Усі на вибори!

На президентських виборах голосуватимуть бездомні й покійні.

Нарешті українська влада прислухалася до народної мудрості, яка вчить нас готувати сани задовго до першого снігу. Але мова йде не про закупівлю снігоочисної техніки напередодні зими чи раціональне планування бюджету на рік грядущий. Хапатися за лопати ми почнемо після першої хуртовини, а грошей у горе-бюджет традиційно чи то не докладуть, чи то надберуть у чиїхось кабінетних кулуарах. Ні, у сильних країни цієї є справи набагато важливіші: підготовка до президентських виборів, які мають відбутися у 2015 році. Право безпритульних голосувати та перенесення перепису населення свідчать про спроби фальсифікувати результат майбутніх виборів.

Певно, що прогрес не стоїть на місці й мало-помалу минають ті часи, коли голоси «мутили» на виборчих дільницях чи дораховували у ЦВК. Спроби виправити ситуацію в останню мить – ознака політичного дилетантства й недалекоглядності. Тому, навчені однією поразкою на головних виборах країни, великі комбінатори зрозуміли, що будь-які виборчі фальсифікації потрібно планувати заздалегідь і, бажано, на всеукраїнському законодавчому рівні.

Перше, що зробила Верховна Рада − подарувала українським безпритульним право голосу на виборах. Хоча, якщо бути точними, то це право у них було й раніше, але його не було − у нашій країні це звичайна річ. За Конституцією право голосу має будь-який громадянин України, не залежно від того, є у нього постійне місце проживання, чи немає. Проте голосувати може лише та людина, яка десь прописана або перебуває на обліку та має паспорт чи інший документ, що підтверджує її особу й українське громадянство. Так, я майже впевнена в тому, що кожен безхатько носить за пазухою паспорт із пропискою чи військовий квиток із водійськими правами та медичною карткою на додачу.

Отже, до змін у законодавстві безхатьки справді мали право голосу, але нічого крім нього. Відтепер же, прикрившись турботою про соціальне забезпечення, влада вирішила розпочати реєстрацію безпритульних. Надто вже не хочеться комусь злазити із царського трону, а замордований хорошим життям народ уже перестає вірити в те, що жити йому стало «лучше і веселей». Тому нагорі згадали про чималу соціальну категорію, обділену будь-якою увагою чи допомогою. Нарешті бомжів порахують, а в кращому випадку – ще й нагодують. Дві-три безкоштовних їдальні для нужденних – ідеальна передвиборча картинка для зомбоящика. Хоча, я майже певна, що поїсти «на халяву» туди підуть не тільки безхатченки, а й пенсіонери, студенти, вчителі…

Зміни в законодавстві – удалий вистріл, який має покласти догори лапами одразу двох вгодованих зайців. Це ще один вкрай важливий крок до стабільності й покращення життя нашого народу та немалий відсоток потрібних голосів на виборах. Бо є підозра, що від того покращення передохло пів країни, тому перестраховуватися лише голосами із лікарень чи колоній надто ризиковано.

Тепер на поміч хворим, божевільним, засудженим, військовим і багатьом українцям, які просто бояться втратити роботу, прийде численна армія бомжів. У мене майже немає сумніву, що ці люди можуть продати свій голос за чекушку, теплі носки, сякий-такий обід чи двадцять гривень. І не треба в'їдливо смакувати ціну громадянської свідомості знедоленої людини, бо  колись, кажуть, і пів Києва за гречку продалося. І нас завтра куплять. Щоправда, трішки дорожче: за новий ліфт у багатоповерхівці, автобус до забитого і забутого богом та владою села, халявний концерт під відкритим небом. У всього є своя ціна.

Та не встигли українці охрестити нововведення «гоголівським», як нагорі додумалися відправити на вибори справжні мертві душі: рішенням Кабміну перепис населення перенесено на поствиборчий 2016 рік. І справді, чого кошти на вітер викидати? Не така ми багата країна, щоб в арифметику кожні десять років гратися, а зайві гривні  можна витратити на Межигір'я або ще на яке добре діло. Вождям видніше. Тому скільки українців драпнуло за кордон чи переїхало на кладовище з часу останнього перепису невідомо. Так само важко підрахувати який відсоток емігрантів і покійників віддасть свій голос на виборах за «нужного человека». Списки або не перевірятимуть, або перевірять заднім пальцем лівої ноги. Так уже в нашій країні прийнято, тому за покращення підуть голосувати навіть ті, хто його не витримав. Отака-от іронія долі.