Богдан Бенюк. Артист чи політик?

До речі. Я теж обрав би «Свободу», якби її керівництво розуміло, що «найнебезпечніша брехня – це трохи викривлена правда» (Ніцше).

«Хто обере «Свободу» - нехай не сумнівається. Це гарний вибір» - сказав Віктор Ющенко наприкінці вересня.  Вирішив я в цьому переконатись…

5 жовтня в Чернігові відбулася зустріч Богдана Бенюка з виборцями (2-й в списку партії «Свобода»). Кінозал «Дружба» був заповнений не більше 20%, та це «заслуга» наших політиків, що люди зневірились в них - не цікавляться агітаційними програмами, «білмордами», наметами,- бо до парламенту ще в 2006 році по партійним спискам потрапили  лукаві популісти, які займались тільки корисливими і, не завжди, українськими інтересами.

Я з зацікавленістю прослухав логічну і переконливу розповідь Бенюка про національну ідею, боротьбу за українську Україну, важливість рідної мови, культури, про засилля «руського міра», недружність східного сусіда, корумпованість влади, зростаючий рейтинг партії, недолугість виборчого закону, важливість захисту від фальсифікацій кожного голосу виборця за «Свободу».  Богдан говорив, що недруги й опоненти борються із його партією недостойними методами, розповсюджують наклепи, неправдиві чутки, ніби Тягнибок (не бік, а бок) і Бенюк (беня) – євреї, що керівництво партії співпрацює з ФСБ…. Відчувалося, що це говорив артист – палко, зрозуміло, доповнюючи розповідь жестами, жартами, анекдотами... 

Та як політик – перевернув дещо з ніг на голову - почав плести нісенітницю, яка на протязі 8 років іноді лунала з вуст Тягнибока:  Ющенко привів до влади Януковича; Ющенко не хотів виходити на Майдан - його туди тягли; не запросив Тягнибока до коаліції; завдяки Тимошенко став Президентом; ув’язнили Тимошенко, а Ющенко на свободі; якби на  підтримку Юлі вийшли десятки тисяч людей – її б не посадили (псевдо-б’ютівці кайфують по партійним норам, а люди щоб вийшли?)… Мені стало трохи сумно. Хотів задати доповідачу  запитання, та приятель відхилив – «не дражни гусей!». 

Та все ж неприємний осадок від зустрічі залишився. Я подумав, що Бенюк і Тягнибок – дійсно євреї, якщо не по крові, то по зухвалості, бо, в основному, тільки євреї, що зрадили Ющенка, так цинічно ганьблять його – українця, патріота, демократа, підкреслюючи цим свою зверхність. Не спростовує це й передвиборча упряжка тягнибокців  з недемократичним БЮТ,  в якому євреїв зашкалює. Між КПУ і БЮТ також відбувся в 2008 році подібний альянс, який став провісником газової змови.… А питання мої такі:  

 1) якщо Ющенка «тягли» на Майдан, то може тому, що був дуже хворий та з спотвореним обличчям? (печерним невіглаством виглядає подібне  звинувачення).

 2) чи не боїться «Свобода», що її лідера (великого патріота і націоналіста «в хорошому розумінні слова»)  вороги України теж отруять, як Ющенка, чи спланують ДТП?

 3) якщо Ющенка  «тягли», то чому подіум Майдану  не очолив  патріот Тягнибок?

 4) чому на Майдані не відчувалося присутності "Свободи", як і КПУ, - не та «масовка» чи не було вказівки?

Маю спростувати й тезу, що завдяки Тимошенко Ющенко став Президентом. Ось що писала «УП» 2 листопада 2004 року, коли перемога Ющенка в першому турі президентських виборів стала переконливою: «Водночас члени "Нашої України" і БЮТ установили на своїх столах помаранчеві прапорці "Так! Ющенко". Раніше тільки прихильники Ющенка з'являлися на екранах з жовтогарячими хусточками» (артистка Тимошенко своєчасно  й  показово  приєдналась до Ющенка, як і Бенюк (в тому ж році?) – до Тягнибока.  

А ще виступ Ющенка в ефірі 5-каналу – по закінченні голосування в другому турі. Він додав: «Ми закликаємо: шановні громадяни, прийдіть о 9 годині ранку в понеділок на Майдан!».   Так хто кого «тягнув» на Майдан?

До речі. Я теж обрав би «Свободу», якби її керівництво розуміло, що «найнебезпечніша брехня – це трохи  викривлена правда» (Ніцше).