Ідеї про демократію

Демократія у тому вигляді, якому вона популярна зараз у світі - це повне лайно. Дамократія взагалі лайно.

Мне накласти, як у Німеччині, США та десь ще. Мені важливо як в Україні. Хоч по суті великої різниці немає.

Демократія це коли більшість нав'язує меншості що і як робити та чого не робити. Навіть така ситуація викликає в мене протест. Не кажучи вже про реальну ситуацію, коли меншість нав'язує більшості. Більш того, статистично це найменш освічена та люмпенізована меншість.

Тільки замислитесь: найтупіша частина суспільства шляхом участі у виборах визначає внутрішню політику, зовнішню політику, напрямок розвитку держави, податкову політику, військову політику тощо... Вам не моторошно від цього? Вам не здається, що це багато чого пояснює?

І фальсифікація в цьому не винна. Те саме буде й за умови найпрозоріших виборів.

Захисники демократії традиційно посилаються на демократію Риму. Але забуває уточнити, що право голосу мало десь десять відсотків населення. Вгадайте, що це були за люди, та чим вони відрізнялись від тих дев'яноста відсотків...

Демократія - це не якась ідеологія, або принцип буття. Демократія - це засіб визначення персонального складу держави. Не більше і не менше. Що робить держава? Держава під загрозою насильства відбирає ресурси у тих, хто їх продукує у вигляді податків. Частину залишає собі а частину віддає тієї частині суспільства, що не може, чи не хоче самостійно продукувати ресурси. Це називають перерозподілом благ. Цей перерозподіл потрібен державі для того, щоб отримати підтримку та легітимність від частини суспільства, що отримає від держави ресурси, та щоб мати можливість і далі відбирати  ресурси. Чим більша частка суспільства отримає ці кошти (незалежно від кількості цих коштів), тим сильніша позиція держави.

Щоб якось заспокоїти тих, хто продукує ресурси, та "сплачує банкет", держава придумала декілька мульок:

1) Природні (державні) монополії (інфраструктура, державні підприємства)

2) Соціальний захист (пенсії, пільги)

3) Природні функції держави (армія, правоохорона, суди, міжнародні відносини тощо).

По-перше, цим держава виправдовує своє існування, по-друге, вона переконує, що тільки вона, держава, здатна виконувати ці функції. І саме на це їй потрібно стільки коштів у вигляді податків.

А чи не здається вам, любі друзі, що вирішувати, як потрібно розпоряджатись коштами, мають право визначати лише ті, хто їх сплачує? І що якщо умовний пенсіонер робить вибір, то його буде хвилювати лише те, що він отримає на руки у вигляді пенсії/пільги, а не те, звідки вони візьмуться?

По факту, ті хто сплачує податки, ні чого не вирішують, бо вони або взагалі ігнорують вибори, або їх голоси крадуть. Їх мотивація - проголосувати за тих, хто пообіцяє менше відбирати (або хоча б відбирати не так боляче). Ті, хто отримають гроші, голосують за тих, хто обіцяє більше їм платити з відібраного. Давлячись на політичну рекламу, очевидно, що боротьба йде за голоси других; на перших всім начхати. Тобто результати виборів визначать ті, хто лише (NET) отримують від держави. І тут не доводиться сумніватись, хто буде (сподівається бути) бенефіциаром перемоги будь-якої політичної сили. А хто буде і дали мовчки башлять.

 Ті вибори, що от-от відбудуться мало відрізняються від цієї моделі. Лише трохи змістилися акценти. Влада робить все так, як я написав вище. Опозиція до того самого додає бонус: обицяє що буде більш демократичною, ніж нинішня влада... повертаємось до того, з чого почали.

 Підсумовуючи усе вище згадане, я буду згоден голосувати за політика, що скаже наступне:

0) Вищім ідеалом суспільства визнається свобода.

1) Держава це зло. Її існування обумовлюється інерцією мислення, та недосконалістю людини й оточуючого світу.

2) Державне втручання в приватне життя визнається злом, та виконується у мінімально необхідному розмірі, та у спосіб, що мінімально заважає привітності (життю, ділової активності).

3) Нема ні чого, з того що зараз робить держава, що не зможе зробити приватна організація дешевше та ефективніше.

4) Виходячи з (0), (1), (2) та (3), функції держави будуть зведені до мінімуму. Що можливо передається на outsource приватним підприємствам.

5) Кожна людина вільна укладати контракти з іншими людьми. Ні хто не може примусити людину укласти контракт проти волі. Ні хто, окрім сторін контракту, не може перешкоджати укладенню контракту. Людина відповідає за всі наслідки укладеного контракту.

6) Право визначати, хто буде розпоряджатись державними коштами, мають лише ті, хто ці кошти надають.

Пункт бажаного ідеалу:

7) Кошти, потрібні для забезпечення держави збираються лише у необхідної кількості. Ідеалом вважається ситуація, коли податки нараховуються лише до певного розміру - мінімально необхідного державі для функціонування. Держава звітує про використання коштів перед кожним платником. Невитрачені кошти повертаються...

 Декілька слів про пенсії. Пенсійна система в нас – солідарна. Тобто ті, хто працюють зараз, сплачують пенсію нинішнім пенсіонерам. Це – елемент насильницького перерозподілу ресурсів. Тобто, пенсіонері – NET отримувачі за бюджету. Але люди повинні мати можливість 1) робити пенсійні накопичення; 2) продовжувати працювати. Тоді вони мають можливість платити податки та впливати на формування держави.

 Але хто наважиться зробити таку передвиборчу програму? Хто окрім мене проголосує за неї?..