Хабібуллін прагне керувати Кличком

Коло поважних іноземців, що намагаються посмикати за мотузки лідерів української опозиції, стрімко розширюється. Майже кожен день «тішить»  вітчизняний електорат прикладами дипломатичних конфузів західних провайдерів української євроінтеграції, оголюючи далеко не бездокірні  помисли українських опозиціонерів. 
Днями Анатолій Гриценко поквапився з вимогами застосування санкцій FATF стосовно провладних міністрів, приєднавшись до скандальної заяви  депутата Європарламенту  Ребекки Хармс  про австрійське громадянство Азарова, Арбузова та Клюєва.  Категоричне спростування офіційним дипломатичним представництвом Австрійської Республіки в Україні заяви Р.Хармс.  примусило прес-службу євродепутата до «роз’яснень». Мовляв, пані Хармс лише натякала на можливість наявності в українських посадовців австрійських паспортів, а в скривдженні змісту заяви повинні журналісти. 
Майже не наступного дня – нові згадування про лідерів трьох опозиційних сил «Удару», «Свободи» та «Батьківщини» – в оприлюднених розмовах Верховного представника Європейського Союзу з питань зовнішньої політики і політики безпеки, віце-президента Європейської комісії Кетрін Ештон із Послом США в Україні Джефрі Пайєттом. Бурхливі «громадські слухання»  закінчились новими вибаченнями «європровідниці».
На підході – чергова «інтрига» навколо партії Віталія Кличка. Цього разу до «написання історії української демократії» приклався колишній заступник секретаря РНБО Віктор Ткачук у співавторстві з Халітом Хабібулліним – закулісним «мотиватором», відомим своєю симпатією до цілої плеяди іноземних функціонерів. Жодного здивування суспільного надбання «навколоукраїнських  ініціатив» Ткачука-Хабібулліна вже не викличе. Скоріше, навпаки. Буде дивним не почути, наразі, чергових вибачень, наприклад, Генерального секретаря ООН…