ШОЛОХОВ І ПРИРЕЧЕНІ НА СМЕРТЬ

Гуляє легенда, ніби продармієць Шолохов потрапив у полон і буцімто допитував його сам Нестор Махно. Не розстріляли юнака, тому що був молодий. Ніби “батько” пообіцяв: потрапиш ще раз до наших рук – по

Михайло Шолохов. Російський  письменник. Лауреат Нобелівської премії.

П’ятнадцятилітнім юнаком добровільно став бійцем так званого продзагону. Це був 1920 рік. Шолохов активно воював з куркулями, відбираючи в них хліб. Мета була високою: для голодуючої Росії. Ті, хто залишався помирати без хліба, - більшовиками в розрахунок не брались.

На Шостому письменницькому з’їзді Георгій Марков згадав Шолохова: “По хуторам и станицам колесит юный продработник, охваченный одним желанием: побольше, как можно побольше взять хлеба для голодной, разрушенной страны… Вокруг – ни редакций, ни издательств, а у паренька в думах вызревает замысел “Тихого Дона”. Как пчела с цветка берёт драгоценный нектар чуточку за чуточкой, так и он, будущий наш прославленный романист, откладывает до поры до времени в своей памяти то одну подробность, то другую деталь, которых ему потребуется потом неисчислимое множество. В душе его крепнет решимость, созревают силы для дерзновенного подвига. Представьте на минуту: оробел бы молодой художник перед громадностью своего замысла, перед сложностью конфликтов и коллизий времени. Не по себе становится от одной мысли, что бы мы потеряли, какого сокровища не получил бы наш народ…”.

Гуляє легенда, ніби продармієць Шолохов потрапив у полон і буцімто допитував його сам Нестор Махно. Не розстріляли юнака, тому що був молодий. Ніби “батько” пообіцяв: потрапиш ще раз до наших рук – повішу.

Декан Шотландського університету Сент-Ендрюс під час урочистої церемонії присудження Шолохову почесного ступеню доктора прав назвав його “національним героєм російського народу”.

Чи снилися Шолохову приречені на смерть – ті, від яких він відбирав хліб?

29 березня 2013 року

Анатолій ВЛАСЮК