По справах їхніх пізнаєте їх

нещодавні події в Харкові повязані з так званою "війною націоналістів" змусили мене до написання цієї статті

     Як всім відомо, 16 листопада 2012 року в Харкові пройшов марш проти нелегальної міграції. Сам марш крім озвученням партійної програми протидії нелегальній міграції відзначився вигукуванням нацистських гасел і нацистськими жестами. Чим викликав значний суспільний резонанс. З усіх ЗМІ летіли звинувачення в бік «Свободи» в тому, що вони пропагують нацизм та расову нетерпимість.

      В свою чергу партія «Свобода» офіційно відмежувалась від нацизму і зробила щодо маршу власну заяву: «Марші протидії нелегальній міграції зібрав близько півтори сотні молодих людей... Водночас до учасників маршу намагалися затесатися невідомі в масках – вочевидь, із метою змістити акценти заходу та відвернути увагу присутніх від надактуальної для Харкова проблеми нелегальних іммігратів та презентацію державної програми протидії нелегальній міграції».

http://www.kharkiv.svoboda.org.ua/diyalnist/novyny/034446/

    Як українця, чиї діди воювали та гинули на фронтах Великої Вітчизняної війни, цей марш в такому вигляді, в якому його показали, викликав обурення, але офіційна заява викликала цікавість. Де правда? Чи дійсно партія «Свобода», за яку віддали свої голоси більш ніж 2 млн. громадян, є партією нацистів, чи це цілеспрямований наклеп?

   Це спонукало мене до проведення власного розслідування і, як виявилось, марш був лише «видимою вершиною айсбергу».

     Переглянувши відео та фото з маршу я помітив, що серед присутніх  дійсно були люди в масках. Та одна фігура викликала найбільший інтерес. Ним виявився Олег Голтвянський. Людина, що вже не раз робила провокативні закиди в бік Свободи приходить на свободівський захід в супроводі близько 20 чоловік в масках. Чи це не дивно? І саме з його участю в акції пов’язують всі провокації.

     Не пройшло й місяця, як 13 грудня в Харкові пройшов ще один марш, що викликав не менший суспільний резонанс та увагу ЗМІ. Це був марш на захист сім’ї Павліченків. На ньому було затримано 22 чоловіки. Показовим є те, що організатором маршу був «Національний союз», який неофіційно очолює той же саме Олег Голтвянський, більш відомий в Харкові під псевдонімом Кесарь.

    Друга громадська акція в Харкові і вдруге провокації. Офіційна заява «Національного союзу»:

 «В это время акция официально закончилась. Провокацию устроили немногочисленные активисты организаций «Ярило» и «Сокола», являющихся, по сути, молодежным крылом партии ВО «Свобода».          

    Другий раз поспіль в інформаційному просторі звинувачення в бік «Свободи» і Олег Голтвянський стоять поруч. Збіг? Після цього маршу в інтернет спільнотах почалась справжня «війна». Відслідковуючи переписку «форумчан» я натрапив на цікаву статтю Сіверського інформаційного порталу:  «В ХАРКОВІ - ВІЙНА МІЖ НАЦІОНАЛІСТАМИ. ПРОМОВІДЕО», посилання   

http://sip-cn.org.ua/1960-v-harkov-vyna-mzh-naconalstami-promovdeo.html

Автор статті показав інший бік конфлікту та інших призабутих в Харкові провокаторів Олександра Калюка та Антона Бестаєва, відомими своїми діями проти організації «Патріот України»., Крім того трапилось цікаве посилання

https://vk.com/club1611359?w=wall-1611359_7756

з якого стає зрозуміло, що ці двоє давно вже співпрацюють з міліцією проти націоналістичного руху в Харкові. Також за свідченнями Володимира Шпари одного з  так званих «васильківських терористів» озвученого в інформаційному агентстві  УНІАН саме Бестаєв з Калюкою підклали до його помешкання «речові докази». Крім того. доведена їх співпраця з місцевою владою, представники якої є членами Партії регіонів.  Та це окрема тема.

   Вимальовується досить цікава вісь дружби між Голтвянським (НаСо) та Калюкою/Бестаєвим (бійцівський клуб). Обидва угруповування призначають бій зі свободівською молодіжкою та «Патріотом України» на 29 грудня. Обидва угруповування за будь яку ціну хочуть конфлікту, а варіанти на зразок переговорів відкидають. Це тупість чи надмірна агресивність? Чи, може, відчуття безкарності? А якщо все ж таки відчуття безкарності то чим  воно підживлюється?   Офіційна заява Голтвянського розіслана ним в соціальних мережах:   

 для представителей враждебных организаций Свобода,Ярило,Сокол,Голубые волки-мі візіваем вас на "дружеский"поединок котороій состоится 29 ого декабря 2012 года в городе Харьков.ваши отмазки не конают.ві говорите,что мы мусорские и хотим вас подставить?Мой ответ:поединок потому и "дружеский" мы скажем что это был спорт в случае чего.кроме того в истории не было не одного факта,что бы активисты Национального Союза писали бы на кого то заявления.Это нам стоит боятся,так как вы как раз писали неоднократно заявления в милицию по поводу нас.сокол писал на однороженко и Кравчуна.ярило писал на Нац.Союз.так кто мусарской?выходите на бой и не лепите отмазок!

    Чим було «НаСо» і Голтвянський до парламентських виборів 2012 року? Нічим! Сказати, що то були маргінали, значить не сказати нічого. І раптом одразу після виборів в них з’являється офіс в центрі міста (Червоножовтнева, 15) зі спортзалом для тренувань. Величезне приміщення практично в центрі міста коштує величезних грошей. В цих осіб їх ніколи не було. Отже, логічно припустити, що в них з’явився спонсор. Та буде наївно вважати, що спонсор цей вірить в їх ідеї та бажає їх приходу до влади. Оскільки ідеї як такої в них немає, жоден з адептів Національного Союзу не може чітко пояснити свою позицію. Єдине, що вони можуть - це вітатися по-гітлерівськи і бити невинних іноземців. Хто ж він, цей марнотрат? І що він прагне отримати від своїх фінансових вливань? Питання залишається відкритим. Але, цитуючи Біблію, «по справах їхніх пізнаєте їх». Очевидно, що головне і, напевно, єдине призначення таких маргіналів з серйозними спонсорами та шикарними спортзалами є дискредитація всього націоналістичного руху в Україні загалом та в Харкові зокрема. Створення негативного образу, образу агресивного та недалекого людиноненависника, образу відморозка, що може спокійно спричинити масові бійки в центрі міста.

     Все просто. Система доживає останій час. Протестні настрої населення ростуть з кожним днем. Тому спецслужби почали боротьбу не з ворогами держави, а з ворогами системи. З тим найкращим, що має український народ. З тими, хто може організувати і очолити протестні маси. Почали з організації «Тризуб». Їм вдалося призупинити діяльність цієї організації на значній території. Набравшись досвіду наші правоохоронні органи фактично ліквідували «Патріот України» на сході. З ними було важче справитись та все ж результат був досягнутий. Постає питання: чому не можна було просто «закрити» незручних націоналістів-свободівців, як це вже успішно зробили з іншими організаціями? Навіщо створювати та фінансувати маргіналів-провокаторів?  Нею не займались, вочевидь, попросту не вірячи в те що Свободі вдасться пройти в парламент. Але вибори 28 жовтня показали, що націоналізм в Україні затребуваний, це перше. А по-друге, знищити силу, яка пройшла в парламент в рази важче, ніж якусь вуличну організацію. Більше того, почавши відкриті репресії проти членів партії означає збільшувати тим самим її популярність. Тому Служба Безпеки Влади вирішила перейти до більш цікавого та давно перевіреного  методу: до дискредитацій. Адже якщо «Свобода» втратить підтримку населення, з нею можна буде робити все, що завгодно.

     Я ніколи не був прихильником ВО «Свобода». Та бачачи те, які ресурси кидає ця прогнила система на те щоб позбутися їх, я всерйоз призадумався. Якщо влада так чинить значить вона дійсно їх боїться.