Власник сторінки
журналіст, волонтер, видавець, голова Білоцерківської "Просвіти"
Уже понад двадцять років у Білій Церкві існує та діє Станиця Братства ОУН-УПА
День
Покрови Божої Матері здавна є не тільки храмовим святом у багатьох містах та
селах України. Саме 14 жовтня славне Військо Запорізьке шанувало свою
покровительку, і не дивно, що цей день прийнято вважати за відлік офіційної
історії Української Повстанської Армії.
Уже понад двадцять років у Білій Церкві існує
та діє Станиця Братства ОУН-УПА заснована сотенним повстанців, політв’язнем
Василем Якуб’яком.
Сьогодні її очолює Теодор Григорович Дячун, який, незважаючи на свій поважний
вік, продовжує брати активну участь у громадському житті не лише міста, але й
України. „За останні роки я об’їздив багато регіонів країни. - ділиться думками
комбатант. – Був у Холодному Яру, Базарі, Дідівщині, відвідав Крути, регулярно
буваю в Києві. Завжди мене гарно зустрічають, роблять живий коридор. Якось у
Крути Чорні Запорожці привезли величезні литаври, дай, думаю, вдарю у них, як
колись козаки. Стою, б’ю з усієї сили по натягнутій шкірі, то понабігали
журналісти, обступили щільним колом і давай фотографувати. На багатьох заходах
просять мене виступити. Спочатку було важко, а потім пішло. Перед десятком
людей важче говорити, ніж перед багатотисячним натовпом!”
Цього року Станичний УПА не обмежився своєю
поїздкою на традиційний марш у Києві, але й відсвяткував знаменну дату в Білій
Церкві. Пригадати героїчні сторінки історії України зібралося багато людей
різного віку. Були зовсім вбілені сивиною люди, а були і геть дітлахи.
Традиційно вечір почався із виголошення Декалогу українського націоналіста, а
продовжився урочистим апелем, під час якого було згадано імена найбільш
заслужених діячів українського націоналістичного підпілля.
Чимало було виступів того вечора, виконувалися патріотичні пісні, а ще багато
говорилося на вечорі про те, що в історії міста залишився повністю недослідженим
період історії з 1941 по 1944 роки. Це стосується і питання діяльності
ОУНівського підпілля.
„Наше суспільство дуже вірить усьому, що написано на папері, - сказав голова ВУТ „Просвіта” на Білоцерківщині Володимир Іванців, - але є свідчення, які дають змогу ствердити про діяльність національного руху опору на білоцерківських теренах. Діяло підпілля, провадилася агітаційна робота, друкувалася антинацистська пропагандистська продукція. Серед поліції
було чимало підпільників, які використовуючи своє становище врятували чимало
людей від гітлерівської каторги та фашистських репресій. Усі ці свідчення ще
чекають на обробку та систематизацію. Добре хоч імена підпільників нам вдалося
зберегти. Не можна було говорити про них при радянській владі, але й нинішня
неохоче згадує про ці події. Нині частина білоцерківської громади бере шефство
над прибиранням і упорядкування місць упокоєнння членів підпілля – сім’ї Якуб’яків,
зв’язкової „Голубки” та інших. Сподіваємося, що дослідники не будуть сидіти
склавши руки і невдовзі білоцерківці зможуть ознайомитися і з ще однією
невідомою сторінкою нашої бувальщини.”
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.