Чергова «суперідея» до 200-річчя Шевченка – звірогосподарство біля його могили

Я зі своїм колегами вже не встигаю реагувати на всі «інновації» черкаської влади, пов’язані з підготовкою до відзначення 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка...

Взагалі, у керівництва області виявився, м’яко кажучи, оригінальний погляд на Шевченка, проблеми збереження його спадщини та популяризації творчості. З усього зрозуміло одне - Сергій Тулуб фанатично любить і шанує лише себе самого.

Так, з нагоди 200-річчя Тараса Шевченка на замовлення Черкаської ОДА вийшло у світ інформаційно-презентаційне видання «Тарас Шевченко – славний син Черкаської землі», у якому розповідається, що «значний вклад в збереження історичних цінностей Черкащини вніс губернатор області, Герой України С.Б.Тулуб і його команда». Далі у тексті розгорнутого слова-вітання Тулуб «роздумує» про любов кожного українця до Тараса Шевченка та щиро дякує президенту Віктору Януковичу «за все, що він зробив для Шевченка».

Слова Тулуба проілюстровані численними фотопідтвердженнями: на перших сторінках книги 4 фото президента та чиновників його Адміністрації, 2 фото очільника уряду і, зрозуміло, найбільше – 7 зображень Тулуба.

Скандальним виявилося і куроване губернатором будівництво вертолітного майданчика у с. Пекарі біля могили Шевченка, на яке було витрачено біля 130 млн бюджетних коштів, а до того ж щорічно на його утримання забирають по 3,5 мільйона з бюджету. Натомість дорога до Шевченка «для людей» вже три роки, як обіцяна, і наскільки я розумію, досі немає навіть остаточної проектної документації будівництва дороги Київ-Канів. Якість доріг на Черкащині – це тема для окремої розмови, адже за часів керування С. Тулуба Черкащина потрапила у беззаперечні лідери поганих доріг, обігнавши навіть Кіровоградську область. 

У березні цього року очільники обласної влади «прославились» тим, що «призабули» побувати на урочистостях з нагоди 199-річчя Тараса Шевченка, але водночас місцеві чиновники в цей день заборонили у Моринцях дітям читати твори Кобзаря, де Шевченко з притаманною йому пристрастю та емоціями розповідав про «зовнішніх і внутрішніх» ворогів України.

Ще одним кричущим скандалом обернувся намір обласної влади освоїти кілька мільйонів гривень, через що перед зимою була просто зрівняна із землею автентична хата заможного чумака у с. Моринці, яка входила до об’єктів Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка». 

Нарешті Президент на вимогу опозиції дав доручення Генеральній прокуратурі перевірити законність знесення цієї хати у Моринцях, а місцева влада під тиском опозиції прийняла рішення погоджувати всі свої «проекти» з Міністерством культури та експертами. Але тепер з’явився новий «суперпроект» від влади — будівництво звірогосподарства у с. Яблунів Канівського району.

До мене звернулися жителі Канівського району з інформацією про те, що на відстані 2,5 км від заповідної зони, де розташована могила Тараса Шевченка, біля села Яблунів планується побудувати звірогосподарство – ферми з вирощування хутрового звіра (норки).

Не потребує додаткових доказів те, що таке звірогосподарство відноситься до об’єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Лише можна уявити, який сморід проїжджатимуть туристи та відвідувачі дорогою до Шевченківського національного заповідника. Крім того, громаду непокоїть ще один момент: звірогосподарство хочуть розмістити на підземному озері, з якого Канів постачається водою, а отже, це ще одна екологічна небезпека, яка створює проблеми з питною водою для місцевих жителів.

Незважаючи на слова Сергія Тулуба, який після останніх подій намагається поводитись не так нахабно, як раніше, і зустрічається з простими людьми, на сьогодні цей проект, за інформацією місцевих жителів, вже пройшов псевдогромадські слухання та активно підтримується черкаською владою.

Цікаво, що неочікувано реанімувалася і ще одна небезпечна ідея 20-річної давнини і, складається враження, що її теж хочуть встигнути реалізувати до 200-річчя Шевченка. Це — будівництво Канівської гідроакумулюючої електростанції.

Не буду вдаватися у деталі і масштаби екологічної небезпеки у разі побудови тут подібного об’єкту, недарма цей проект був зупинений на початку 90-х. І йдеться не лише про тотальне руйнування берегової лінії, підтоплення населених пунктів тощо. Екологи попереджають, що ідея спорудження Канівської ГАЕС смертоносна для канівчан і жителів решти сімдесяти міст України, чиї водогони зав’язані на водах Дніпра. Адже на дні русла під товстим шаром мулу покояться радіонукліди Чорнобиля. Експлуатація станції збурить воду, і тони радіоактивного мулу понесе вниз за течією.

Шкода, що громаду ставлять перед фактом того, що проект 20-річної давнини сьогодні нібито вже пройшов держекспертизу і знаходиться на узгодженні в Кабміні. А тим часом активно шукаються кредитні угоди, які планують затвердити до кінця року. Говорять, що на це підуть китайські гроші.

Я буду переконувати Комітет Верховної Ради з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи провести у Каневі виїзне засідання. Або хоча би викликати місцеву владу для пояснення причин раптової появи ще двох скандальних, екологічно небезпечних проектів до 200-річчя з дня народження Шевченка – будівництва біля його могили звірогосподарства та ГАЕС.