«Ми не лукавили з тобою, ми чесно йшли; у нас нема зерна неправди за собою…»

Українська Ценральна Рада:чи вагоме її місце в історії утворення української державності?

    З початком Першої світової війни соціальні та національні суперечності в Російській імперії загострились. Проблеми,викликані війною, завдавали чималих матеріальних і моральних збитків народу. Тому реакція на повалення самодержавства в Росії і появу Тимчасового уряду була моментальною. Лютнева революція 1918 року сприяла пожвавленню політичного та громадського життя. Ще 26 лютого голова  Державної думи Я. Родзенко отримав підписаний Миколою ІІ указ про призупинення діяльності Державної думи до початку квітня. Але Думська Рада старійшин того ж дня обрала Тимчасовий комітет, якому вручила “диктаторську владу” над країною. Вже 1 березня ці новини дійшли до народних мас Києва. Але ще раніше, 28 лютого, про це дізнався Голова комітету Південно-західного фронту Всеросійського союзу міст, кадет і член ТУП одночасно, який негайно зібрав свій комітет,  до складу якого входило багато ТУПівців. Нарада мобілізувала діяльність ТУП. 3 березня в клубі “Родина” відбулися збори ТУП, на яких і виникла ідея створення Центральної Ради. 4 березня 1917 р. було створено Українську Центральну Раду, головою якої став М.Грушевський.

    6-8 квітня 1917 року з метою поширення діяльності ЦР на територію всієї України був скликаний Всеукраїнський національний конгрес. Головним питанням, що обговорювалось на конгресі стала автономія України у складі федеративної Російської республіки. Вже у травні 1917 р. ЦР відряджає до Петербурга делегацію на чолі з В.Винниченком, яка вручила Тимчасовому уряду вимоги визнання і схвалення ним автономії України. Але Тимчасовий уряд відхилив ці вимоги,що загострило українсько-російські відносини і викликало обурення населення. Тому 10 червня ЦР приймає Перший Універсал – документ,в якому проголошено автономію України, і який юридично поклав початок розбудові Української національної держави в ХХ ст. В документі було підкреслено: "Однині самі будемо творити наше життя",там же йдеться і про відмову передавати податки до центральної казни. Наслідками  Другого Універсалу (3 липня 1917 р.) стала криза Тимчасового уряду Росії та перехід до активних дій українських самостійників. Третій універсал,виданий 7 листопада 1917 р. проголошував утворення Української Народної Республіки (УНР), а Четвертий – незалежність і суверенність УНР. Але через прорахунки у соціально-економічній політиці соціальна база УЦР була втрачена,сили були нерівними і навіть проголошення незалежності не зуміло врятувати УНР.

   22 січня 1918 року більшовики на чолі з М.Муравйовим організували повстання під Києвом на заводі "Арсенал", в результаті якого 260 молодих українських  патріотів загинули,32 потрапили в полон,з них 28 було закатовано.

   24 квітня 1918 року правими консервативними силами був здійснений державний переворот. Гетьманом держави став Петра Скоропадський,який підписавши "Грамоту до всього українського народу" розпустив УЦР і скасував всі її закони.

   Протягом свого нетривалого існування Центральна Рада  підняла народ  на національно-визвольну боротьбу за відродження державності і створила суверенну УНР на засадах демократії. Отже,вона має свої заслуи перед українським народом.