Штучна трагедія з глобальними наслідками.
Голод 1932-33 став горем усього українського народу,яке залишило свій брудний слід у всій історії нашої нації. Порівняти це жахіття можна хіба що з голокостом,адже у обох цих випадках винищувалася одна конкретна нація.Доповнює й без цього сумну картину те,що цей голод був штучним. Урожай зерна 1932 року навіть перевищув минулорічний. Але масові конфіскації та підвищення плану заготівлі більш, ніж на 40% прирекли величезну кількість українців на голодну смерть.
Те ,як почувають себе українці цікавило радянську владу менше за всіх. У серпні оформлюється закон,за яким юридично підтверджується право урядових комісій на конфіскацію зерна у колоспах. Останній шанс, який залишався в українців - виїзджати з країни ,але у листопаді впроваджується система внутрішніх паспортів,і примарні надії згасають.
"Законні" дії урядових комісій доходять до абсурду. У пошуках зерна , вони розбивали стіни та навіть перевіряли колодязі. Ті,хто не голодував вважалися ворогами народу та злодіями,оскільки за тодішнім законодавством переховування зерна вважалося правопорушенням.Не маючи хліба,селяни змушені були їсти щурів ,собак,котів ,землю, траву,запиваючи це звичайними помиями.
Відношення влади до народу в такий нелегкий час яскраво характеризують слова міністра хлібозаготівлі Менделя Хатаєвича : Між селянами та нашою владою точиться нелегка боротьба не на життя ,а на смерть. Цей рік показав нам їхню витривалість. Голод довів їм ,хто тут господар. Він коштував мільйони життів ,але колгоспна слава існуватиме завжди".
Після того, як інформація про голод в Україні просочилася в Європу , знайшлося чимало країн, які хотіли допомогти українцям ,але Сталін забрав у голодуючих останні сподівання відповівши категоричним : "Ні!" на всі запити . Навіть Адольф Гітлер ,дізнавшись ,що голодує велика кількість німців висилав їм гроші ,а інколи й продукти. Проте,це не проходило повз пильність хлібозаготівельних комісій, очолюваних В`ячеславом Молотовим ,які конфісковували все ,що знаходили.
Іншими аспектами того ,що голод 1932-33 років було спрямовано на знищення одного народу є те , що окрім України голодували лише Кавказ , Поволжжя та Кубань. Це , звісно , російські землі , але на них проживала левова частка українців Росії. Киргизстан,Туркменістан, Узбекистан,Азербайджан,Вірменія ,Росія(території ,де не проживали українці) та інші союзні республіки не відчули на собі вплив голодомору.
Натомість, частка української хлібозаготівлі серед усього СРСР складала 38%,і у той час ,коли українські діти помирали з голоду , Європа харчувалася українським зерном.
Факт голоду замовчувався протягом довгого часу, та коли це стало фактом , жодна з країн Заходу не могла у це повірити ,адже їй продавали те, що було вкрадено у людей ,які помирали від нестачі їжі.
Точну кількість жертв не можна встановити навіть сьогодні,адже після перепису населення 1937 року, його дані не влаштували союзного "вождя" ,і за його наказом було розстріляно всіх ,хто так чи інакше був причетним до нього.
За приблизними даними кількість померлих від голоду 1932-33 років коливається від 4 до 6 млн. чоловік.
Четверта субота листопада вважається "Днем пам`яті жертв голодоморів" , тож не забудьте згадати всіх тих, хто стали жертвами режиму,адже майже зі 100% впевненістю можна сказати, що серед них були і ваші родичі.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.