Інфантильний Прем'єр-міністр

Безпорадний Азаров знову шукає винних.

Безпорадний Азаров знову шукає винних. Тепер він звинуватив мітингувальників у зривах виплат зарплат, пенсій, стипендій та інших та соціальних виплат. 

Складається враження, що вся діяльність Азарова полягає в тому щоб шукати винних в у своїй бездарності, неспроможністю керувати економікою та повному нерозумінні того відбувається в державі.

Він постійно звинувачує вчителів у неправильному вихованні дітей, журналістів у створенні ажіотажу біля цін на картоплю, телеканали в неправильному висвітленні подій, ЄС в бюрократії, МВФ в шантажі, населення у поганій якості молока і м'яса, чорнобильців у наближенні України до катастрофи, українських експортерів у виникненні ускладнень на кордоні, банки в дестабілізації і спекуляціях, опозицію у перешкоджанні євроінтеграції (розвитку Києва, екстремізмі, нездійсненні реформ – в усьому), письменників у маразмі, місцеві ради у зростанні тарифів і т.д. і т.п. Дарма перелічувати хто йому в чому винен, тому що Азаров шукає винних вдень і вночі – шукає і звинувачує всі чотири роки своєї бездарної і безвідповідальної діяльності.

Два роки поспіль Азаров в усіх бідах звинувачував Тимошенко, а потім почав щодня звинувачувати МВФ,  опозицію, екстремістські сили, попередників, ЗМІ, губернаторів, кон'юнктуру ринку, західні регіони, Росію, нафтотрейдерів, європейців, чиновників,  – всіх. Він завжди знає хто винен  в цінах на картоплю, на газ, на капусту, на гречку, на бензин тощо.

Таку поведінку, тобто нездатність до самооцінки, відмову від прийняття на себе відповідальності та нездатність до прийняття рішень, психологи називають інфантильністю. Словники характеризують інфантилізм (дитячість) - як прояв наївного підходу в побуті, в політиці, в грі і т. д., а також невміння приймати своєчасно продумані рішення, небажання брати на себе відповідальність.  Наприклад, дитина бахнула себе молотком по пальцю – і звинувачує в цій неприємності молоток (впізнаєте Миколу Азарова?).

Словники стверджують, що така поведінка людини не відповідає віковим вимогам до неї. В інфантильних людей відставання виявляється в розвитку емоційно-вольової сфери та збереженні дитячих якостей особистості. Наприклад, довів Прем'єр-міністр економіку країни до краю – і звинувачує в усьому несприятливу кон'юнктуру ринку. Або якійсь геолог виявився нездатним не те що провести, а навіть сформулювати суть реформ – і звинувачує в цьому населення, яке нібито нездатне його зрозуміти.

Психологи стверджують, що найбільш виразно інфантилізм проявляється у людей похилого віку. Він характеризується появою емоційних симптомів і збільшенням дратівливості, схильністю до перебільшення та обманів, відсутністю особистої ініціативи, нездатністю адекватно відповідати на питання оточуючих. Психологи пояснюють це особливостями віку, адже в людини знижуються розумові здібності, скорочується пам'ять, здатність розмірковувати, концентрувати увагу і зменшується здатність набувати нові навички та адекватно сприймати зміни.

Тому, коли я кожного дня чую безкінечне ниття інфантильного Азарова як всі навколо в усьому винні, завжди думаю про те що цій підстаркуватій людині давно пора полишити свій пост і перейматися лише тим як не забути зробити на ніч клізму і випити склянку кефіру.