Ярослав Федорчук в Інституті журналістики КНУ імені Тараса Шевченка

     Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка вже традиційно мало не щотижня організовує для студентів зустрічі з відомими діячами української (і не тільки) культури та політики. Так, минулої пʼятниці, 21 грудня, перед першокурсниками виступив Ярослав Федорчук, народний депутат України кількох скликань, письменник.
     Ярослав Петрович розповів про автобіографічні повісті «Волинянин» і «Волинянин. Напередодні», поділився спогадами про страшні часи, описані в книгах, показав фільм за мотивами «Волинянина», а також подарував студентам примірники обох видань книги. Майбутні журналісти, рекламісти і видавці змогли поставити політику і літератору найбільш цікаві для себе питання.
     Ярослав Федорчук із радістю викладав власні думки та погляди, намагаючись бути максимально відвертим:
     −    Безперечно, кожен митець має право на власну позицію. Сьогодні нерідко можна почути про байдужість влади до долі країни і народу. Але відкидати владу – це безглуздя. Відсутність керівництва провокує анархію. Це для держави може стати не просто пагубним, а взагалі смертельним явищем, особливо в сучасних умовах. Справа в тому, що всі посадовці вийшли з народу. І стає дещо незрозуміло, коли виборці починають докоряти депутатам. Адже майже всі вони свого часу вийшли «з низів». Ні, влада не псує людину, вона відкриває приховані грані характеру. Тому не варто всіх рівняти під один шаблон. Серед посадовців є ті, хто дійсно хвилюється про майбутнє України, а не лише про свій гаманець. Головне – бути чесним із самим собою. До того ж, саме у ваших руках (руках молоді) можливість змінити ситуацію. Ні в якому разі не зупиняйтеся тільки на осуді осіб, що займають державні та керівні посади, дійте і ніколи не опускайте рук.
     На запитання про те, що спонукало взятися за автобіографію, Ярослав Петрович відповів коротко:
     −    Я мусив про це написати, − ніхто зі слухачів не засумнівався, що ця важлива місія далася письменнику зовсім не просто. Щоб друкувати гіркі спогади, потрібно бути дійсно мужньою людиною.
     Основну мету повістей автор сформував після короткої паузи:
     −    Де б ти не був, завжди можеш допомогти своєму народу.
     Особливо студентів зацікавило, звідки політик черпав натхнення:
     −    Не подумайте, що я нескромний, але мене завжди цікавила література. Багато читаю зараз, а юнаком читав ще більше. Та й домашню бібліотеку можна розділити між двома університетами, ще й на третій залишиться. Серед улюблених авторів − Екзюпері і Джек Лондон. Погоджуюся, що і стиль, і їхня манера дуже відрізняються, та, напевно, саме це мене й привабило.
     Зустріч продовжилася переглядом фільму за мотивами «Волинянина», після чого Ярослав Федорчук подарував студентам свої книжки, поставивши автографи. Письменник питав у кожного, на яке імʼя поставити підпис:
     −    А вас як звати?
     −    Анна.
     −    Може, Ганнуся?
     −    Ні, тільки не Ганнуся.
     −    Чому ж не Ганнуся? Це так гарно звучить. Ніколи не соромтеся себе, це робить вас меншовартісною, − із серйозним обличчям промовив письменник.
     Студенти подякувати Ярославу Петровичу за відверті відповіді і подарунки, а самі відразу взялися за ручки, записуючи найбільш цікаві моменти зустрічі. Усі залишилися задоволеними і збагаченими новими враженнями.