Куди ми прямуємо?
На сьогодні в Україні налічується близько 900
університетів. Складається враження, що в нас вирощують одних науковців та
інтелектуалів. Тим не менш, Україна за рівнем економічного розвитку десь на 50
років відстає від Сполучених Штатів Америки, а за індексом щастя випереджає
лише деякі африканські країни.
Як не прикро, залишається великий попит на
висококваліфікованого робітника. Не вистачає вчителів, медичних працівників,
лікарів, заробітна плата яких є мізерною, порівнюючи навіть з
країнами-сусідами, наприклад, Польщею,у якій заробітна плата спеціалістів
зазначених професій майже вдвічі вища.
Університети перестають бути “місцем для знань”. Освіта стає так би мовити “відкладеним безробіттям”. Саме таке
визначення освіті дав професор та дослідник комунікаційних процесів Георгій Почепцов. Дослідник
зазначив, що лише 2% населення мають бути з освітою.
Регрес в освіті, проте, спостерігається і в США, де
занепадають фізико-математичні науки. Хоча для покращення ситуації в цій країні
впроваджуються проекти, які покликані враховувати потреби різних соціальних
груп населення. Так, в Центрі соціальної медицини Гарвардського університету
створили спеціальні навчальні програми для дітей з аутизмом, які дають змогу таким
дітям навчатися, розвиватися відповідно до власних можливостей.
У Норвегії, наприклад, було створено проект, спрямований
на збільшення зацікавленості дівчат в технічних спеціальностях і залучення їх до сфери технологій. Цей проект називався «Girls and Technology».
Згідно зі звітом EGGSIE, проект був успішним, вдалося залучити на 30% більше
дівчат до технічної галузі, ніж раніше. Завдяки новим розробкам мобільних
технологій жителі Бангладешу, Китаю, Південної Кореї та Індонезії можуть через
СМС та аудіо уроки вивчати англійську, незважаючи на обмежену кількість
висококваліфікованих вчителів. І такі проекти не поодинокі.
За словами Г. Почепцова, людина зараз деградую,
насамперед, в інтелектуальному плані. Тобто, відбувається деінтелектуалізація
людини. Нові медіа в цьому плані сприяють розвитку цьому процесу. Більшість
свого часу людина проводить в Інтернеті, читаючи замітки чи статті, обсяг яких
не більше 2 сторінок, і «клікає» далі.
Ми зовсім перестали читати книжки. Реально сьогодні ми
можемо говорити, що 82,2% українського населення фактично не читає українських
авторів. Відсоток читаючих дуже малий.
Що може зробити держава для того, щоб стимулювати молодь
до читання і виховувати, привчати дітей читати книги? Гарним прикладом у цьому відношенні
є Чехія, яка займається створенням спеціальних програм для залучення дітей до читання.
Так, прочитавши 1 книгу, дитина може перевірити свої знання і засвоєння змісту
та ідеї книги - і отримати свої 2 віртуальних євро. Погодьтеся, така винагорода
добре мотивує читати.
Деструктивні процеси можуть бути реальними і штучно
створеними, якщо це комусь вигідно. Не будемо говорити про те, як світом
управляє купка людей, які володіють крупними фінансовими корпораціями, медіа холдингами
і визначають, яку інформацію подавати людям і як формувати масову свідомість і
масову поведінку. Все більше використовуються технології для впливу на
емоційне, а не раціональне. Відбувається формалізація й моделювання емоцій.
Велике значення у процесі глобалізації, моделюванні
поведінки людини і її світосприйняття має Голівуд. Так, європейському кіно
відводиться лише 10%-15%, більшу частину кіноіндустрії займає голлівудське
кіно. Із 100 голлівудських фільмів в 50-60 фільмах у сценарій вводиться модель
потрібної поведінки. Зазвичай, пропагують здоровий спосіб життя. Кіносценарії перевіряються та узгоджуються певною групою
спеціалістів. В результаті отримуємо
певний комерційний продукт, установку, на певний період життя.
Невирішених питань у напрямі інтелектуалізації людини ще
багато. Саме держава повинна створювати необхідні інфраструктурні умови для
втілення певних проектів. Проект Campus 3.0 є гарним стартом для України в налагодженні
контакту між суспільством і владою, студентами та політиками. Такі ініціативи
потрібно розвивати і підтримувати для того, щоб сформувати громадянське
суспільство і забезпечити світле майбутнє для нації.
Рубрика "Блоги читачів" є майданчиком вільної журналістики та не модерується редакцією. Користувачі самостійно завантажують свої матеріали на сайт. Редакція не поділяє позицію блогерів та не відповідає за достовірність викладених ними фактів.