Дрались,  дрались,  доки  вс…сь.

Логічно мисляча людина розуміє, що наступним президентом не можна обирати ні Тимошенко, ні Януковича, ні їхніх клонів.

 Згадав про розмову, яка в 1960 році відбулася  з переселенцем із зони затоплення Кременчуцької ГЕС, активним учасником Громадянської війни. Говорили  про безглуздість затоплення сотень тисяч га родючих земель, про агресивність влади до жителів сіл, визначених на знесення... Про безсилість опору державній машині і непосильні турботи при переселенні він  виразився частівкою, яку ніби, акомпануючи на гармошці, співав Нестор Махно, усвідомивши зраду більшовиків-ленінців, що обманом і лукавством  заманили махновців в капкан: «Дрались, дрались доки всрались, поки всі порозбігались, тільки залишився один я»…

 Закінчилися перші дні роботи парламенту нового скликання, а ця частівка не виходить з моєї голови:  відчуваю, що знову залишився «один я» сам на сам  з лукавою дійсністю. Знову ми вибори програли: «опозиціонери» - пр…ли!.  Знову донецька мафія в змові з дніпропетровською, київською, харківською,…, чернігівською  на 5 років розвела суспільство, мов кошенят. 

 Вразила мене заява Яценюка, що єдиним лідером об’єднаної опозиції залишається Тимошенко. Чому? Нерозуміння ситуації чи провокація? Знову плановий поділ суспільства  на схід - захід перед президентськими виборами?..  Розкол України - це мрія  Путіна, яку бажає втілити  в дійсність Медведчук. Сценарії готові. Помічників - хоч греблю гати.

 Логічно мисляча людина розуміє, що наступним президентом не можна обирати ні Тимошенко, ні Януковича, ні їхніх клонів. Олігархічні клани, що створили партії, знову  намагаються загнати депутатів в два стійла, щоб надуманим протистоянням розводити громаду і далі, щоб виборці  голосували за  Тимошенко в пику Януковичу  і - навпаки. Для цього прийняли антинародний   виборчий закон, обдурили виборців та шулерством (як і в минулі роки) сколотили правлячу більшість, ще й лишили можливості самовисуванцям утворювати парламентську фракцію.

 За змовницький закон у листопаді 2011 року на табло Верховної Ради висвітились картки 366 партійних депутатів: 187 регіоналів, 62 б’ютівці, 24 симоненківці, 20 литвинівців, 19 реформаторів заради майбутнього (своло - "тушки"), та 36 балогавців і яценючат… Прізвища цих борців за власний добробут відомі. Значна більшість з них переобралась знову. Чи не тому в парламенті нинішнього скликання етнічних українців зменшилося з 36% до 29%, тобто, на 31 українця збідніла  Верховна Рада.  Тільки з цього роблю висновок, що й нинішній парламент прийматиме і ухвалюватиме  антиукраїнські закони і угоди, та не менш зухвало перетворюватиме  Україну в «землю необетованую» (не для мафіозних кланів - для нас).

 Переконаний - якщо в другий тур президентських виборів вийде Тимошенко, то  переможе Янукович - «підрахуї» використовувати адмінресурс навчились. Майдану не відбудеться, бо суттєвої  різниці між ними немає. При перевазі Тимошенко вірогідний ще й  розкол України, бо її  ніколи не сприйме східно-південний регіон. З цієї ж причини у другому турі не зможуть перемогти ні Яценюк, ні Симоненко, ні Тягнибок. Технічним кандидатам, як Богословська, Бродський, Гриценко, Королевська,  Ляшко, Порошенко і поготів нічого не світить. А обрати президентом достойного інтелектуала - самовисуванця  ми ще не дозріли, та й мафія не дозволить. 

 Аналізуючи дії і виступи  Тимошенко і Януковича, ловлю себе на думці, наскільки обоє не сприймаються, як державні діячі. Наперед знав, що Тимошенко скаже, та через день не згадаю, про що говорила, хоч завжди - про одне і теж. Від виступів Януковича відчувається  сповзання в минуле, невпевненість в майбутньому, в пам’яті залишаються словесні ідіотизми, алогічні обмовки та переконання, що життя олігархів покращиться і завтра.

 Прикро, що й телеекрани  окупували недалекі політики,  яким притаманне стадне, корпоративне  мислення. Виступи на телешоу пусті, нікчемні, агресивні, ніякого конструктивізму - товчуть воду в ступі. Не знаю, кому як, а мене від цього нудить… Для переконливості наведу прізвища типових депутатів-демагогів з кожної партії (пропорційно численності), які часто світилися на телешоу й переобрались з минулого скликання:  Партія регіонів – Бондаренко, Кінах, Лук’янов, Стоян; БЮТ – Власенко, Пашинський, Турчинов;  НСНУ – Геращенко, Жванія; КПУ – Голуб;  Народна партія – Зарубінський. Постійно виділяється оригінальністю хіба що Шуфрич: завжди несе таку нісенітницю, що й на голову не налазить. Та йому все – мов з гуся вода...

 Залишається - Кличко. Чи висуне його ОО єдиним кандидатом – питання риторичне. Зважаючи на залежність амбіційних лідерів «опозиції» від корумпованих кланів, - тільки «ставитимуть палки в колеса» та компрометувати всіма засобами, як свого часу - Ющенка. Все ж  Кличко поки що єдиний, кого можуть підтримати виборці сходу і заходу. Тільки ніякого популізму. Ми ситі по горло утопічними обіцянками борців за президентське крісло. Українцям потрібен надійний і чесний гарант Конституції, а не молочні  ріки і киселеві береги. Не пусті обіцянки, а патріотизм, принциповість і лицарська сміливість при вирішенні основних проблем, які міцним ланцюгом спутали нашу ходу.

 Якщо «Удар» не уплутається в політично-порочні  зв'язки, а Віталій не схибить, то на чергових президентських виборах  переможе у першому турі. Якщо ж опозиція не висуне Кличка єдиним кандидатом, то в другому турі він (і тільки він) може розраховувати на підтримку Майдану в усіх регіонах...  Попереду два роки: йому - на праведні дії, нам - на роздуми.