Навіщо Києву новий Генплан

Консультативні засідання архітектурно-містобудівної ради, на яких усебічно розглянуто всі розділи проекту нового Генерального плану міста Києва, завершилися. До проекту вносяться останні коригування.

Незабаром матеріали буде передано на експертизу, після проведення якої зміни чи доповнення до проекту не вноситимуться.

А мене й досі нерідко запитують, яка нагальна потреба виникла у створенні нового Генплану, якщо попередній був розрахований на розвиток столиці до 2020 року.

Відповідати можна довго. Ми проаналізували виконання рішень цього Генплану за 10 років і отримали таку картину: із житлового будівництва його навіть перевиконано (темпи введення житла у столиці були дуже високі, особливо до кризи), як і за торговими, офісними і розважальними об’єктами. Але що стосується будівництва інженерних об’єктів та мереж, об’єктів транспорту, розв’язок, доріг, а також установ системи освіти і охорони здоров’я — тут радіти нічому: 20—30%.

До того ж місто розвивалося не зовсім так, як передбачав Генплан. Населення зростало швидше, ніж очікували: нас уже сьогодні більше, ніж передбачалося на 2020 рік. Так само прорахувалися і з транспортом, адже кількість автомобілів значно перевищує ту, на яку сподівалися розробники попереднього документа.

Унаслідок диспропорції між розселенням та місцями прикладання праці: на лівобережжі проживає 36,2 % мешканців міста, а розміщується лише 19,7 % робочих місць - щоденні міграції викликають наднормативне навантаження на мости, магістралі, громадський транспорт.

Окрім того, Генпланом 2002 року передбачалося розширення меж Києва фактично удвічі, однак це не було узгоджено ні з Київською обласною радою, ні з районними радами в області. Тому ці території забудовували за рішенням органів місцевого самоврядування з урахуванням місцевих потреб, з іншим цільовим призначенням, ніж було закладено в Генплані Києва.

Мало того, що прогнози не виправдалися, протягом цих 10 років не було моніторингу реалізації Генплану, не робили необхідних коректив. Київрада прийняла близько 1000 рішень про внесення змін до функціонального використання територій. Саме вони і розв’язали руки забудовникам-інвесторам, які розпочали багато скандальних будівництв, ігноруючи думку киян. Відведено під забудову 1750 га земель сільськогосподарського призначення та близько 570 га зелених насаджень загального користування. Ці рішення можуть погіршити екологічний стан міста і потребують перегляду.

Положення нового Генерального плану Києва спрямовуються на вирішення усіх проблем і диспропорцій.