Соціальне сирітство. Таких дітей
дуже багато
Всі ми в душі є дітьми.
У кожного з нас є спогади про тепло маминих рук, про казки, які розповідали
наніч, дотепні жарти та сімейні свята, коли родина збиралась за великим столом.
Вони супроводжують протягом усього життя і залишаються для кожного найбільшою
цінністю. Діти – найдорожче багатство кожної людини. Заради їх щастя ми готові
долати всі труднощі та перешкоди. В них щасливе майбутнє наших сімей, всього
роду. Не всім щастить відчути радість бути батьками, але і не всі люди
розуміють яке це щастя виховувати свою кровинку – саме вони з тих чи інших
причин залишають своїх дітей, які потім виховуються в притулках. Соціальне сирітство в Україні
з кожним роком все більше і більше поширюється. Воно зумовлене ухиленням
батьків від виконання своїх обовязків навчати, розвивати та виховувати дітей.
На даний час основними причинами соціального сирітства є: асоціальна поведінка,
поширення алкоголізму та наркоманії, безробіття, зростання злочинності,
економічна нестабільність, бідність, незмога виховувати, тощо. Дитина, від якої
відмовилися батьки довгий час змушена перебувати у різних закладах для виховання
таких дітей. До 3 років – один заклад, від 3 до 6, 7 – інший, а потім інтернатний
заклад для дітей-сиріт. Дуже мало з покинутих дітей знаходять щастя відчути
сімю. Нам важко уявити, що відчуває маленька дитина, від якої відмовляються
батьки, але вона залишається наодинці з жорстоким навколишнім свім, у якому
жуже мало любові, турботи, безпеки. Це все мала давати родина, якої вже немає. Виховання в
притулках та інтернатах має низку недоліків. Випускникам цих закладів важко
адаптуватися у середовищі, яке існує поза межами інтернату. У них виникає
безліч комплексів, подолати які не завжди вдається. Вони є замкнутими у собі,
пасивними, байдужими та дуже часто є порушниками дисципліни. Саме тому в країні
відбувається розвиток закладів сімейного типу виховання (Дитячі Будинки
Сімейного Типу) та прийомним сімям. Держава надає родинам, які беруть на
виховання дітей, матеріальну і соціальну підтримку, забезпечує належні умови
для зростання в сімейному оточенні дітей-сиріт та дітей позбавлених
батьківського піклування шляхом влаштування їх у сімї на виховання та спільне
проживання. Вихованці таких закладів перебувають на державному забезпеченні, а
батькам-вихователям кожного місяця виділяються кошти на харчування вихованців,
придбання для них одягу, оплату комунальних послуг, тощо. Усиновлення
дітей-сиріт та встановлення над ними опіки в Україні були і залишаються
пріоритетними варіантами влаштування долі дитини, залишеної без батьківської
опіки. Дитина-сирота
повинна відчувати турботу про себе, і не лише
державну, а й має право жити в сім’ї, виховуватись за принципом цієї моделі
суспільства – відчувати любов інших, мати братів і сестер, бути комусь
потрібною, щоб потім відтворити її у власному житті. Не
залишайте своїх дітей, адже на сьгоднішній час є заклади які допоможуть вам
пережити складну життєву ситуацію. У місті Львові можна звернутися за допомогою
до Консультативного пункту Львівського міського центру соціальних служб для
сімї, дітей та молоді, Міський клінічний пологовий будинок №1. Там здійснюють
соціальну роботу з вагітними жінками та жінками які народили дитину, з неповнолітніми
матерями, з матерями які мають намір відмовитись від новонародженої дитини.
Метою Консультативного пункту є сприяння зміцненню сімї шляхом формування
відповідального, усвідомленого батьківства та запобігання раннього соціального
сирітства. В
місті Дрогобич в 2005році відкрився будиник Матері та дитини, де працівники також
зможуть допомогти. Мама з дитиною зможе тимчасово перебувати там від 7-9 місяці
вагітності та до того часу коли дитині виповниться 18 місяців. Під час проживання у Центрі молодим
матерям надається безоплатне житло та харчування, їх навчають догляду за
дитиною. Матері та діти, завдяки благодійним фондам, отримують гуманітарну
допомогу у вигляді предметів догляду за дитиною, засобів гігієни, іграшок, одягу,
медикаментів і дитячого харчування. Молоді матері мають можливість продовжувати
навчання, розпочати здобувати освіту, відвідувати професійні курси та одночасно
дбати та виховувати свою дитину