Захистити родину Павліченків від свавілля суддів справа честі кожного українця!

Васильківські «терористи»: «захистити родину Павліченків від суддівського свавілля справа честі кожного українця, всього українства!»

Шановне товариство, звертаються до вас ув’язненні у сфабрикованій СБУ кримінальній справі так званих “васильківських “терористів” Ігор Мосійчук, Сергій Бевз та Володимир Шпара.

Восени 2011 року після фальсифікації доказів та вибиванні брехливих свідчень із свідків нас було кинути за грати Лук’янівського СІЗО.

Сірі тюремні склепи, темні смердючі камери, знервовані, а інколи здеградовані обличчя в’язнів гнітили та тиснули на нашу непідготовлену до ув’язнення психіку. Звичайно, проводячи на свободі націоналістичну, революційну боротьбу ми усвідомлювали, що система в будь-який час може кинути нас за грати. Але одна справа усвідомлювати, а інша напряму зіштовхнутися з жорстокими тюремними реаліями. У такому випадку, зустріти серед тюремного загалу споріднені душі велика вдача та щастя.

Нам пощастило. В ув’язненні ми зустріли, так само як і нас, безвинно репресованих системою Дмитра та Сергія Павліченків. За час ув’язнення батько та син Павліченки стали нашими побратимами. Ми з родиною Павліченків підтримуємо один одного і словом і ділом наскільки це можливо в умовах ув’язнення. Обмінюємося книгами, допомагаємо один одному ліками, іншими необхідними в ув’язненні речами. Але найбільше ми цінуємо ті короткі хвилини тюремного спілкування, коли ти чуєш слова братської підтримки, поради та вкінці кінців голос просто товариша.

Нажаль, на свободі нам не пощастило бути знайомими з родиною Павліченків. З обставинами сфабрикованої проти них кримінальної справи ми ознайомилися вже в ув’язненні. Нам достеменно відомо як з Сергія Павліченків вибивали покази, як підмінялися речові докази. Нам відомо, що в ході судового процесу жоден із свідків у цій кримінальній справі не впізнав у Павліченках вбивць судді Зубкова. Але не дивлячись на це все, Голосіївський районний суд міста Києва виніс вирок, який по суті знищує родину Павліченків.

Система українського кривосуддя показала свій звіриний оскал. Дмитра Павліченка зауджено до пожиттєвого ув’язнення, а Сергія до 13 років позбавлення волі. І тільки за те, що Павліченки посміли публічно, захищаючи свою приватну власність, виступити проти корупційного рішення судді Зубкова, яке позбавляло їх майнових прав на користь офшорної фірми. Українське кривосуддя навіть знехтувало честю покійного судді Зубкова, не розглядаючи інших версій цього резонансного вбивства. Українське кривосуддя закрило очі на факти погроз судді Зубкову з боку великих будівельних компаній, який цей суддя позбавив будівельних майданчиків в центрі столиці.

Враховуючи всі ці факти є абсолютно зрозуміла реакція суспільства на не справедливий судовий вирок сім’ї Павліченкам. Масові акція протесту з вимогою справедливого розгляду справи Павліченків сколихнули всю Україну. Українське кривосуддя воліє бачити в цих акціях протесту виключну корпоративну солідарність друзів Сергія Павліченка — футбольних вболівальників, направлену на тиск на суд. Це явно не відповідає дійсності. Від наших дружин, близьких та друзів, які прийняли безпосередню участь в цих акціях на захист з родиною Павліченків нам відомо, що в них брали участь не тільки футбольні вболівальники, а й багато громадян, які не мають до футбольного руху жодного відношення, а просто вважають справою честі захистити родину Павліченків від українського кривосуддя, захистити всіх невинно ув’язнених. Всіх хто, карається, мучиться, але не кається у тому, що боровся за справедливість в українському суспільстві.

Після того, як вперше в історії незалежної України суд почав виправдовуватися за вирок, який ще навіть не набрав законної сили, після того як Вища рад суддів України фактично почала залякувати організаторів акцій на захист Павліченків, захист цієї родини від суддівського свавілля має стати справою честі кожного українця, всього українства.

Перебуваючи в не набагато ліпшій ситуації ніж Павліченки, перебуваючи в ув’язненні, а також особисто зіштовхнувшись з суддівським свавіллям усвідомлюємо, що тільки масово добиваючись справедливого суддового розгляду наших побратимів по ув’язненню Дмитра та Сергія Павліченків, ми та десятки інших незаконно ув’язнених можемо розраховувати на справедливий судовий розгляд сфабрикованих проти нас кримінальних справ. Кожен з українців має усвідомлювати. Що виборюючи справедливість від Павліченків — він виборює справедливість для себе, для всього українського суспільства.

У свою чергу влада має усвідомити, що жоден новий КПК чи будь-який інший добрий закон сам по собі не поверне втраченої довіри до неї з боку громадян, з боку всього українського суспільства.
Тільки справедливий розгляд кримінальної справи Павліченків може надати суспільству надію на подолання суддівського свавілля. Впевнені, що виключно у цьому випадку презумція невинуватості стане не міфом, а реальністю.

Саме через це, ми звертаємося з закликом до всіх українців, до всієї української громади вжити всіх можливих законних заходів задля того, щоб домогтися справедливого розгляду кримінальної справи Сергія та Дмитра Павліченків.

Свободу Павліченкам!
Свободу Чесним!
Слава Україні!