Яценюк всьому голова

21 лютого за кілька хвилин до півночі на ресурсі Української правди з'явився допис Бориса Кушнірука, політично актуальний і своєчасний.

У своїх міркуваннях відомий блогер розставив акценти у інтригах прийдешніх президентських виборів серед припомаранченої опозиції. Розставив акценти чітко й правдиво, про що свідчать коментарі політично зрілих учасників форуму під блогом автора, а також уже традиційні блювотиння й істерика фанів однієї політичної секти.

 Аби подолати угрупування ретроградів, трьом політичним богатирям – Тягнибокові, Яценюку й Кличкові – яким випала історична доля жити в період останніх конвульсій совкової епохи, їм потрібно узгодити свої дії й випрацювати єдину тактику, коли вийдуть на герць 2015 року. А щоби 2015 рік став переможною віхою українського соціально-економічного поступу, необхідно взяти під контроль передвиборчий плацдарм – стольний град Київ.

І хто із трьох молодців мав би стати київським посадником?

Богатир Тягнибок, як політик національного калібру, народився нещодавно, тож не встиг іще опіритися.

Богатир Кличко має хороші шанси, але водночас і потужний політичний потенціал, який недоцільно витрачати на виконання обов'язків київського посадника. Від Кличка потрібно вимагати більшого – вийти на герць за булаву.

Залишається богатир Яценюк. За ваговою категорією він поступається Кличкові, і цей позитивний факт є очевидною перевагою: крісло посадника, що тіснувате для Кличка, акурат підходить Яценюку, наче зроблене за міркою його плечей.

Тут фальшивим фальцетом лунають голоси вище згаданої політичної секти, що у Кличка, мовляв, нема достатнього управлінського досвіду. Відповідально заявляю – це докори глупі. Зішлюсь на авторитет класика світового комунізму Ульянова-Бланка, який наголосив, що державою керувати здатна й кухарка. А претендент на булаву Кличко, за соціальною шкалою, знаходиться на кілька порядків вище цілого ряду приполітичених кухарок. І кухаркам це відомо.

Отже, справа за малим – за рішучістю богатиря Яценюка кинути виклик совковим ретроградам і прилюдно заявити: "Іду на ви, за град стольний Київ, за Матір городів руських, яко вірний син європейської бісектриси!" І сказати це повинен до 24 березня, до початку Великого посту. А далі, сумлінно попостившись 40 днів й духовно очистившись від усякої скверни юдолі земної й політичних інтриг, з відкритим забралом і гарячим серцем вийти на прю.

А якщо не вийде, значить він іще муж не зрілий, нездатний жертвувати себе інтересам громади, а тому політика – не його поприще, не в коня корм, як кажуть козаки.

Ти затям, лекторат, золотії слова

Яценюк всьому голова...