Про натхненних і закоханих

Рецензія на книгу Г.Токака «Вони не дочекалися світанку»

А за вiкном майже весна,
I, Боже мiй, як несподiвано вона
Змiнює все моє майбутнє,
Моє майбутнє i моє життя.

З пісні «Майже весна» гурту «Океан Ельзи»

Ця збірка, видана у рамках Міжнародної Організації Платформа «Діалог Євразії», – калейдоскоп доль, тисячі облич, переплетені в одну-єдину мелодію життя. У кожному із 26 оповідань – особлива ситуація, яка не схожа на жодну іншу, свій колорит і стиль, підкреслена акцентуація на особистих враженнях і почуваннях. Відчувається вкраплення незвичних і хвилюючих для європейця східних ноток.

Гарун Токак подає розлогу географію місця дії – Україна, Білорусія, Казахстан, Естонія, Туреччина, Гренландія… І захопленням переповідає найяскравіші враження від своїх власних подорожей до країн колишнього СРСР і зустрічей із цікавими різносторонніми людьми. 

Книга вчить любити свій рідний край, на яку б terra incognitа не закинули людину обставини, пам’ятати про те, що народ  є ковалем долі своєї, а тому саме від народу, його бажань і поривань залежить, чи буде країна процвітати і розвиватися, чи ні.

Герої Токака передовсім - Особистості, закохані у свою працю й у життя навколишнє. «Професія вчителя від Бога, а всі інші – від вчителя» - твердження, що цілком могло б слугувати епіграфом для «Світанку…» Більшість людей, життєвий шлях яких викладено у книжці, обрали саме цю гуманну справу. Гортаючи сторінки, ми можемо захоплено вдивлятися у натхненне обличчя вчителя Айдогана та його дружини, які помандрували у далеку Гренландію за несвідомим покликом сердець. Й у мужнє лице вчителя Рамадана, який урятував скаліченого міною учня. Й у гарні сині очі доцента Ірини, – вона так добре розмовляє турецькою!..

Токак змальовує своїх героїв істинними патріотами, у яких любов до рідної країни проявляється й у слові, й у ділі, й у сердечних поривах. Це ті, на яких тримається тривка сутність миру у всьому світі – атланти духу!

Пам’ятаєте, як казав Цицерон: «Brevis nobis vita data est, at memoria bene redditae vitae sempterna». незаперечна правда! На стержень цієї думки й нанизані події «Світанку…»

…У автора-оптиміста витворилася дуже позитивна книжка. Прочитавши її, відчуваєш який прилив енергії, розумієш, що тобі щиро хочеться бути схожими на тих, про кого писав Гарун Токак.