 265 Податкового кодексу України щодо об’єктів житлової нерухомості (реєстр. № 2405);

проект закону про внесення змін до статті 21 Закону України "Про судову експертизу" (щодо кадрового забезпечення) (реєстр. № 2144);

проект закону про внесення змін до статті 14 Закону України "Про екстрену медичну допомогу" (щодо бюджетного фінансування) (реєстраційний № 2102);

б) в цілому:

Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо визнання деяких доходів бюджету" (реєстр. № 2177);

Закон України "Про внесення змін до додатка № 3 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (щодо функціонування Міністерства доходів і зборів  та Державної служби України з надзвичайних ситуацій) (реєстр. № 2408);

Закон України "Про внесення змін до статті 1 Закону "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" щодо призначення пенсії батькам, які виховали п’ятеро і більше дітей (реєстр. № 1244);

Закон України "Про внесення змін до статті 6 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (щодо державних гарантій) (реєстр. № 2476);

Закон України "Про затвердження Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014-2018 роки" (реєстр. № 1184);

Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (щодо створення сприятливих умов для розвитку системи кредитування агропромислового комплексу) (реєстр. № 2655);

Закон України "Про внесення змін до статті 16 "Про здійснення державних закупівель" (щодо зміни конкурсних умов) (реєстр. № 0884);

Закон України "Про внесення змін до пункту 4 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення Митного кодексу України" щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів, що ввозяться на митну територію України у рамках реалізації проектів (програм) за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до чинних міжнародних договорів, ініціативи країн Великої вісімки "Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення" (реєстр. № 0974);

Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску" (реєстр. № 0917);

Обґрунтування позову.

1. За Конституцією України, народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування (частина друга статті 5); народне волевиявлення здійснюється через вибори, референдум та інші форми безпосередньої демократії (стаття 69). Як вказав Конституційний Суд України в Рішенні від 5 жовтня 2005 року № 6-рп/2005 (справа про здійснення влади народом), здійснення народного волевиявлення у зазначених формах безпосередньої демократії є реалізацією народом своєї влади шляхом затвердження відповідних рішень (законів) і формування органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні.

Верховна Рада України є виборним органом, в якому здійснюється представництво інтересів виборців-громадян України. Згідно з Конституцією України, парламент є єдиним органом законодавчої влади в Україні (стаття 75); конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п’ятдесят народних депутатів України, які обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п’ять років (частина перша статті 76).

Відповідно до частини другої статті 84, та статті 91 Конституції України, Верховна Рада України має прийняти виключно на пленарному засіданні шляхом голосування більшості від її конституційного складу.

У Рішенні  Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року № 17-рп/2002 (щодо повноважності Верховної Ради України) зазначено, що повноваження Верховної Ради України реалізуються спільною діяльністю народних депутатів України на засіданнях Верховної Ради України під час її сесії. Про те, що прийняття рішень Верховною Радою України здійснюється виключно на її пленарних засіданнях і являє собою процес формування та вираження волі парламенту України, наголошено в іншому Рішенні Суду від 14 жовтня 2003 року № 16-рп/2003 (справа про направлення запиту до Президента України). Крім того, в ньому вказано, що рішення Верховної Ради України є результатом її волевиявлення і ухвалюються на колегіальній основі. Волевиявлення Верховної Ради з питань, віднесених до її відання, реалізуються шляхом голосування народних депутатів України.

Таким чином, рішення парламенту-це волевиявлення Верховної Ради України, а не окремої групи народних депутатів.

Під час засідання 4 квітня 2013 року були відсутні народні депутати від політичних партій "Свобода", "УДАР", "Батьківщина", які не брали участь в обговоренні законопроектів та внесені до них змін, як це передбачено Регламентом Верховної Ради України.

За частиною першою статті 1 Закону України "Про вибори народних депутатів України", народний депутат є представником Українського народу у Верховній Раді України і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, передбачені Конституцією України.

Законом України "Про статус народного депутата України" передбачено, що народний депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради України (частина перша статі 10).Так, народний депутат на пленарному засіданні Верховної Ради України має право у порядку, передбаченому законом про Регламент: пропонувати питання для розгляду Верховною Радою України або її органами; виступати із законодавчою ініціативою; звертатися із депутатськими запитами, вимагати відповіді на них; брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, головуючому на засіданні; виступати з обговорюванням своїх пропозицій і з мотивів голосування; висловлювати свою думку щодо кожного питання, яке розглядається на засідання (пункти 3-8 частини першої статті 11 Закону України "Про статус народного депутата України"). Згідно зі статтею 1 Регламенту Верховної Ради України, затвердженого Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI (далі – Регламент), ним встановлюється, зокрема, порядок підготовки і проведення сесій Верховної Ради України, її засідань, визначається законодавча процедура, процедура розгляду інших питань, віднесених до її повноважень, та порядок здійснення контрольних функцій Верховної Ради.

Так, окремі законопроекти, що підтверджується даними з офіційного сайту Верховної Ради України, було прийнято в цілому без додержання передбаченої Регламентом законодавчої процедури, зокрема, його статті 120. Так, за її частиною другою за наполяганням ініціатора внесення – суб’єкта права законодавчої ініціативи може бути проведено обговорення відхилених головним комітетом пропозицій, поправок, що стосуються статей законопроекту.

Водночас, протиправно усунуті від відповідного розгляду народні депутати України позбавлені такої можливості, чим грубо порушено їх право законодавчої ініціативи (стаття 93 Конституції України, частина п’ята статті 89 Регламенту).

Цих вимог під час засідання 4 квітня 2013 року по вулиці Банковій, 6-8, дотримано не було.

Отже, проведенням засідання без їх участі було порушено як права народних депутатів України на участь в обговоренні законопроектів, внесенні змін до них, так і громадян України, оскільки проведення засідання парламенту саме в такому складі унеможливило реалізацію народними депутатами тих завдань, які ставили перед ними їх виборці.

2. 4 квітня 2013 року відбулися збори народних депутатів в актовому залі у будинку по вулиці Банковій, 6-8, які в подальшому були оголошені Головою Верховної Ради України В. Рибаком пленарним засіданням Верховної Ради.

Такі збори не можуть розглядатися як пленарне засідання парламенту, а дії В. Рибака щодо оголошення їх пленарним засіданням Верховної Ради України є порушенням норм Конституції України та Регламенту, з огляду на таке.

Частиною п’ять статті 82 Конституції України передбачено, що порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та законом про регламент Верховної Ради України.

Регламентом визначено єдине місце проведення засідань Верховної Ради України. За частиною 1 статті 2 Регламенту, Верховна Рада України проводить засідання у будинку Верховної Ради (місто Київ, вул. Грушевського, 5).

Згідно з частиною 2 статті 2 Регламенту, за рішенням Верховної Ради, прийнятим більшістю народних депутатів України (далі – народні депутати) від конституційного складу Верховної Ради, її засідання можуть проводитися в іншому місці.

Однак, відповідно до частини 2 статті 84, статті 91 Конституції України, рішення Верховної Ради України приймаються виключно на її пленарних засідання шляхом голосування більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, крім випадків, передбачених Конституцією України.

У Рішенні Конституційного Суду України від 17 жовтня 2002 року № 17-рп-2002 вказується, що пленарні засідання – основна форма діяльності Верховної Ради України як єдиного органу законодавчої влади під час її сесій. Це регулярні зібрання народних депутатів України у визначений час і у визначеному місці, що проводяться за встановленою процедурою. На них розглядаються питання, віднесені Конституцією України до повноважень Верховної Ради України, і приймаються відповідні рішення з цих питань шляхом голосування народних депутатів України.

За частиною один статті 47 Регламенту, Верховна Рада приймає рішення виключно на її пленарних засіданнях після обговорення питань більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, крім випадків, передбачених Конституцією України та Регламентом.

Відповідно до частини другої статті 2 Регламенту, за рішенням Верховної Ради, прийнятим більшістю народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, її засідання можуть проводитись в іншому місці. У випадках, передбачених частиною третьою статті 83 Конституції України, Верховна Рада збирається для проведення позачергової сесії у місці, визначеному відповідно до частини четвертої статті 11 Регламенту.

Натомість рішення щодо проведення пленарного засідання Верховної Ради України в іншому місці, відповідно до наведених вимог статті 2 Регламенту, прийнято не було. Обговорення відповідного питання на пленарному засіданні Верховної Ради, в тому числі за участю представників парламентської опозиції, також не проводилася. Не було також оголошено воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях, коли Голова Верховної Ради України (або його заступник) міг самостійно визначити місце і час проведення пленарного засідання парламенту (частина четверта статті 11 Регламенту).

Таким чином, об’єктивних обставин, які б перешкоджали проведенню засідань Верховної Ради України згідно з вимогами частини першої статті 2 Регламенту у будинку Верховної Ради (місто Київ, вул. Грушевського, 5), немає.

При цьому, на мою думку, застосування окремими політичними силами методів політичної боротьби, які мали місце 4 квітня 2013 оку у сесійній залі Верховної Ради України (наприклад, тимчасове блокування парламентської трибуни), не можуть розглядатися як правова підстава для проведення пленарних засідань парламенту за межами будинку Верховної Ради.

Як вбачається зі статті 1, частини другої статті 5 Основного Закону України, визначальною засадою парламентаризму є відкритість роботи парламенту.

За статтею 84 Конституції України засідання Верховної Ради України проводяться відкрито (частина перша). У Рішенні Конституційного Суду України від 6 квітня 2010 року №11-рп/2010 зазначено, що Верховна Рада України с органом державної влади, який здійснює свої повноваження на засадах представництва народними депутатами України інтересів Українського народу.

Сутність представницької демократії полягає, насамперед, в опосередкованій участі громадян у прийнятті рішень держаного значення через своїх представників, покликаних виступати від імені виборців, виражати та захищати інтереси всього народу.

Реалізація засади відкритості роботи парламенту гарантує підтримання постійного зв’язку народних депутатів України, як повноважних представників Українського народу у Верховній Раді України, із виборцями, що створює умови для всебічного аналізу діяльності як окремих народних депутатів України, так і в цілому (Рішення Конституційного Суду України від 11 липня 2012 року № 5-рп/2012).

Необхідно враховувати, що оскільки рішення про проведення пленарного засідання і в іншому місці приймалося з порушенням норм Регламенту, частина народних депутатів не була завчасно повідомлена про час і місце проведення пленарного засідання Верховної Ради України, яке відповідно до загальної норми Регламенту повинно було відбутися у будинку Верховної Ради України, до того ж Головою Верховної Ради В. Рибаком проігноровано вимогу цих народних депутатів України повернутися до сесійної зали та провести легітимне засідання парламенту.

Таким чином, група народних депутатів відсторонила від участі у прийнятті рішень іншу частину народних депутатів, і, підмінивши діючий парламент, незаконно реалізувала законодавчі функції Верховної Ради України.

За таких обставин вважаю, що проведення частиною народних депутатів України пленарного засідання відбулося всупереч вимогам Конституції України та Регламенту.

3. 4 квітня 2013 року на так званому пленарному засіданні також знехтувано встановленим Регламентом режимом засідань, порядком реєстрації народних депутатів, проведення голосування та підрахунку їх голосів.

Так, Конституцією України встановлена вимога щодо особистого голосування народних депутатів на засіданнях Верховної Ради України (частина третя статті 84). Реалізація цієї конституційної вимоги забезпечується відповідними нормам Регламенту.

Частиною першою статті 26 Регламенту передбачено, що перед відкриттям кожного пленарного засідання проводиться реєстрація народних депутатів особисто на підставі пред’явлення посвідчення народного депутата та підтвердження своєї присутності власноручним підписом; у залі засідань Верховної Ради народний депутат реєструється за допомогою електронної системи в такий спосіб, що унеможливлюється здійснення реєстрації замість народного депутата іншою особою.

Таким чином, у залі, де проводиться пленарне засідання Верховної Ради України, має бути облаштована електронна система, за допомогою якої здійснюється реєстрація народного депутата в такий спосіб, що унеможливлюється здійснення реєстрації замість народного депутата іншою особою.

На "пленарному засіданні", що мало місце 4 квітня 2013 року за адресою вулиця Банкова, 6-8, реєстрація народних депутатів, за допомогою електронної системи в такий спосіб, що унеможливлює здійснення реєстрації замість народно депутата іншою особою, не проводилася.

Цей факт породжує обґрунтовані сумніви щодо дійсної чисельності народних депутатів, які взяли участь у вказаних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, які стосувалися законодавчої процедури.

З телевізійної трансляції (телеканал "Рада") вбачається, що підрахунок голосів здійснювався шляхом віднімання кількості голосів "проти" та "утримався" від кількості народних депутатів, які нібито зареєструвалися до початку зборів. При цьому кількість народних депутатів, які реально були присутні у залі, де ці збори проводилися, встановити неможливо.

Отже, процедура реєстрації народних депутатів у залі засідань згідно з вимогами Регламенту не проводилася, що є грубим порушенням частин другої, третьої статті 84, статті 91 Конституції України та частини першої статті 26, статті 47 Регламенту.

За таких обставин, відсутні правові підстави вважати, що на так званому пленарному засіданні була присутня більшість від конституційного складу Верховної Ради України, а також, що відповідні рішення були прийняті встановленою Основним Законом України кількістю голосів народних депутатів.

4. Під час телевізійної трансляції на телеканалі "Рада" засідання народних депутатів 4 квітня 2013 року у будинку за адресою по вулиця Банкова, 6-8, було видно, що голосування народних депутатів здійснювалося шляхом підняття руки.

Відповідно до частини першої статті 37 Регламенту рішення Верховної Ради може прийматися відкритим голосуванням шляхом підняття руки у разі відсутності технічної можливості голосування за допомогою електронної системи підрахунку голосів картками.

Як уже зазначалося, об’єктивних обставин, які б перешкоджали проведенню засідань Верховної Ради України згідно з вимогами частини першої статті 2, тобто у будинку Верховної Ради (місто Київ, вул. Грушевського, 5) Регламентом не вбачається. При цьому за умов проведення пленарного засідання у спеціально облаштованій сесійній залі у будинку Верховної Ради України є всі технічні можливості для голосування за допомогою електронної системи підрахунку голосів картками.

Більше того, частиною третьою статті 47 Регламенту встановлюється порядок відкритого поіменного голосування при прийнятті рішень Верховної Ради України: голосування здійснюється народним депутатом особисто за допомогою електронної системи підрахунку голосів картками шляхом голосування "за", "проти" або "утримався" в залі засідань Верховної Ради. У разі виявлення на пленарному засіданні народним депутатом факту порушення вимог щодо особистого голосування шляхом голосування за іншого народного депутата розгляд питань порядку денного на його вимогу зупиняється. Головуючий на пленарному засіданні встановлює присутність відповідного народного депутата у залі засідань Верховної Ради, а у разі його відсутності доручає Лічильній комісії вилучити картку такого народного депутата та передати її головуючому на пленарному засіданні і проводить повторне голосування щодо пропозиції, яка ставилася на голосування останньою.

Відтак, Регламент не передбачає процедури прийняття рішень парламенту шляхом підняття руки та відповідного підрахунку голосів, а натомість встановлює, що відкрите голосування здійснюється за допомогою електронної системи підрахунку голосів картками в залі засідань Верховної Ради.

Отже, процедура, яка мала місце на зборах народних депутатів 4 квітня 2013 року, не відповідає правилам здійснення голосування на пленарних засіданнях Верховної Ради України, встановленим Регламентом.

5. На зборах народних депутатів 4 квітня 2013 року у будинку за адресою по вул. Банкова, 6-8, підрахунок голосів народних депутатів, поданих шляхом підняття руки, здійснювався Лічильною комісією.

Відповідно до частини першої статті 17 Регламенту Лічильна комісія обирається для організації голосування Верховної Ради і визначення їх результатів. Лічильна комісія підраховує голоси під час голосування, за дорученням Верховної Ради в разі необхідності встановлює присутність народних депутатів на пленарному засіданні, а також розглядає звернення народних депутатів, пов’язані з порушенням порядку голосування чи іншими перешкодами у голосуванні, здійснює контроль за використанням електронної системи підрахунку голосів картками.

Лічильна комісія обирається Верховною Радою України на основі принципу пропорційного представництва депутатських фракцій (депутатських груп) більшістю голосів від конституційного складу Верховної Ради (частина друга вказаної статті).

Разом з тим до роботи у Лічильній комісії 4 квітня 2013 року неправомірно були не допущені її члени – народні депутати України, зокрема, А. Павловський, О. Кужель, Я. Гінка, В. Чугунніков.

До того ж Регламентом не визначається порядок діяльності Лічильної комісії щодо підрахунку голосів народних депутатів, поданих шляхом підняття руки. Натомість Регламентом детально врегульовані дії цієї комісії під час проведення таємного голосування та здійснення контролю за використанням електронної системи на пленарних засіданнях (статті 38-43, 187).

Враховуючи наведені обставини, діяльність Лічильної комісії на "пленарному засіданні" 4 квітня 2013 року у будинку за адресою по вулиці Банкова, 6-8, не відповідає вимогам Регламенту, а її відповідні рішення є неправомірними.

6. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Згідно з вимогами частини другої статті 88 Основного Закону України, Голова Верховної Ради України, зокрема: 1) веде засідання Верховної Ради України; 2) організовує підготовку питань до розгляду на засіданнях Верховної Ради України; 3) підписує акти, прийняті Верховною Радою України. Голова Верховної Ради України здійснює повноваження, передбачені Конституцією України, у порядку, встановленому законом про Регламент Верховної Ради України (частина третя статті 88).

Відповідно до статті 94 Конституції України, закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно відправляє його Президентові України; Президент України протягом п’ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі своїми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду (частини перша, друга).

Таким чином, Верховної Ради України, її Голова, діючи на пленарному засіданні, яке відбулося 4 квітня 2013 року в будинку комітетів Верховної Ради України по вулиці Банковій, 6-8, допустили грубе порушення статей 1, 5, 19, 69, 82, 84, 91, 93 Конституції України та норм статей 2, 17, 26, 37, 47, 120 Регламенту Верховної Ради України, а також положень статей 1, 10, 11 Закону України "Про статус народного депутата України".

За таких обставин, оскільки рішення щодо ухвалення законів, прийняті Верховною Радою України 4 квітня 2013 року з порушенням норм Конституції України та Регламенту, Голова Верховної Ради України повинен утриматися від підписання відповідних "актів", а також направлення їх на підпис Президентові України.

В свою чергу, Президент України, як гарант конституційних прав усіх громадян України, повинен утриматись від підписання текстів законів, прийнятих Верховною Радою України 4 квітня 2013 року, що можуть бути направлені йому на підпис, оскільки вони були прийняті з порушенням положень Конституції України та Законів України.

У зв’язку із викладеними обставинами, керуючись статтями 55, 124 Конституції України, статтями 2, 17, 18, 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України,

 

ПРОШУ СУД:

 

1)    визначити протиправними дії Верховної Ради України щодо проведення зборів 4 квітня 2013 року в будинку комітетів Верховної Ради України по вулиці Банковій, 6-8;

2)    визнати незаконними рішення (акти) Верховної Ради України, якими:

а) прийняті за основу:

проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення інституційної системи захисту персональних даних (реєстр. № 2282);

проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо встановлення пені у разі невиплати заробітної плати, стипендії, пенсії чи іншої встановленої законом виплати або її затримки (реєстр. № 2547);

проект закону про внесення змін до Закону "Про угоди про розподіл продукції" (щодо державного регулювання укладення та виконання угод (реєстр. № 2291);

проект закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку із запровадження державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (реєстр. № 1177);

проект закону про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності посадових осіб операторів електронних майданчиків (реєстр. № 2138);

проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зміни кодифікації видів економічної діяльності (реєстр. № 1246);

проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо реєстрації осіб як платників податків (реєстр. № 2029);

проект закону "Про внесення зміни до статті 287 Митного кодексу України" (щодо створення і функціонування індустріальних парків) (реєстр. № 2084);

проект закону про погашення заборгованості державних підприємств вугільної галузі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (реєстр. № 1178);

проект закону "Про особливості діяльності санаційного банку" (реєстр. № 1154);

проект закону про внесення змін до статті 265 Податкового кодексу України щодо об’єктів житлової нерухомості (реєстр. № 2405);

проект закону про внесення зміни до статті 21 Закону "Про судову експертизу" (щодо кадрового забезпечення) (реєстр. № 2144);

проект закону про внесення зміни до статті 14 Закону "Про екстрену медичну допомогу" (щодо бюджетного фінансування) (реєстр. № 2102);

б) прийняті в цілому:

Закон "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" (щодо визначення деяких доходів бюджету) (реєстр. № 2177);

Закон "Про внесення змін до додатка № 3 Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" (щодо функціонування Міністерства доходів і зборів України та Державної служби України з надзвичайних ситуацій) (реєстр. № 2408);

Закон "Про внесення зміни до статті 1 Закону "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (щодо призначення пенсії батькам, які виховали п’ятеро і більше дітей) (реєстр. № 1244);

Закон "Про внесення змін до статті 6 Закону "Про державний бюджет України на 2013 рік" (щодо державних гарантій) (реєстр. № 2476);

Закон "Про затвердження Загальнодержавної соціальної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2014-2018 роки" (реєстр. № 1184);

Закон "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" (щодо створення сприятливих умов для розвитку системи кредитування агропромислового комплексу) (реєстр. № 2655);

Закон "Про внесення зміни до статті 16 Закону України "Про здійснення державних закупівель" (щодо зміни конкурсних умов) (реєстр. № 0884);

Закон "Про внесення зміни до пункту 4 розділу ХХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України щодо звільнення від оподаткування ввізним митом товарів, що ввозяться на митну територію України у рамках реалізації проектів (програм) за рахунок міжнародної технічної допомоги, яка надається відповідно до чинних міжнародних договорів, ініціативи країн Великої вісімки "Глобальне партнерство проти розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення) (реєстр. № 0974);

Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску" (реєстр. № 0917).

3)    зобов’язати Голову Верховної Ради України Рибака В.В. утриматись від підписання прийнятих на пленарному засіданні Верховної Ради України 4 квітня 2013 року рішень;

4)    зобов’язати Голову Верховної Ради України Рибака В.В. утриматись від направлення на підпис Президенту України текстів законів, прийнятих на пленарному засіданні Верховної Ради України 4 квітня 2013 року;

5)    зобов’язати Президента України Януковича В.Ф. утриматись від підписання текстів законів, прийнятих на пленарному засіданні Верховної Ради України 4 квітня 2013 року.

 

 

8 квітня 2013 року

 

 

 

 

Додатки:

1.     Документ про сплату судового збору.

2.     Три копії позовної заяви та документів, що приєднуються до неї (відповідно до кількості відповідачів).

3.     Інформація про результати розгляду питань порядку денного 4 квітня 2013 року