Квоти для жінок у державних органах: декларації чи реальність?

Днями очільниця Міністерства соціальної політики голосно заявила про намір ввести квоти для жінок у державних органах. В яких саме органах – у виборних чи виконавчих - Наталя Королевська, не уточнила.

Днями очільниця Міністерства соціальної політики голосно заявила про намір ввести квоти для жінок у державних органах. В яких саме органах – у виборних чи виконавчих - Наталя Королевська, не уточнила. Послалась лише на зобов’язання України в рамках Цілей тисячоліття збільшити присутність жінок у Парламенті до 30 відсотків.

Питання низького представництва жінок на керівних посадах виконавчих органів різних рівнів, а також в законодавчій гілці є актуальним і потребує вирішення. Більшість експертів в сфері гендерної рівності наполягають, що саме квоти, закріплені законодавчо, є тим інструментом, який допоможе вирішити це питання в найближчій перспективі.

І з цієї точки зору, такі заяви варто було б привітати.

Вже кілька законопроектів, які пропонували введення квотного принципу представництва жінок і чоловіків, було відхилено. Останній раз це сталося у 2010 році, коли замість того, щоб виконати рекомендації Комітету ООН з питань ліквідації дискримінації жінок підтримати законопроект 1232, депутати його відхили.

Нещодавні ж заяви є не менш красномовними. 14 березня ц.р. під час розгляду звіту України в рамках Універсального періодичного огляду в Раді з прав людини ООН, Україна оголосила перелік рекомендацій, які вона відхиляє, а відтак знімає з себе зобов’язання щодо їх реалізації. Серед інших, і рекомендація про введення квот для участі жінок у владі.

У відповідь на пропозицію «здійснювати тимчасові спеціальні заходи, включаючи квоти, для досягнення гендерної рівності», Уряд України відповів, що «введення тимчасових квот для певних соціальних груп… не вирішить проблеми їх дискримінації і, крім того, може розглядатися як дискримінація до інших соціальних груп».

Це означає, що навіть якщо подібний законопроект буде подано, парламентська більшість його не підтримає.

Питання, для чого тоді так гучно заявляти про те, чого не буде виконано? Думаю, що це чергова ширма, якою хочуть прикрити те, що Державна програма з утвердження гендерної рівності, яку планують ухвалити найближчим часом, знову виявиться документом декларативним і беззубим у зв’язку із браком фінансування на реалізацію задекларованих в ній заходів.