Українські експерти підготували пропозиції до проекту
нового закону "Про всеукраїнський референдум". Вони переконують, що
результати конституційного референдуму не повинні набувати чинності без
затвердження Верховною Радою.
Я переконаний, що підготовлені зміни — нелегітимні, і готуються саме в
нелегітимний спосіб. Через те, що є один законодавчий орган - Верховна
Рада, в неї є комітет із питань правової політики, і до функцій якого
відноситься розробка, внесення змін до Конституції. Саме таким чином
мають готуватися зміни, і обговорюватися. При парламенті, а не при
президентові.
Бо президент — це один із 452 суб'єктів, які керують законотворчим
процесом: 450 нардепів, Кабінет міністрів України, президент. Президент є
одним лише суб'єктом. Так само і уряд може собі створити дорадчий
орган, назвати його "Конституційна асамблея", хоча сам термін означає,
що це виборча інституція, а не дорадчий орган при одній людині.
Те, що відбувається навколо Конституційної асамблеї, яка не
напрацьовувала ті зміни, які реально вже подані до Конституції щодо
зміни судової влади — це демонстрація того, що ніхто не збирається
слухати того, що радять експерти. Хіба Конституційна асамблея
затверджувала зміни щодо передачі всіх повноважень по призначенню
суддів, що має бути одне призначення і те, пожиттєве?
Очевидно, що такі концептуальні рішення не голосувалися, проте вони
вже запропоновані від імені президента Верховній Раді і вони пройшли
нібито Венеціанську комісію, проте тексту не бачили навіть люди, які
входять до Конституційної асамблеї.
Варто зауважити, що я з цими людьми говорив, і вони сказали, що не
бачили і не затверджували. Тому, існують явні протиріччя, тобто кілька
центрів впливу в АП існує, які пропонують взаємовиключні пропозиції.
Через це, я не вірю, і є противником того закону про референдум, який
був прийнятий, оскільки він не відповідає Конституції.
Як тільки його прийняли, я відразу написав листа президенту із
проханням накласти вето, тому що такий закон може призвести до великих
ускладнень у житті держави, до дуже великих. Вірити на словах сьогодні
людям, які кажуть, що будуть прислухатися, теж не знаю, чи варто.
Не розумію, як можна виносити на обговорення народу один варіант
внесення якоїсь зміни до Конституції, не даючи альтернативи? Референдум
— це один із різновидів вивчення громадської думки, і впливу громадян
на владу. Але тоді треба пропонувати кілька варіантів. Все це (розмови
про затвердження змін до Конституції) зараз — є способом відволікання
уваги від тих економічних негараздів, які є в державі, тому що у
президента супердостатньо повноважень для реалізації своїх намірів. Він
зараз має більше повноважень, аніж йому надали виборці, бо він обирався
по іншій Конституції.
Тому, чим більше негараздів, тим більше розвивається істерія навколо змін до Конституції.
До речі, експерти запропонували визначити кілька видів референдумів
(ввести поняття обов'язкових, факультативних, остаточних, зобов'язуючих і
консультативних), скоротити з 2 тисячі до 500 чоловік мінімальну
кількість учасників ініціативної групи, а також збільшити термін збору
підписів за проведення референдуму з 60 до 90 днів. Вважаю, що і ці
зміни потрібні, тому що знайти одразу приміщення, де можна зібрати 2
тисячі людей, не просто. Проте вносити зміни до закону треба не лише до
цих статей, а й до інших.