Поразка в обгортці перемоги

Перемога була б у разі повного захоплення влади народом і створення нової з 0. Нові або нейтральні обличчя, які не заплямували себе.

Сьогодні більшість радіє. Їм здається, що народ переміг і нарешті Україна стане іншою. Та все не так оптимістично, а скоріша навпаки. Перемога була б у разі повного захоплення влади народом і створення нової з 0. Нові або нейтральні обличчя, які не заплямували себе. Їх мало, але можна знайти при бажання. Натомість, нас змушують змиритися з тим, що цей парламент брехливих опозиційних імпотентів та регіоналівських тушок має залишитися. Далі все просто – Тимошенко стає прем’єр-міністром, а потім і Президентом. Може до того часу Конституційний суд знову поверне стару Конституцію. Народу дадуть кістку у вигляді асоціації з ЄС, а потім тихенько щось здадуть Путіну. Нарешті старі друзі знову зможуть зустрітися… Але то потім, а зараз я побачив таке: - політиків-бандитів, які засуджували злочини Януковича і перефарбовувалися задля свого місця біля корита. Одним з них кричали “молодці”, іншим віддавали законно забрані мандати, а ще інші вже дають нам поради що робити. Їм знову вдалося врятувати свої шкури завдяки розумінню друзів з “опозиції”. - закон, зроблений для звільнення однієї людини, яка не причетна до майдану. Виявляється, що це демократично і чекати справедливого перегляду справи судом ніхто не захотів. Може тому, що вона вже сиділа справедливо? Не варто забувати і про те, що цей та попередні закони під неї фактично звільнили від відповідальності більшість корупціонерів в Україні. - відкриту “скриньку Пандори”, що помітили одиниці, а закривати доведеться колись нам всім і значно більшими жертвами ніж позбувалися Януковича. Вона закликала майдан стояти поки при владі не будуть ті, кому народ довіряє. Відповідь за народом. Сподіваюся, розум переможе і її разом з тритушками приберуть на смітник історії. - недолугого й неадекватного нового Голову ВРУ, що стане нашим в.о. Президента до травня і вже закликає людей розходитися, бо ж раптом захочуть і їх позбутися. - ЗМІ, МВС, місцеві політики, які раптом помітили, що на майдані не “фашиствующіє малодчікі”, а борці за свої права. У них теж є майбутнє, бо люстрація не буде потрібна ситому народу вже через кілька місяців. - Януковича, якого рано поховали. Люди такого типажу просто так не здаються. Може не зараз, але ми ще про нього почуємо. Висновки: люди наївні і навіть дурні; у них коротка пам’ять та мінливі принципи; їм потрібні пани – хай і погані; їм на підсвідомому рівні подобається бути обманутими. Що тут скажеш?