Бідні, що дурні ?  Переконаний – навпаки.

Поки серед депутатів парламенту не буде пропорційної кількості етнічних українців (320-360 при нинішній чисельності), доти не відбудуться реформи, доти народ буде тільки виживати, доти ...

 Погляд із сторін на те, що всі знаємо:  Україна по корумпованості на 144 місці із 176 країн (Росія поруч). За оцінкою Світового банку ми скотились на 152 місце по сприятливості ділового середовища (гірше тільки в країнах Африки). По конкурентоспроможності ми на 82 місці у рейтингу країн світу, на  69 - за індексом розвитку людського потенціалу, на 83 - по туристичній привабливості й серед останніх - по інвестиційній.  У нас ручне управління економікою, монополія ринків, відсутність єдиних «правил гри», вибіркове і несправедливе правосуддя. Ми на 164 місці (із 183) за рівнем економічної свободи, на 130 місці  за рівнем свободи преси ( поруч з Південним Суданом). Ми світовий лідер ( разом із Росією) за темпами зменшення населення та в десятці країн по кількості засуджених до позбавлення волі.

 Ми інтенсивно почали проїдати  золотовалютні резерви НБУ, які тільки за останній  рік зменшились на 23%. Ми перші по кількості податків і зборів – 135 (у Швеції їх 2, Франції – 9, Польщі – 29), в нас найбільше  податкове навантаження на працюючих у світі – 40%. У нас тіньова економіка, майже половина зарплат видається в конвертах. Українець витрачає на харчування 50% своїх доходів, європеєць – 20%, німець – 12%, британець – 10%, а американець – всього 7. Це при тому, що 97% ковбас містять переважні синтетичні речовини і фарбники, значна частина  продуктів, напоїв, ліків фальсифіковані.     

  З іншої сторони. Активи 200 найбагатших українців за останній рік зросли на 20-30%.  Мільярдерів за 5 років стало у рази більше – з 5 до 18, серед них ні одного українця (16 євреїв, один татарин, один росіянин). Нині 100 олігархів злиденної України володіють 90% національного багатства країни – 54 млрд. доларів, а 100 багатих людей заможної Америки – 52 млрд. Із 200 найбагатших сімей українців менше 5%, росіян – близько 16%, а євреїв – понад 77%.  Співвідношення доходів 10% найбагатших людей в Україні до доходів 10% найбідніших становить 40:1 (у країнах  ЄС  не більше 7:1). З кожної одиниці собівартості продукції США платить робітникові – 60%, а Україна – 6%... А в парламенті (вдумайтесь !) - тільки  29 % етнічних українців, у владі – ще менше…

 В Україні понад  900 університетів (при потребі не більше 100). Більшість учбових закладів, витягуючи з кишень батьків останні гривні, готовлять спеціалістів непотрібних професій чи «митрофанушек», непридатних до нормальної людської праці. Частина з них по протекціям і корупційним схемам  займають доходні місця, отримують учені  звання, укорінюються у владу, правоохоронні і судові органи, стають депутатами, групуючись в корпоративні стада, а  більшість – ідуть в обслугу, поповнюють ряди охоронців, продавців, повій, де університетська освіта не потрібна. Наука в такому стані (прикладна теж), що за останні  роки Україна не реалізувала на ринковому рівні  жодної  нової ідеї (учення - світло, та неучених – тьма). В цивілізованих  країнах  20% випускників шкіл вчаться в університетах, решта - отримують робітничі  професії, в Україні  – навпаки.  

  Проблеми, проблеми.. Вони настільки опутали нас, що кожний розуміє - так далі жити не можна… В середині 80-х років минулого століття, після 20 років «застою», радянське суспільство також усвідомило безглуздість системи. Тоді започатковану Горбачовим перебудову підтримало Політбюро і ЦК, не розуміючи ні суті, ні шляхів її втілення. Країну розвалили, заощадження вкрали, народ кинули на пограбування ще більш спритним  хижакам і грабіжникам...

 Деякі епізоди часів перебудови: В селі Рожнівка на Чернігівщині спішно скликали мешканців села до будинку культури: по дорозі з Києва має завітати перший секретар обкому агітувати за перебудову, виконуючи останню настанову члена Політбюро... Хильнувши в кабінеті  парторга стакан оковитої (для красномовності - інакше не міг), партійний бос півтори години розповідав зібранню про перебудову. Мудрі колгоспники питань не задавали, бо розуміли, що й доповідач  не тямить в перебудові, як марксисти-ленінці – в побудові комунізму.   

 1988 рік. Розмовляю з начальником зведеної союзної автоколони на будівництві міста Славутич: «Тільки й чуєш: перебудова, перебудова, а ніхто не знає, що це таке, – говорить він. – Зобов’язують поясняти підлеглим про перебудову, а що я, начальник автобази, можу перебудувати?».  «Вам перебудуватися найпростіше, - відповів я,- потрібно зробити так, щоб водії не крутили спідометри – і тільки». «Нема в цьому проблем!…- На другий день прозрів: Не міг заснути, все думав. Це, дійсно, – проблема! Щоб водії не крутили спідометри, потрібна перебудова всієї державної машини!»…Перебудували. Водії спідометри не крутять. Крутять чиновники всіх мастей в змові з депутатами.

 Майже анекдот. Генерал розповів військовим про перебудову. Запитань нема... Один рядовий осмілився: « Товаришу генерал, скажіть, після перебудови кому стане краще – нам чи вам?»… Витерши спітнілого лоба, генерал підвищив тон: «Краще – та не вам, гірше – та не нам!». Так і сталось. Особливо - 200 найбагатшим олігархам, серед яких понад 150 євреїв і 10 українців.

 Переконаний: Доки в Україні буде тьма університетів, зарплати і пенсії залишаться мізерні, бездарі нами керуватимуть, корупція процвітатиме, моральність, на яку уповає Блаженніший Любомир (Гузар), тільки падатиме (особливо серед молоді), як і віра людей в добро і справедливість... Та університетів не зменшиться, поки серед депутатів парламенту не буде пропорційної кількості етнічних українців (320-360 при нинішній чисельності); доти й не буде довіри до всіх гілок влади, доти  невігластво і амбітність нашої еліти буде нормою, доти не відбудуться реформи, доти ні одна проблема не буде вирішена на користь суспільству, доти все розкрадатиметься в "законному" порядку,  доти народ буде тільки виживати. Це я усвідомив за 75 років самовиживання в оточенні корисливих чиновників і продажних депутатів.