Повальне пияцтво серед українських козаків це сучасний міф. В розповсюдженні цього міфу частково вині деякі письменники наприклад Генріх Сенкевич та художні фільми тут можна виділити фільм «Пропалу Грамоту» в якій було показано як два запорожця на двох випили діжку пива і два відра горілки це приблизно 20 літрів пива і 25 літрів горілки і майже не оп’яніли.
Звичайно це художнє перебільшення, але є люди які повірили, що козаки пили горілку і не п’яніти після цього. Наприклад, в Білорусії на конкурсі хто більше всіх вип’є оковитої один чоловік випив за годину 2,5 літри горілки і після цього впав в кому в нього тричі зупинялося серце, в лікарні його заледве відкачали. Офіційний рекорд світу за кількістю випитої горілки належить жителю Британії який влив в себе 4,5 літра, але існували слухали, що неофіційний чемпіон світу по кількості прийому горілки живе в Росії і може випити 11 пляшок горілки (5,5 літра) за присід. Але що то за воїн, коли він п’яний, то його поб’є навіть дитина, бо реакція його квола, а рухи нескоординовані. Запорозькі козаки відзначалися надзвичайно високими бойовими якостями.
Однією із причин перемог козаків над своїми ворогами було то, що багато козаків зовсім не вживали алкогольних напоїв, додалась ще сурова дисципліна. Такі дослідники, як Яворницький і Новицький відзначають про поширеність серед січових козаків аскетизму. Козаки-аскети не вживали алкогольні напої, не палили тютюн, не знали жінок, дотримувалися целібату, а після настання старості часто ставали ченцями в Трахтемирівському монастирю.
До речі в давнину серед запорізьких козаків не існувало такого звичаю, за яким новобранець при вступі до лав козацтва повинен випивати чарку горілки на шаблі. Така традиція набула поширення лише в 20 столітті у кубанських козаків, а згодом її і наші сучасні козаки з погонами і медалями запозичили. Дослідники вважають що непитущість була запозичена козаками у своїх кревних ворогів татар та турків, яким вживати алкогольні напої забороняла мусульманська релігія. Щоб не стати легкою здобиччю для бусурман запорожці встановили сурові закони. За три дні до початку військового походу всім мешканцям Січі заборонялося вживати будь які алкогольні напої, робився виняток лише для хворих та поранених козаків. Якщо якийсь із козаків порушував цей закон, його привселюдно карали: прив’язували до стовпа і били дерев’яними палицями, щоб мав повагу до січових законів.
Під час самого походу вживати алкоголь заборонялося категорично, проте певний запас горілки отамани брали з собою для лікування поранених козаків. Якщо хтось с козаків порушував цю заборону його карали досить жорстоко, а також викидали за борт корабля, якщо це був морський похід. Чим була обумовлена ця жорстокість? Тим, що ціна за пияцтво була надто великою - життя всього січового товариства. Лише один п’яний козак, що заволав чи заспівав під час засідки, чи під час нічних маневрів чайок, що у повній тиші кільцем охоплювали турецький флот для раптової атаки, міг привести до жахливої поразки всього воїнства і загибелі сотен і тисяч запорожців. Проте не можна говорити що козаки зовсім не вживали алкогольні напої. Як правило на Січі гучно гуляли на чотири великі свята на Різдво (заодно і відмічали вибори кошового та всієї старшини, що обиралися в цей день), на Пасху, на Трійцю та Покрову, також пишно відмічали удалі походи на ворогів. Тоді на Січі пили всі крім аскетів, та вартових, однак пили січовики в міру, бо ворог міг напасти в будь який момент. Хоч і пили козаки не багато, але про себе запорожці любили розповідати побрихенькі про те, як вони п’ють відрами оковиту і не п’яніють.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.