Я на гору круту крем'яную
Буду камінь важкий підіймать
І, несучи вагу ту страшную,
Буду пісню веселу співать.
Значення творчості Лесі Українки в українській
історії і культурі важко переоцінити. Цій жінці, дивовижній мужності і хоробрості
якої могли б позаздрити багато з сучасних чоловіків, довелось творити,
страждати за українську долю в часи, коли на Правобережжі Україна фактично
перетворилась в безправну колонію Російської імперії, а на західноукраїнських землях
колонізатором виступила Австрійська монархія. На рубежі 19 і 20 століття, коли
панував абсолютний царизм, деспотія монарха, в час потужних соціальних
потрясінь Леся Українка заявила про себе як непримиренний борець за волю
України, чесний, відвертий промовець та оспівувач краси українського духу та
волі. Вона з гучними закликами про незламність народу увійшла в
революційно-демократичну літературу і утвердила свою ідею визволення
Батьківщини з-під гніту Московіїї.
В патріотичних поезіях Українки можна відстежити
вплив думки багатьох митців, що надихали
її, зокрема, Гейне, Міцкевича, Петефі, Гюго, проте найбільший слід у її
творчості залишив ще один незламний борець за справедливість – Тарас Шевченко,
продовжувачем справи якого символічно і виступила поетеса. «З часу Шевченкового
«Поховайте та вставайте, кайдани порвіте», — писав Франко у 1898 p., — Україна
не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї слабосилої
хворої дівчини». Взяла вона від нього
невгамовний і незламний бунтарський дух, на всю путь озброїлась його гаслом
«Борітеся — поборете».
Взагалі, Леся Українка збагатила
українську літературу новими темами й мотивами, по-новому трактуючи
вічні загальнолюдські проблеми, вона привнесла свій свіжий, палкий погляд на вирішення
старих, болючих питань. Приміром вона вперше не побоялася у поемі «Бояриня» відкрито
торкнутися проблеми величезної прірви між Росією і Україною, стереотипної думки
про «старшого» і «молодшого» брата. Адже нас пов’язує лише певне спільне мовне
коріння, не більше. Історичний шлях розвитку у нас зовсім різний, проте це не
заважало російському уряду насаджувати свою русифікаторську політику з метою
приєднання до себе українських земель як споконвіків своїх власних. Леся Українка викривала всі вразливі місця
царської політики, зокрема проблему дискримінації жінки в суспільстві,
відсутність у неї виборчого права та права голосу взагалі.
Поетеса невтомно порівнювала людей з нащадками Прометея, в її устах це була
найвища похвала. Саме її вогнисте слово, наче зброя, надихало і підштовхувало
людей на боротьбу, не дозволяло зупинитися в прагненні до світлої мети.
Таких людей, як цей незламний борець за волю і чесність, мені здається,
дуже бракує в сучасному суспільстві,
адже, звичайно, сьогоднішнє політичне становище не можна порівняти з царською
тиранією на зламі минулих століть, проте Україна й досі потребує захисту, опіки
та турботи своїх вірних громадян. Отже, будемо сподіватися, що творчість
видатної Лесі Українки виховає ще не одне покоління, котре буде стояти на варті
українського добробуту.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.